Як спеціальні системи наведення допомагають «Іскандерам» точніше влучати в українські мости
Сергій Бескрестнов пояснив, що спеціальні системи наведення можуть підвищувати точність балістичних ракет «Іскандер» попри придушення навігації над Україною. За його словами, мета атак на мости — ускладнити переміщення людей і вантажів та посилити соціально-економічний тиск на міста по обидва боки Дніпра.
Головне
- Російські війська атакували українські мости балістичними ракетами «Іскандер».
- За словами Бескрестнова, через придушення навігації «Іскандер» складно влучити в ціль із точністю до метра.
- Росія використовує оптичні головки наведення 9Е436 або 9Б918, а також системи з радіолокаційним наведенням.
- Під час падіння боєголовки протягом кількох секунд відбувається радіолокаційне сканування місцевості, після чого в систему наведення вводиться поправка.
- У ніч проти 7 листопада ракети влучили в Північний міст у Києві, пошкодивши дорожнє полотно, тролейбусну мережу та лінію електропередач.
- Увечері 26 жовтня та в ніч проти 27 жовтня ракети влучили в Південний міст; пошкоджень також зазнала інфраструктура київського метро.
- Київська влада виділила 1 млрд гривень на проєкт комбінованих водних переправ через Дніпро та під'їзних шляхів до них.
Чому це важливо
Пояснення Бескрестнова вказує на прикладний спосіб підвищення точності ракет «Іскандер» в умовах радіоелектронного придушення. Атаки на київські мости та пошкодження транспортної й енергетичної інфраструктури спричинили перекриття руху, зміни маршрутів транспорту й транспортний колапс, тому Україна розглядає альтернативні мостові та водні переправи й організацію безкоштовного проїзду для збереження сполучення між берегами Дніпра.
Що сталося
Сергій Бескрестнов розповів, як спеціальні системи наведення можуть допомагати ракетам «Іскандер» точніше влучати в українські мости попри придушення навігації. За його словами, звичайна інерційна система не забезпечує точність до метра, тоді як під час падіння боєголовки місцевість протягом кількох секунд сканується радіолокаційно, а потім у систему наведення вводиться поправка. Російські війська, за його інформацією, використовують оптичні головки наведення 9Е436 або 9Б918, а також дорожчі системи з радіолокаційним наведенням.
Ці пояснення супроводжуються атаками на київські мости. Увечері 26 жовтня та в ніч проти 27 жовтня ракети влучили в Південний міст, пошкодивши також інфраструктуру київського метро. У ніч проти 7 листопада влучання зафіксували на Північному мосту: постраждали дорожнє полотно, контактна тролейбусна мережа та лінія електропередачі, а вибухова хвиля пошкодила п'ять припаркованих неподалік вантажівок. Рух мостом повністю перекрили в обох напрямках, через що в Києві змінили маршрути громадського транспорту.
Натомість столиця вживає заходів для відновлення сполучення: Київська влада виділила 1 млрд гривень на комбіновані водні переправи через Дніпро та під'їзні шляхи до них, а 6 листопада на Південному мосту відкрили другу смугу руху з лівого берега на правий. Микола Калашник повідомив про намір збудувати 21 альтернативну мостову переправу та початок відповідних робіт у Києві.
Як про це пишуть українські джерела
Українські матеріали переважно зосереджуються на наслідках атак для транспортної, енергетичної та метро-інфраструктури Києва. Значна увага приділяється придушенню навігації, механізмам підвищення точності «Іскандерів» і захисту критичної інфраструктури. Окремо подаються заходи з відновлення сполучення через альтернативні мостові та водні переправи й організації безкоштовного проїзду. В аналізі також наголошується, що атаки на мости перешкоджають військовій логістиці та створюють економічний і соціальний тиск.
У чому розходиться висвітлення
Супідні описи систем наведення відрізняються: окремі формулювання називають 9Б918 оптичною голівкою, а інші — дорожчою голівкою з радіолокаційним наведенням.
Передумови
У жовтні Росія почала атакувати мости через Дніпро у Києві. Північний міст зазнав ударів безпілотників 3 і 4 жовтня, а в ніч проти 7 листопада — ударів балістичних ракет, якими було пошкоджено дорожнє полотно, тролейбусну контактну мережу та лінію електропередач. Після атаки 7 листопада рух мостом повністю перекрили в обох напрямках. Увечером 26 жовтня та в ніч проти 27 жовтня ракети влучили в Південний міст, пошкодивши також інфраструктуру київського метро. Наприкінці жовтня повідомлялося про початок робіт із будівництва альтернативних мостових переправ у Києві та про намір збудувати 21 таку переправу. Київська влада виділила 1 млрд гривень на проєкт комбінованих водних переправ через Дніпро та під'їзних шляхів до них. Також за даними розвідки, Росія обладнала «Герань-4» новою бойовою частиною для атак на мости.