НБУ підвищив облікову ставку до 16% — друге поспіль підвищення
Рада Національного банку України підвищила облікову ставку на 0,5 в.п. — з 15,5% до 16%. Це друге поспіль підвищення: рішення ухвалено на тлі прискорення споживчої інфляції до 8,1% у серпні 2026 року та зростання цін на пальне через ескалацію на Близькому Сході й тарифи через наслідки ударів по інфраструктурі.
Головне
- Облікову ставку підвищено з 15,5% до 16% — на 0,5 в.п.
- Рішення ухвалила Рада НБУ, оголосив голова НБУ Андрій Пишний
- Це друге поспіль підвищення: попереднє було 30 липня 2026 року
- Споживча інфляція у серпні 2026 року — 8,1% р/р, вище за липневий прогноз
- Причини — стійкий фундаментальний тиск, вторинні ефекти шоків пропозиції, зростання середньострокових проінфляційних ризиків
- Прогноз НБУ: інфляція 10% на кінець 2026 року, 6,9% у 2027 році, 5% до кінця 2028 року
- Наступне засідання Ради НБУ з монетарної політики — 29 жовтня 2026 року
Чому це важливо
Підвищення облікової ставки до 16% — друге поспіль і сигнал про посилення монетарної політики НБУ. Споживча інфляція у серпні сягнула 8,1% р/р, перевищивши липневий прогноз. Серед чинників — подорожчання пального через ескалацію на Близькому Сході та зростання адміністративних тарифів унаслідок ударів Росії по критичній інфраструктурі. Рішення безпосередньо впливає на привабливість гривневих активів, стабільність валютного ринку та повернення інфляції до цільових 5%.
Що сталося
Рада Національного банку України 17 вересня 2026 року підвищила облікову ставку на 0,5 в.п. — з 15,5% до 16%. Рішення оголосив на брифінгу голова НБУ Андрій Пишний. Це друге поспіль підвищення: попереднє відбулося 30 липня 2026 року через прогнозоване прискорення інфляції.
У серпні 2026 року споживча інфляція прискорилася до 8,1% р/р, дещо перевищивши траєкторію липневого прогнозу. Серед основних драйверів — швидше, ніж очікувалося, зростання цін на пальне на тлі ескалації війни на Близькому Сході, а також прискорення зростання деяких адміністративних тарифів через наслідки ударів Росії по критичній інфраструктурі. Високою залишалася й базова інфляція через зростання виробничих витрат бізнесу — на електроенергію, логістику й оплату праці. Очікування економічних агентів залишалися підвищеними.
НБУ пояснив рішення стійким фундаментальним ціновим тиском, вторинними ефектами шоків пропозиції та посиленням середньострокових проінфляційних ризиків. У регулятора заявили, що крок підтримає привабливість гривневих активів і стабільність валютного ринку та допоможе повернути інфляцію до цільових 5%. Також повідомляється, що НБУ ухвалив два пакети регуляторних рішень для розширення доступу бізнесу до фінансування в умовах посилення обстрілів, і що підвищення ставки не матиме помітного стримувального ефекту на кредитування.
Прогноз НБУ передбачає інфляцію на кінець 2026 року на рівні 10% (базова — 9,2%), уповільнення до 6,9% у 2027 році та повернення до 5% до кінця 2028 року. Наступне засідання Ради НБУ з монетарної політики призначено на 29 жовтня 2026 року. Регулятор також заявив, що готовий застосувати додаткові заходи стримування інфляції у разі суттєвого посилення ризиків, і розгляне пом'якшення монетарних умов, якщо погіршення безпекової ситуації призведе до помітного охолодження споживчого попиту й ринку праці.
У чому розходиться висвітлення
У наданому масиві фактів прізвище голови НБУ наводиться у двох варіантах написання — «Пишний» та «Pyshnyi». Жодних інших суттєвих розбіжностей між джерелами не зафіксовано.
Передумови
Облікова ставка перебувала на рівні 15,5% з липня 2026 року після підвищення 30 липня у відповідь на очікуване прискорення інфляції. Ціль НБУ з інфляції — 5% на горизонті політики. Серед драйверів поточної цінової динаміки — подорожчання пального на тлі ескалації на Близькому Сході та зростання адміністративних тарифів унаслідок ударів Росії по інфраструктурі. НБУ заявив, що готовий за потреби застосувати додаткові заходи стримування, а також розгляне пом'якшення політики, якщо погіршення безпеки охолодить попит і ринок праці.
У ширшій ретроспективі: у січні 2022 року ставку було підвищено до 10%, у червні 2022 року — одразу до 25%, де вона залишалася понад рік. 27 липня 2023 року її знизили до 22%, після чого відбувалося поетапне зниження до 15,5%, що діяли до цього вересневого рішення.