Журналісти «Схем» дослідили реактивний дрон «Герань-4»: китайський двигун та західні компоненти
Журналісти проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) разом з експертами розібрали цілий російський реактивний ударний дрон «Герань-4», зібраний в ОЕЗ «Алабуга» у Татарстані. Встановлено, що безпілотник оснащений китайським турбореактивним двигуном TG-2000 та містить іноземні компоненти переважно китайського, а також західного виробництва. Документ розкриває технічні характеристики дрона та особливості, що ускладнюють його перехоплення.
Головне
- Дрон «Герань-4» — реактивна версія сімейства «Шахед», яку збирають в ОЕЗ «Алабуга» (Татарстан, РФ).
- На дроні встановлено китайський турбореактивний двигун TG-2000, позиціонований як цивільний для авіамоделювання; ресурс двигуна — 30 годин.
- Швидкість дрона — 450–500 км/год, висота — до 8 км, дальність — понад 700 км (задокументований політ з Криму до Луцька).
- Бойова частина — до 90 кг; на борту камера з денним, нічним та інфрачервоним каналами, 10-кратним оптичним і 32-кратним цифровим зумом.
- Виявлено 16-канальну CRPA-антену та слоти для GSM-модемів із SIM-картками — оператор може керувати дроном у режимі реального часу з Брянська, Орла чи Криму.
- У платах бортового комп'ютера знайдено компоненти американської Texas Instruments; загалом дрон містить переважно китайські, а також західні компоненти.
- Ціна TG-2000 у Китаї — $20 000–25 000, на українських сайтах оголошень — близько $65 000.
Чому це важливо
Розслідування дає рідкісну можливість побачити внутрішню будову модернізованого російського ударного дрона та підтверджує його залежність від іноземних компонентів — насамперед китайських, а також західних. Наявність CRPA-антени, GSM-модемів і Mesh-модема з ретрансляцією ускладнює роботу української радіоелектронної боротьби та ППО й вимагає нових засобів протидії. Документування китайського двигуна у платформі, що б'є по європейській столиці, створює доказову базу для тиску на постачальників.
Що сталося
Команда «Схем» (Радіо Свобода) спільно з фахівцями провела розбір цілого зразка реактивного безпілотника «Герань-4», зібраного в особливій економічній зоні «Алабуга» в Татарстані. Встановлено, що силова установка — китайський турбореактивний двигун TG-2000, який виробник позиціонує як цивільний (для авіамоделювання та спорту) з ресурсом 30 годин. Бортова електроніка містить компоненти переважно китайського, а також західного виробництва; на платах знайдено мікросхеми американської Texas Instruments. Дрон несе камеру з денним, нічним та інфрачервоним каналами (10× оптичний, 32× цифровий зум), 16-канальну CRPA-антену, що утруднює РЕБ, а також слоти для двох GSM-модемів і Mesh-модем із дальністю 300 км, який може працювати ретранслятором. За словами експертів, оператор здатний коригувати політ у режимі реального часу з автоматизованого робочого місця у Брянську, Орлі чи Криму до момента удару, якщо є зв'язок. У попередні місяці у таких дронах знаходили SIM-картки операторів України, Росії, Казахстану та окремих країн ЄС. На дроні виявлено заводське маркування «Міні-бутброд» російською. Розслідування приурочене до масованих ударів по Києву та Київщині, зокрема подій ночі 18 вересня.
У чому розходиться висвітлення
Джерела суттєво різняться у ціні двигуна TG-2000: у Китаї його оцінюють у $20 000–25 000, тоді як на українських сайтах оголошень подібний двигун коштує близько $65 000.
Передумови
«Герань-4» — реактивна модифікація сімейства ударних безпілотників типу «Шахед», які Росія масово застосовує проти українських міст. Виробництво розгорнуто в особливій економічній зоні «Алабуга» в Татарстані. Використовуваний китайський двигун TG-2000 позиціонується виробником як цивільний продукт для авіамоделювання та спортивної авіації.