Опубліковано · Оновлено

Російські мобільні вогневі групи, ймовірно, почали використовувати китайські ПЗРК QW-18/19

Під час навчань у Ростовській області з озброєння мобільної вогневої групи 51-ї дивізії ППО Росії помічено невідому систему, яку російські військові називають «Іва». За зовнішніми ознаками вона найбільше схожа на китайські ПЗРК QW-18/QW-19, а пускові установки не мають маркування, що може свідчити про спробу приховати країну походження. Не виключено, що ці комплекси потрапляють до Росії через Іран, який сам закуповує китайські ПЗРК.

Головне

  • Мобільні вогневі групи РФ, імовірно, почали використовувати китайські ПЗРК QW-18/19.
  • Систему помітили під час навчань у Ростовській області у складі 51-ї дивізії ППО Росії.
  • Російські військові називають комплекс «Іва».
  • Пускові установки не мають маркування, що може вказувати на навмисне приховування країни походження.
  • За детальним аналізом фото комплекс ближче до китайських QW, ніж до іранського Misagh-3.
  • Не виключено, що ці ПЗРК потрапляють до РФ через Іран, який закуповує китайську техніку.

Чому це важливо

Поява китайських ПЗРК у російських мобільних вогневих групах вказує на активне залучення зброї китайського виробництва у війні проти України. Відсутність маркування на пускових установках може свідчити про свідоме приховування країни походження, а можлива схема постачання через Іран підкреслює роль третіх країн як транзитних ланок для іноземної зброї.

Що сталося

Під час навчань у Ростовській області на озброєнні мобільної вогневої групи 51-ї дивізії ППО Росії було помічено невідомий переносний зенітно-ракетний комплекс, який російські військові називають «Іва». За зовнішніми ознаками система найбільше схожа на китайські ПЗРК QW-18 та QW-19; наявні матеріали не дають змоги точно визначити, який саме з двох варіантів це. Пускові установки не мають жодного маркування, що розглядають як можливу ознаку навмисного приховування країни-виробника. Детальний аналіз світлин вказує на додатковий елемент у носовій частині пускової установки, характерний саме для китайських зразків, тоді як на фото іранського Misagh-3 такого елемента не видно. Існує припущення, що комплекси можуть потрапляти до Росії через Іран, який сам закуповує китайські ПЗРК. На додаток, раніше Politico повідомляло про постачання китайською державною компанією Jilin Chemical Fiber Group хімікатів для виробництва карбонового волокна дочірній компанії «Росатому», що займається ключовими компонентами ударних дронів; відповідні документи зібрав Український центр безпеки і співробітництва (USCC) і передав урядам Великої Британії та США.

Як про це пишуть українські джерела

Обидва джерела — українські медіа, які акцентують увагу на ймовірному китайському походженні комплексу та розглядають відсутність маркування на пускових установках як свідчення навмисного приховування країни-виробника зброї, яку Росія застосовує у війні проти України.

Передумови

У липні стало відомо про ірансько-китайську угоду на поставку до 400 ПЗРК, зокрема комплексів QW-12 і FN-16, орієнтовною вартістю 60–70 млн доларів. Іранські комплекси Misagh базуються на китайському сімействі QW, а подібні системи під назвою Anza-2 виробляються у Пакистані. Раніше Politico повідомляло, що китайська державна компанія Jilin Chemical Fiber Group постачала хімікати для виробництва карбонового волокна, що використовується у виробництві ударних дронів, дочірній компанії «Росатому», а саме постачання намагалися замаскувати; підтверджувальні документи зібрав Український центр безпеки і співробітництва (USCC) і передав урядам Великої Британії та США.