Рада скасувала пленарне засідання 18 вересня: депутати дізнались про це від охоронця

Чому це важливо

Скасування пленарного засідання та Години запитань до уряду зірвало плановану парламентську перевірку роботи уряду в день, коли мав звітувати новий міністр освіти. Перенесення на 12 жовтня залишає розрив, упродовж якого уряд формально не звітує в Раді. Опозиція кваліфікувала ситуацію як нечуваний керівництвом Ради і як ознаку розхитування інституцій.

Що сталося

18 вересня Верховна Рада скасувала пленарне засідання і Годину запитань до уряду. Народні депутати, які приїхали до парламенту, дізналися про це від охоронця на вході. Публічно про скасування заявили Ярослав Железняк («Голос»), а також Володимир В'ятрович, Ірина Геращенко і Вікторія Сюмар («Європейська Солідарність»). За їхніми словами, фракцій і голів фракцій не попередили, а погоджувальна рада, за якої мало б ухвалюватися таке рішення, належним чином не відбулася. Геращенко назвала таке скасування першим подібним у її досвіді.

Пресслужба Ради повідомила, що рішення про перенесення ухвалили на погоджувальній раді вранці того ж дня під головуванням першого віцеспікера Олександра Корнієнка, і перенесла Годину запитань до уряду на 12 жовтня. Офіційною причиною називали «важливі міжнародні події» — того ж дня у Буковелі проходив Карпатський саміт, на якому президент Володимир Зеленський оголосив про створення формату «Карпатська вісімка» (Румунія, Сербія, Польща, Словаччина, Чехія, Австрія, Угорщина), і куди прибув прем'єр Польщі Дональд Туск. Частина депутатів і міністрів, за словами Железняка, поїхали на цей саміт. Міністр освіти Андрій Бутенко, який мав звітувати в Раді, натомість поінформував погоджувальну раду про організацію шкільної роботи під час повітряних тривог. Сюмар заявила, що на Годині запитань планувала порушити питання призупинення всіх капітальних видатків.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела фокусують увагу на внутрішньопарламентському куті: несподіване скасування засідання, відсутність попередження опозиційних фракцій та різка публічна критика з боку «Європейської Солідарності» і «Голосу». Карпатський саміт у Буковелі згадується переважно як контекст, через який відсутня була провладна фракція, а не як окрема головна подія. Частина джерел також звертає увагу, що в перенесений день було відкладено конкретні контрольні питання: звіт нового міністра освіти Андрія Бутенка та запитання Сюмар щодо зупинення капітальних видатків.

У чому розходиться висвітлення

Пресслужба Верховної Ради стверджує, що рішення про перенесення Години запитань до уряду було ухвалено на погоджувальній раді вранці 18 вересня під головуванням першого віцеспікера Олександра Корнієнка, і Годину запитань перенесено на 12 жовтня. Ірина Геращенко і Володимир В'ятрович, навпаки, кажуть, що фракцій і голів фракцій не повідомили, а погоджувальної ради, на якій мало б ухвалюватися таке рішення, належним чином не було. Окреме джерело в Раді не змогло підтвердити, чи всіх лідерів фракцій поінформували про засідання погоджувальної ради і чи були вони присутні. Залишається неузгодженим і питання, чи мала скасування підстави в погоджувальній процедурі, чи була вона фактично ігнорована керівництвом Ради.

Передумови

Попередня Година запитань до уряду 4 вересня також не відбулася — тоді через удар ворожих дронів по столиці. Новий міністр освіти Андрій Бутенко мав звітувати 18 вересня замість Оксена Лісового, який залишив посаду в липні; замість виступу у Раді він поінформував погоджувальну раду про організацію роботи шкіл під час повітряних тривог, зокрема про дії за жовтим і червоним рівнями загрози. Того ж дня в Буковелі розпочався Карпатський саміт, на якому президент Зеленський оголосив створення формату «Карпатська вісімка» (C8) — Румунія, Сербія, Польща, Словаччина, Чехія, Австрія, Угорщина; на саміт прибув прем'єр Польщі Дональд Туск.