Опубліковано · Оновлено

Лідери ЄС готують населення до можливих ударів Росії по країнах НАТО

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив про можливі удари російськими дронами чи ракетами по країнах НАТО, які підтримують Україну. Президенти Франції та Фінляндії скликали екстрені наради та закликали громадян готуватися до інцидентів. Водночас союзники по Альянсу не змінили офіційну оцінку загрози і не повідомляли про нову спільну розвідку.

Головне

  • Дональд Туск попередив, що Москва може найближчим часом завдати ударів дронами або ракетами по країнах НАТО, які підтримують Україну.
  • 18 вересня Макрон скликав лідерів партій і кандидатів у президенти 2027 року на екстрену нараду щодо України, Ірану й енергетичної кризи та оголосив план захисту критичної інфраструктури.
  • 17 вересня президент Фінляндії Александр Стубб закликав громадян «морально підготуватися» до можливих диверсій і російських дронів.
  • Німеччина та Швеція провели спільні навчання біля острова Готланд; НАТО проводить навчання у Балтійському регіоні.
  • НАТО збило російський безпілотник над Литвою; корабель РФ випустив сигнальні ракети в бік данського військового гелікоптера.
  • Німеччина готує лікарні, Литва оновила плани евакуації у відповідь на загрозу з боку Росії.
  • Два дипломати НАТО заявили, що союзники не отримували офіційних нових розвідданих і не змінили оцінку загрози.

Чому це важливо

Кілька європейських лідерів відкрито називають можливим російський удар або гібридну операцію проти території НАТО, а у відповідь оголошують конкретні кроки — підготовку лікарень, оновлення планів евакуації, плани захисту інфраструктури та спільні навчання. Водночас союзники по Альянсу не підтверджують нову спільну розвідку і формально не змінили оцінку загрози, що робить заяви окремих країн різкішими за офіційну позицію НАТО.

Що сталося

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив, що Москва може найближчим часом завдати ударів дронами чи ракетами по країнах НАТО, які підтримують Україну. Президент Франції Еммануель Макрон 18 вересня скликав лідерів партій і кандидатів у президенти 2027 року на екстрену нараду щодо ситуації в Україні, Ірані та енергетичної кризи й оголосив новий план захисту критичної інфраструктури; застереження Туска він назвав «обґрунтованими та добре підкріпленими фактами». Президент Фінляндії Александр Стубб 17 вересня закликав громадян морально підготуватися до можливих інцидентів, зокрема диверсій і російських дронів. Прем'єр-міністр Нідерландів Роб Єттен заявив, що попередження Туска слід сприймати дуже серйозно.

На тлі цих заяв фіксують конкретні інциденти та навчання: війська Німеччини та Швеції провели спільні навчання біля стратегічного острова Готланд; НАТО проводить навчання у Балтійському регіоні; біля Литви відбулися масштабні білоруські навчання. НАТО збило російський безпілотник над Литвою, а корабель РФ випустив сигнальні ракети в бік данського військового гелікоптера. Німеччина готує лікарні, Литва оновила плани евакуації. За даними міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса, Вільнюс має розвіддані щодо «можливої операції під чужим прапором», датовані липнем.

У чому розходиться висвітлення

Туск попереджає про можливі удари РФ по країнах НАТО, а литовський міністр Будріс посилається на липневі розвіддані про «операцію під чужим прапором». Водночас двоє дипломатів НАТО заявили, що союзники не отримували офіційних нових розвідданих в межах Альянсу, не змінили оцінку загрози і не вжили додаткових багатосторонніх заходів у відповідь.

Передумови

У серпні американська розвідка попереджала про можливий обмежений напад Росії на країну НАТО найближчими роками; наприкінці серпня директор ЦРУ Джон Реткліфф під час візиту до Москви застеріг російських чиновників від ескалації. 17 вересня президент Фінляндії Александр Стубб закликав громадян підготуватися до інцидентів, зокрема диверсій і російських дронів. 18 вересня Макрон провів екстрену нараду з лідерами партій і кандидатами у президенти 2027 року та оголосив план захисту критичної інфраструктури. Білоруські збройні сили провели масштабні навчання біля Литви. Москва посилила войовничу риторику на тлі парламентських виборів у Росії, де очікують перемоги партії Путіна.