Тристоронній саміт у Шеньчжені: Путін отримав високий статус, але важливих для Росії домовленостей не досягнуто
У китайському місті Шеньчжень на полях саміту Тихоокеанської організації АТЕС відбувся перший тристоронній саміт лідерів США, Китаю та Росії. Володимир Путін отримав зустріч на високому рівні, однак важливих для Кремля домовленостей досягнути не вдалося, а підсумкове рішення певною мірою обмежило Росію. У Декларації про мир немає згадки про Україну.
Головне
- Зустріч лідерів США, Китаю та Росії відбулася в Шеньчжені на полях саміту АТЕС.
- Це перший саміт трьох лідерів у такому тристоронньому форматі.
- В аеропорту Шеньчженя Путін отримав зустріч на високому рівні — вище нього був лише Дональд Трамп.
- На групових фото Сі Цзіньпін поставив Путіна другим найбільш шанованим гостем після Трампа.
- Трамп оцінив тристоронні переговори з лідерами Росії та Китаю на 12 балів із 10.
- Підсумкове рішення не врахувало важливих для Кремля питань і певною мірою обмежило Росію в діях.
- У Декларації про мир (4 пункти) немає згадки про Україну.
Чому це важливо
Це був перший саміт лідерів США, Китаю та Росії у тристоронньому форматі, і він відбувався на фоні російської війни проти України та американської війни проти Ірану. Українське видання оцінює зустріч як дипломатичну перемогу Володимира Путіна, але не як політичний прорив: важливих для Росії домовленостей не досягнуто, а підсумкове рішення певною мірою обмежило її діяльність. Водночас цілі Дональда Трампа щодо завершення війни з Іраном без поразки США та домовленостей про регулювання ядерного потенціалу не були досягнуті.
Що сталося
У Шеньчжені, китайському місті, де тривали саміт Тихоокеанської організації АТЕС, відбувся перший у такому форматі тристоронній саміт лідерів США, Китаю та Росії. В аеропорту Шеньчженя Володимир Путін отримав зустріч на високому рівні — вище нього був лише Дональд Трамп, а на групових фотографіях Сі Цзіньпін поставив російського лідера другим найбільш шанованим гостем саміту після Трампа. Китай, за повідомленнями, пропонував провести зустріч у Шеньчжені. США хотіли, щоб Китай приєднався до переговорів про обмеження стратегічних наступальних озброєнь, але Китай не погодився. Трамп оцінив тристоронні переговори з лідерами Росії та Китаю на 12 балів із 10. Підсумковий документ назвали Декларацією про мир; вона містить чотири пункти: заклик до реформи ООН, заклик збільшити виробництво та постачання нафтопродуктів на благо всіх країн світу, спільне негативне ставлення трьох лідерів до Міжнародного кризимального суду та теза про те, що ядерну війну не можна виграти і її не можна вести. Три країни погодилися вести діалог щодо зменшення ядерних ризиків і запобігання ядерному розповсюдженню. Важливих для Росії домовленостей досягнути не вдалося, а підсумкове рішення певною мірою обмежило її у діях; за оцінкою Володимира Фесенка, ініціатором пункту про критику Міжнародного кризимального суду був Трамп.
Як про це пишуть українські джерела
Українські видання зосереджують увагу на Владімірі Путіні та його статусі під час прийому в Шеньчжені: зустріч оцінюється як перемога для російського лідера, але не прорив. Наголошується, що тристоронні переговори не принесли Росії важливих домовленостей, а підсумкове рішення обмежило її діяльність. Окремо акцентується, що Китай не підтримав поділ світу на трьох. Оскільки в Декларації про мир немає згадки про Україну, це означає відсутність спільної позиції трьох країн щодо російсько-української війни та умов її завершення, а вплив зустрічі на переговорний процес щодо цієї війни оцінено як мінімальний і опосередкований.
Передумови
Зустріч відбулася на полях саміту Тихоокеанської організації АТЕС. Китай виступав проти розподілу світу на три окремі сфери впливу, і на саміті такого поділу не відбулося. Порівняння зустрічі з Ялтинською конференцією 1945 року, за оцінками, не має істотного підґрунтя. У Декларації немає згадки про неприпустимість ядерної програми Ірану, а також немає ані відмови Китаю, США чи Росії від постійного членства в Раді Безпеки ООН, ані скасування права вето.