Опубліковано

Росія змагається за дві керівні посади в Міжнародному союзі електрозв'язку

Росія претендує на дві посади в керівних органах Міжнародного союзі електрозв'язку під час виборів у Досі 16 листопада. За словами дипломатів ООН, Москва намагається зменшити свою міжнародну ізоляцію та посилити вплив на цифрові технології, поки українська сторона наголошує на збитках, завданих російськими атаками телекомунікаційній інфраструктурі.

Головне

  • Вибори керівних посад МСЕ відбулися 16 листопада в Досі; рішення ухвалювали 194 країни-члени союзу.
  • Росія претендує на місце в Раді з регламенту радіозв'язку та одне з 48 місць у раді МСЕ.
  • За два регіональні місця в Раді з регламенту радіозв'язку Росія змагається з Грузією, Азербайджаном, Казахстаном і Узбекистаном.
  • Рада з регламенту радіозв'язку розглядає скарги щодо перешкод для супутникових сигналів.
  • Російські атаки завдали телекомунікаційній інфраструктурі України збитків у понад 2,5 млрд доларів без врахування наслідків кібератак.
  • Литва очолює пропозицію про посилення заходів протидії атакам, що перешкоджають супутниковим сигналам.
  • Дорін Богдан-Мартін переобрали генеральним секретарем МСЕ на новий термін.

Чому це важливо

Посади в МСЕ можуть розширити російський вплив на організацію, яка розподіляє глобальний радіочастотний спектр і допомагає встановлювати стандарти штучного інтелекту та новітніх технологій. Для Москви це також спосіб повернутися до впливових структур ООН і послабити ізоляцію, спричинену війною проти України.

Що сталося

Під час засідання МСЕ в Досі 16 листопада відбулися вибори на десятки керівних посад. Росія намагалася отримати місце в Раді з регламенту радіозв'язку, яка розглядає скарги щодо втручання в роботу супутникових сигналів, а також одне з 48 місць у раді організації. За перше місце вона змагалася з Грузією, Азербайджаном, Казахстаном та Узбекистаном за два місця, виділені для її регіону. Друга посада стосується впливу на бюджет, стратегію та адміністративну діяльність МСЕ. Генерального секретаря організації Дорін Богдан-Мартін переобрали на новий термін.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела наголошують, що російські атаки завдали телекомунікаційній інфраструктурі України понад 2,5 млрд доларів збитків без урахування наслідків кібератак. За словами Євгенія Цимбалюка, така поведінка Росії не повинна винагороджуватися. Також наголошується, що МСЕ раніше підтримував скарги щодо втручання Росії в роботу супутникових сигналів, а Україна в 2024 році заблокувала російських кандидатів на керівні посади в дослідницьких групах МСЕ на термін 2025–2028 років.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародний інтерес зосереджений на спробі Росії зменшити воєнну ізоляцію та посилити вплив у системі ООН. Дипломати ООН повідомляють про зростання втоми від війни в Україні та небажання частини держав відкрито протистояти Москві, особливо коли вони прагнуть нормалізувати торговельні та безпекові відносини з Росією. Західні дипломати стурбовані можливим посиленням російського впливу на політику телекомунікацій. Російська дипломатична місія при ООН у Женеві відмовилася коментувати можливий результат виборів.

Передумови

Міжнародний союз електрозв'язку заснували 1865 року для узгодження роботи телеграфних служб, а його штаб-квартира розташована в Женеві. Організація має 194 члени, розподіляє глобальний радіочастотний спектр і допомагає встановлювати стандарти у сфері штучного інтелекту та новітніх технологій. Рада з регламенту радіозв'язку розглядає скарги на перешкоди супутниковим сигналам; на розгляді перебуває пропозиція Литви про посилення протидії таким атакам. Росія раніше не змогла отримати місце в керівній раді Всесвітньої організації охорони здоров’я, а 2023 року їй не вистачило голосів для повернення до Ради ООН з прав людини. У грудні 2022 року Україна ініціювала виключення Росії з постійного членства в Раді Безпеки ООН та з ООН загалом.