У Білорусі щонайменше 419 осіб засудили за підтримку України

Чому це важливо

Засудження показують масштаб кримінальних репресій у Білорусі, пов’язаних із підтримкою України під час війни. Зафіксовані вироки охоплюють пожертви на ЗСУ, службу в білоруському полку ЗСУ, моніторинг переміщення військ і залізничні диверсії. Оскільки 419 — це нижня межа, реальна кількість переслідуваних може бути значно більшою. Тривалі заочні процеси також свідчать, що репресії поширюються на людей за межами Білорусі.

Що сталося

Правозахисний центр «Вясна» зафіксував щонайменше 419 засуджених у Білорусі з лютого 2022 року за підтримку України. Станом на 22 жовтня 2026 року 142 із них перебувають під вартою. Серед засуджених — щонайменше 73 жінки, а правозахисники вважають, що фактична кількість справ значно перевищує опубліковану цифру.

Наймасовішою є «Справа Гаюна», пов’язана з моніторинговим проєктом «Беларускі Гаюн», який відстежував переміщення російської та білоруської військової техніки. Проєкт зламали 5 лютого 2025 року, після чого персональні дані користувачів потрапили до силовиків і почалися масові затримання. Правозахисники знали про 141 фігуранта справи, 41 з яких перебуває за ґратами.

Також засуджено 222 особи за сприяння екстремістській діяльності, переважно за поширення фотографій і відеозаписів про переміщення російської військової техніки; 44 — за державну зраду; 29 — за тероризм, зокрема у справах про диверсії на залізниці та військовому аеродромі; 17 іноземних громадян — за шпигунство або агентурну діяльність; 45 — за пожертви на ЗСУ або фінансування терористичної діяльності та екстремістських формувань. Ще 23 особи засуджені у «справі Полку Калиновського». У Білорусі також тривають заочні процеси проти волонтерів та активістів, які перебувають за кордоном.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела наголошують на масштабі засуджень, кількості людей, які залишаються під вартою, та окремих категоріях кримінальних справ. Особлива увага приділяється справі «Беларускі Гаюн», Полку імені Кастуся Калиновського та вироках у справах, пов’язаних із Збройними Силами України. Повідомлення МЗС України про нову хвилю репресій у межах «Справи Гаюна» свідчить, що переслідування продовжуються.

Як про це пишуть міжнародні джерела

У міжнародному викладі увагу зосереджено на повідомленні спеціального посланника США у справах Білорусі Джона Коула під час візиту до Мінська 16 вересня про звільнення 25 білоруських політичних в’язнів. У вересні Олександр Лукашенко також підписав указ про помилування 15 засуджених. Ці кроки створюють міжнародний фокус на можливих амністіях, але загальний задокументований масштаб засуджень залишається значним. Жодного з 10 «рейкових партизанів» не звільнили в межах помилування чи обміну.

Передумови

Білоруський правозахисний центр «Вясна» почав документувати засудження за підтримку України з лютого 2022 року. Наймасовішою пов’язаною справою стала справа проєкту «Беларускі Гаюн», який відстежував переміщення російських і білоруських військ та військової техніки. 5 лютого 2025 року проєкт зламали, а згодом персональні дані користувачів опинилися в силовиків, після чого розпочалися масові затримання.

Десять «рейкових партизанів» засуджених за диверсії на залізниці залишаються у в’язниці. Правозахисники повідомляли про застосування насильства та катувань під час їхнього тримання. Білоруський полк імені Кастуся Калиновського, що входить до складу ЗСУ, створили у березні 2022 року; ще 23 особи засуджені у справі цього полку.