МВФ запропонував поступово скасувати ПСО та підвищити енерготарифи
Міжнародний валютний фонд запропонував поступово відмовитися від спеціальних обов’язків для енергетичного ринку, передбачивши підвищення побутових тарифів на електроенергію та газ і запровадження адресної соціальної допомоги. Експерти підготували два сценарії з різним впливом на тарифи, бюджетні витрати й обсяг заощаджень.
Головне
- МВФ пропонує скасувати ПСО на 20% у перший рік, 60% у другий і ще 20% у третій.
- За сценарієм А тариф на електроенергію зросте до 9,7 грн за кВт·год, а на газ — до 22 грн за куб. м з ПДВ.
- За сценарієм Б тариф на електроенергію становитиме 6 грн за кВт·год, а на газ — 17,2 грн за куб. м з ПДВ.
- Повна реформа дасть економію 3,2% ВВП за сценарієм А та 1,5% ВВП за сценарієм Б.
- Підвищення тарифів має супроводжуватися адресною допомогою для споживачів, які не можуть оплачувати повну вартість енергоносіїв.
- МВФ наразі не радить запроваджувати окремі соціальні тарифи на електроенергію та газ.
- Звіт підготували фахівці Департаменту з бюджетних питань МВФ після технічної місії в Києві 14–19 червня 2026 року.
Чому це важливо
Реформа може зменшити значне бюджетне навантаження, пов’язане з енергетичними субсидіями та аналогічними заходами. Водночас вона передбачає суттєве зростання витрат домогосподарств на електроенергію та газ, тому МВФ наполягає на адресній соціальній підтримці. Різниця між двома сценаріями стосується не лише тарифів і заощаджень, а й умов, у яких відбуватиметься реконструкція енергетичної інфраструктури.
Що сталося
МВФ запропонував поступову відміну механізму покладення спеціальних обов’язків, замінюючи його підвищенням побутових тарифів на електроенергію та газ та адресною соціальною допомогою. У сценарії «А», що передбачає збереження поточних ринкових умов, на третій рік реформи тариф на електроенергію зросте до 9,7 грн за кВт·год, а на газ — до 22 грн за куб. м з ПДВ. Загальне підвищення становитиме 141% для електроенергії та 104% для газу, а економія — 3,2% ВВП.
Сценарій «Б» враховує підвищення ефективності постачання та витрати на реконструкцію в умовах післявоєнного відновлення. На третій рік тариф на електроенергію становитиме 6 грн за кВт·год, а на газ — 17,2 грн за куб. м з ПДВ. Загальне підвищення тарифів становитиме 52% і 60% відповідно, а економія — 1,5% ВВП.
МВФ наголошує, що зростання тарифів має супроводжуватися допомогою для людей, які не здатні самостійно оплачувати повну вартість енергоносіїв. Водночас Фонд наразі не радить створювати окремі соціальні тарифи через відсутність в Україні складного контролю за розподілом енергії. Пропозиції містяться в жовтневому звіті технічних фахівців МВФ «Оцінка бюджетних витрат на енергетичні субсидії та варіанти реформ».
Як про це пишуть українські джерела
Для України питання про ПСО пов’язане одночасно з дефіцитом бюджетних коштів, пошкодженнями енергетичної інфраструктури та соціальною захищеністю домогосподарств. За оцінкою МВФ, чинні тарифи покривають лише 41% витрат на постачання електроенергії та 49% витрат на газ, а значну частину різниці «Нафтогаз» і «Енергоатом» оплачують власними коштами. Тому поетапне підвищення тарифів і незалежний механізм соціальної підтримки пропонуються як спосіб зменшити бюджетний тиск і зробити фінансування енергетики прозорішим.
Передумови
За розрахунками МВФ, фіскальні витрати на енергетичні субсидії, пов’язані з ПСО та аналогічними заходами, становили 3,7% ВВП на рік у 2024–2026 роках. Субсидування електроенергії через ПСО дорівнювало приблизно 1,8% ВВП, газу — 1,4%; ще 0,3% ВВП становили субсидії на тепло для побутових споживачів і 0,2% ВВП — підтримка виробників відновлюваної енергетики.
Тариф на електроенергію для населення підвищували двічі: на 83% до 2,64 грн за кВт·год у травні 2023 року та на 64% до 4,32 грн за кВт·год після рішення уряду від 31 травня 2024 року. Кабінет Міністрів неодноразово продовжував ПСО: положення для електроенергії діяло до 31 жовтня 2026 року, а механізм для газу 28 вересня 2026 року продовжили до 31 березня 2027 року. Окремий механізм соціальних тарифів потребував би складного контролю за розподілом енергії, якого в Україні ще немає, і мав відповідати вимогам Третього та Четвертого енергетичних пакетів ЄС.