Тема: Економіка
-
СБС заявили про ураження 285 суден «тіньового флоту» РФ за десять тижнів операції «МоЛоЧКа»
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що від початку операції «МоЛоЧКа» в Чорному та Азовському морях уражено 285 плавзасобів так званого тіньового флоту Росії. За його словами, Азовське море та Керченська протока фактично заблоковані, а рух суден у північній і північно-східній частинах Чорного моря значно ускладнений.
-
У ніч проти 12 вересня РФ вдарила балістичними ракетами по Кривому Рогу: є загиблі та поранені
У ніч проти 12 вересня російські війська атакували Кривий Ріг балістичними ракетами з кількох напрямків. Ціллю стало підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг»; внаслідок удару загинули щонайменше двоє людей, кілька осіб дістали поранень. Пошкоджено також п'ять багатоквартирних будинків, Центр медико-санітарної допомоги, три заклади освіти й об'єкти бізнесу.
-
Уряд планує створити фонд страхування воєнних ризиків для бізнесу на $2–3 млрд за рахунок підвищення ПДВ
Міністр економіки Олександр Кравченко повідомив про плани уряду створити спеціальний страховий фонд обсягом $2–3 млрд для компенсації бізнесу збитків від ударів Росії. Передбачається, що фонд покриватиме до $10 млн збитків на групу компаній, а страховий платіж становитиме 2% вартості активу. Основним джерелом наповнення розглядають підвищення ПДВ з 20% до 21%, хоча остаточне рішення ще не ухвалено. Виплати планують запустити з 1 січня 2027 року.
-
Міноборони підтвердило затримки оплат виробникам за програмою «єБали»
Міністерство оборони визнало затримки з розрахунками з виробниками за поставлену техніку в межах програми «єБали». У відомстві назвали їх технічними та пов'язали з планами рефінансувати програму за рахунок кредитних коштів ЄС і зі змінами до «бальної системи». Виробники, зокрема «Українська рада зброярів», повідомляють про борги від 24 млн до сотень мільйонів гривень.
-
Росія 12 вересня випустила по Україні близько 500 ударних дронів за добу
12 вересня Росія здійснила масований денний та нічний удар дронами по Україні, випустивши за день (з 06:30 до 18:00) 410 ударних БпЛА, з яких 37 були реактивними. Повітряні сили ЗСУ збили або подавили 336 дронів, ще близько 55 залишалися в українському повітряному просторі після 18:00. Удари припали на залізничні об'єкти, продовольчі склади, АЗС, фармацевтичні підприємства, пасажирські потяги та енергетичну інфраструктуру; у Житомирській області двоє загиблих унаслідок удару по продуктовому магазину. Президент Зеленський назвав кампанію спробою РФ знищити українську економіку, щоб зламати опір.
-
Канада почала процес додавання України до списку eTA та оголосила міграційне партнерство
Канада та Україна оголосили спільну заяву за підсумками переговорів прем'єр-міністра Канади Марка Карні та президента Володимира Зеленського. Країни запускають партнерство у сфері міграції та мобільності на підтримку відновлення України, а Канада розпочинає процес включення України до свого списку електронних дозволів на подорож (eTA). Загалом підписано угоди на понад 2 млрд доларів, включно з Декларацією про 100-річне партнерство.
-
Уночі проти 11 вересня безпілотники вдарили по Саратовському НПЗ та логістичному центру Ozon
У ніч проти 11 вересня українські безпілотники атакували Саратов, поціливши у Саратовський нафтопереробний завод «Роснефти» та логістичний комплекс і хаб доставки маркетплейсу Ozon. На обох обʼєктах спалахнули пожежі; влада повідомила про пошкодження цивільної інфраструктури та тимчасове припинення прийому замовлень Ozon у регіоні. У ту ж ніч повідомлялося про удари по інших регіонах РФ, а Міноборони Росії заявило про перехоплення 777 дронів.
-
Палата представників США готується до голосування за санкційний законопроєкт Грема-Блюменталя наступного тижня
Палата представників США має проголосувати наступного тижня щодо законопроєкту про санкції проти Росії (та Ірану), відомого як «Акт Грема про санкції проти Росії та Ірану» (H.R. 5334). Документ передбачає мита до 100% на п'ятьох найбільших покупців російських енергоносіїв та до 500% на товари з РФ, а також обов'язкові санкції проти російського керівництва, енергетики, оборонної промисловості та «тіньового флоту». Після смерті головного співавтора Ліндсі Грема 12 липня підтримка законопроєкту в Палаті слабшає, а демократи та частина республіканців виступають проти розширення тарифних повноважень президента.
-
Уряд передав до Ради три законопроєкти для залучення міжнародного фінансування і покриття дефіциту бюджету
Кабінет Міністрів схвалив і передав на розгляд Верховної Ради три нові законопроєкти, необхідні для залучення міжнародного фінансування та покриття дефіциту державного бюджету. Прем'єр-міністр Сергій Корецький назвав ситуацію з дефіцитом серйозною та закликав депутатів якнайшвидше підтримати необхідні закони.
-
Україна попросила у ЄС додатково $27 млрд до кінця року — європейські чиновники здивовані масштабом дефіциту
Президент Володимир Зеленський повідомив європейським партнерам, що до кінця 2026 року Україні додатково необхідно $27 млрд для покриття дефіциту, значна частина якого пов'язана з оборонними витратами. Чотири неназвані європейські чиновники, на яких посилається The Times, повідомили, що такий масштаб дефіциту став несподіванкою для Брюсселя, який раніше цього року погодив кредит понад $100 млрд. ЄС та Єврокомісія починають оцінювати розмір і причини розриву, а Україна паралельно звернулася по допомогу до Великої Британії, Канади та Японії.
