У Білорусі за підтримку України засуджено щонайменше 419 осіб
З лютого 2022 року в Білорусі засудили щонайменше 419 осіб у справах, пов’язаних із підтримкою України під час війни. Серед них — щонайменше 73 жінки, а 142 засуджених перебувають під вартою. Правозахисники вважають, що фактична кількість таких справ може бути значно більшою.
Головне
- З лютого 2022 року в Білорусі засудили щонайменше 419 осіб за підтримку України.
- Серед засуджених — щонайменше 73 жінки; 142 особи перебувають під вартою.
- 222 особи засудили за поширення фотографій і відеозаписів переміщення російської військової техніки.
- 44 особи засуджено за державну зраду, пов’язану з підтримкою України.
- 17 іноземних громадян засуджено за шпигунство або агентську діяльність, 29 осіб — за тероризм.
- 45 осіб засудили за пожертви на користь ЗСУ.
- Станом на 22 жовтня відомо про 141 фігуранта «Справи Гаюна», зокрема 41 в ув’язненні.
Чому це важливо
Засудження показують, що в Білорусі кримінально переслідують різні форми підтримки України — від пожертв ЗСУ до оприлюднення інформації про переміщення військової техніки, моніторингу військ, а також обвинувачень у шпигунстві, тероризмі та державній зраді. Оцінка правозахисників може не відображати повного масштабу переслідувань. Повідомлення про звільнення 25 політичних в’язнів супроводжується даними, що десятьом так званим «рейковим партизанам» помилування чи обміну не надали.
Що сталося
За даними білоруського правозахисного центру «Вясна», з лютого 2022 року в Білорусі засуджено щонайменше 419 осіб у кримінальних справах, пов’язаних із підтримкою України під час війни. Серед засуджених налічується щонайменше 73 жінки, а 142 особи перебувають під вартою. Найбільше засуджених пов’язано зі «Справою Гаюна», яка стосується діяльності незалежного моніторингового проєкту «Беларускі Гаюн», який відстежував переміщення російських і білоруських військ. Станом на 22 жовтня відомо про 141 фігуранта цієї справи, 41 з яких перебував у в’язниці.
Як про це пишуть українські джерела
Українські медіа наголошують на масштабах засуджень і різноманітті дій, які кваліфікували як підтримку України: моніторинг військових переміщень, поширення фотографій і відеозаписів, пожертви ЗСУ, а також обвинувачення у шпигунстві чи диверсіях. Окремою темою є попередження МЗС України про нову хвилю репресій у межах «Справи Гаюна». У матеріалах також згадується оголошення Джона Коула про звільнення 25 білоруських політичних в’язнів.
Передумови
Проєкт «Беларускі Гаюн» відстежував переміщення російської і білоруської військової техніки. Переслідування за «Справою Гаюна», за повідомленнями правозахисників, розпочалося після лютого 2025 року, коли білоруські силовики отримали базу даних моніторингового проєкту. Дані про засудження походять від білоруських правозахисників і українських посадовців.