Очільник чеської контррозвідки попередив про ризик російських операцій проти країн НАТО, які підтримують Україну
Директор Служби безпеки та інформації Чехії Міхал Коуделка на парламентській конференції з безпеки заявив, що Росія найближчими місяцями може перейти до небезпечніших операцій проти держав НАТО, які підтримують Україну — від диверсій на об'єктах допомоги до обмеженої військової операції проти однієї з сусідніх країн Альянсу. Водночас командувач сил НАТО у Європі Алексус Гринкевич представив трирівневу модель відповіді на можливий напад.
Головне
- Директор Служби безпеки та інформації Чехії Міхал Коуделка 12 жовтня попередив, що Росія найближчими місяцями може вдатися до небезпечніших операцій проти держав НАТО, які підтримують Україну.
- Серед можливих сценаріїв — диверсії проти об'єктів допомоги Києву, удари ракет чи безпілотників по складах озброєнь, а в крайньому випадку — обмежена військова операція проти однієї з сусідніх країн Альянсу.
- Коуделка заявив, що загроза не є негайною, а його відомство не має конкретної інформації про пряму загрозу Чехії; наразі Росія зосередила сили в Україні.
- За словами Коуделка, мета російської гібридної діяльності — послабити єдність НАТО, і він закликав готуватися до провокацій без паніки.
- Командувач сил НАТО у Європі Алексус Гринкевич представив три складові відповіді на можливий напад: блокування наступу, послаблення ворожих сил і руйнування їхньої спроможності продовжувати бойові дії, зокрема удари по об'єктах далеко за фронтом.
- Високопоставлений військовий посадовець НАТО оцінив російські втрати у вересні у понад 50 тисяч загиблих і поранених, із яких до 28 тисяч — загиблими.
- Москва публічно заперечує наміри нападати на європейські країни та свою причетність до диверсій і гібридних операцій.
Чому це важливо
Публічна заява очільника контррозвідки країни-члена НАТО розширює сприйнятий діапазон ризиків: від диверсій проти об'єктів допомоги Україні до можливої обмеженої військової операції проти сусідньої держави Альянсу. Паралельно головнокомандувач НАТО у Європі вперше окреслив трирівневу модель відповіді з ударами по цілях далеко за фронтом, а високопоставлений посадовець Альянсу оприлюднив оцінку російських втрат за вересень — разом це формує уявлення про масштаб і можливий характер протистояння.
Що сталося
12 жовтня на міжнародній парламентській конференції з безпеки директор Служби безпеки та інформації Чехії Міхал Коуделка заявив, що Росія, ймовірно, вдається до тактики «ескалації заради деескалації» і найближчими місяцями може перейти до ризикованіших операцій проти держав НАТО, які підтримують Україну. Серед сценаріїв він назвав диверсії проти об'єктів допомоги Києву, удари ракет чи безпілотників по складах озброєнь і, як крайній варіант, обмежену військову операцію проти однієї з сусідніх країн Альянсу. Водночас Коуделка наголосив, що загроза не є негайною, що Росія зосередила сили в Україні, і що конкретної інформації про пряму загрозу Чехії його відомство не має. Генерал Алексус Гринкевич, командувач сил НАТО у Європі, представив трирівневу модель відповіді на можливий напад — блокування просування, послаблення ворожих сил і знищення їхньої спроможності воювати вести бойові дії, включно з ударами по об'єктах постачання та управління глибоко в тилу. Високопоставлений військовий посадовець НАТО оцінив російські втрати у вересні у понад 50 тисяч загиблих і поранених (з них до 28 тисяч загиблими), пов'язавши це з тим, що командування РФ спрямовує війська у зони ураження українських дронів, мін і артилерії.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела подають заяву Коуделка як підтвердження того, що країни НАТО усвідомлюють ризик ескалації з боку Росії через підтримку України, і що Альянс готовий розширити характер реагування, включно з ударами по тилових цілях. Оцінка російських втрат за вересень у понад 50 тисяч загиблих і поранених сприймається як показник того, яких ресурсних витрат війна вже завдає Москві.
У чому розходиться висвітлення
Коулделка описує Росію як таку, що готується до ризикованіших операцій проти країн НАТО, тоді як офіційна Москва, за наведеними у фактах заявами Путіна у жовтні, стверджує, що не має наміру нападати на жодну європейську країну, і неодноразово заперечує причетність до диверсій і гібридних операцій. У самій промові Коуделка є внутрішній контраст: обмежену військову операцію проти сусідньої країни НАТО він називає крайнім сценарієм і водночас заявляємо, що його відомство не має конкретної інформації про пряму загрозу Чехії.
Передумови
У жовтні Путін на пленарній сесії клубу «Валдай» заявляв, що Росія не планує нападати на європейські держави та прагне мирного співіснування, а 1 жовтня Пентагон оголосив про відрядження близько 40 морських піхотинців США до акваторії Балтійського моря в межах місії Baltic Sentry. 5 жовтня Bloomberg повідомив, що Гринкевич представляє у Варшаві стратегію під назвою «Теорія перемоги», яка передбачає швидке відбиття можливого російського наступу на східному фланзі з використанням нових технологій. Контекстом є й історія вибухів на складах боєприпасів у Врбетіце у 2014 році, в яких лежать як загинули двоє; у 2024 році чеська поліція заявила, що вважає доведеною причетність офіцерів російської військової розвідки (ГРУ) до цих вибухів.