-
Російські дрони вдарили по чотирьох об'єктах «Укрнафти» за дві доби
Увечері 5 вересня та впродовж ночі й ранку 6 вересня російські безпілотники атакували чотири автозаправні комплекси мережі UKRNAFTA у Київській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Удари спричинили пожежі та пошкодження обладнання і будівель, обійшлися без постраждалих. Голова правління компанії Богдан Кукура назвав атаки систематичним терором проти цивільної інфраструктури.
-
Генштаб ЗСУ підтвердив удари по Рязанському НПЗ, аеродрому в Ростові та зенітних комплексах
У ніч на 6 вересня 2026 року підрозділи Сил оборони України завдали ударів по ряду цілей на території Росії, зокрема по Рязанському нафтопереробному заводу, аеродрому в Ростові-на-Дону, радіолокаційній станції «Підльот» та двох зенітних ракетно-гарматних комплексах «Панцир-С1». На території НПЗ та в районі аеродрому зафіксовано пожежі. Обсяг завданих пошкоджень уточнюється.
-
Світові ціни на продовольство у серпні зросли до максимуму з кінця 2022 року — FAO
У серпні 2026 року індекс продовольчих цін FAO піднявся до 133,3 пункта — найвищого значення з листопада 2022 року. Подорожчали всі п'ять категорій індексу, найбільше — цукор. FAO знизила прогноз світового виробництва зернових на 2026 рік, а український експорт через блокаду портів скоротився у 2,5 раза.
-
Ferrexpo залучила близько $100 млн через розміщення акцій — половину вклав Андрій Веревський
Швейцарська залізорудна група Ferrexpo 4 вересня провела розміщення 448 848 484 нових акцій за ціною 16,5 пенса і залучила близько $100 млн. Найбільший внесок — $50 млн — зробив власник Kernel Андрій Веревський, який після угоди володітиме 21,4% компанії. Кошти спрямовані на відновлення роботи Полтавського та Єристівського ГЗК після серпневого призупинення виробництва.
-
Марченко назвав бюджетну ситуацію найскладнішою з 2022 року: дефіцит фінансування на 2027 рік — $32,6 млрд
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що бюджетна ситуація в Україні є найнапруженішою від початку повномасштабного вторгнення, а незакрита потреба у фінансуванні на 2027 рік становить $32,6 млрд — у відповідності до оцінок МВФ. Марченко закликав європейських партнерів шукати додаткові джерела коштів і представив нову пропозицію щодо перерозподілу заморожених російських активів між країнами ЄС.
-
Уряд вніс до Ради чотири законопроєкти, потрібні для третього траншу €1,45 млрд від ЄС
Кабмін схвалив і передав Верховній Раді чотири законопроєкти, виконання яких є умовою отримання Україною третього траншу макрофінансової допомоги ЄС у €1,45 млрд. Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що від спільної роботи уряду й парламенту залежить надходження значної частини з $29,5 млрд допомоги міжнародних партнерів.
-
Зеленський провів Ставку: пріоритет — прискорення виробництва високошвидкісних перехоплювачів проти реактивних «Шахедів»
Президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, головною темою якого стало прискорення виробництва високошвидкісних перехоплювачів для боротьби з російськими реактивними «Шахедами». За словами президента, прототипи нової зброї вже розроблені, триває робота над досягненням необхідного рівня ефективності. На засіданні також обговорили залучення бізнесу до виробництва, постачання та налаштування окремих видів засобів ППО та визначили конкретні строки й завдання.
-
Перший окремий візит глави МЗС Індії до України: Джайшанкар зустрівся із Сибігою та Зеленським
Міністр закордонних справ Індії Субрахманьям Джайшанкар 3 вересня прибув до Києва з першим в історії двосторонніх відносин окремим візитом індійського очільника МЗС в Україну. Він провів переговори та спільний брифінг з українським колегою Андрієм Сибігою, а також зустрівся з Президентом Володимиром Зеленським. Центральними темами стали мирні зусилля, двостороння співпраця, свобода судноплавства в Чорному морі та продовольча безпека. Джайшанкар заявив, що війну неможливо вирішити рішеннями окремих країн щодо купівлі російської нафти.
-
Розслідування WSJ: Росія використовує аеропорт Мальдізів для обходу санкцій
Розслідування The Wall Street Journal повідомляє, що Росія використовує міжнародний аеропорт Мале на Мальдівах як транзитний пункт для імпорту підсанкційних і подвійного призначення товарів зі США, Європи та Китаю. Щодня з аеропорту вилітає рейс «Аерофлоту», яким перевозяться вантажі, оформлені через місцевих посередників; частина товарів потрапляє до підсанкційних російських компаній, зокрема S7 Airlines.
-
Рада вдруге провалила законопроєкт про скасування ПДВ-пільги на посилки до €150
Верховна Рада 1 вересня вдруге не підтримала законопроєкт №15460, який мав скасувати звільнення від ПДВ для міжнародних поштових відправлень вартістю до €150. За документ проголосували 194 народні депутати — для ухвалення не вистачило 32 голосів. Ухвалення документа є умовою отримання Україною третього траншу МВФ та другого траншу макрофінансової допомоги ЄС.