Опубліковано 4 жовтня, 14:44 UTC · Оновлено 23:50

Зеленський у Києві з Мерцем оголосив про протидію реактивним «шахедам»: турелі, «Барс», «Спис» і малі ракети

Під час спільного брифінгу з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем у Києві 4 жовтня президент Володимир Зеленський окреслив багаторівневу відповідь України на зростаюче використання Росією реактивних «шахедів». Він повідомив про вже встановлені у Києві автоматизовані турелі під кулемет 12,7 мм, спільне з Німеччиною виробництво перехоплювачів «Барс» і випробування «Списа», а також про вітчизняну програму малих ракет, результати якої очікуються до кінця жовтня.

Головне

Зеленський повідомив, що у Києві вже встановлено понад 12 автоматизованих турелей під кулемет 12,7 мм, ще 8 заплановано в Київській області; у регіоні загалом розміщено близько 50 турелей.
За словами президента, українська ППО збиває приблизно 85–92% звичайних «шахедів», тоді як ефективність перехоплення реактивних дронів становить орієнтовно 50–60% (в окремих оцінках — до 70%).
Найкраще з реактивними дронами справляються винищувачі F-16 із 20-мм боєприпасами; Україна працює над тим, щоб F-16 могли випускати 5 000–6 000 снарядів на день.
Зеленський заявив, що перехоплювачі «Барс», які виробляються спільно з Німеччиною, мають найвищу ефективність серед дронів-перехоплювачів — близько 30%; Україна має отримати 2 000 таких апаратів.
Українсько-німецький перехоплювач «Спис» успішно пройшов випробування, а вітчизняна ракетна програма (зокрема ракета «Ніка») має дати перші результати в другій половині жовтня; у разі успіху одразу планується масове виробництво.
Тривають переговори з Польщею, Францією, Норвегією, Швецією та Фінляндією щодо постачання 20-мм боєприпасів; за даними МЗС, Іспанія, Бельгія та Польща вже почали передавати такі снаряди.
Зеленський прогнозує, що Росія переходитиме від масованих ударів звичайними «шахедами» до масового застосування реактивних дронів і робитиме ставку на якість, а не кількість засобів ураження.

Чому це важливо

Росія поступово переорієнтовується з масованих ударів звичайними «шахедами» на важчі для перехоплення реактивні безпілотники, роблячи ставку на якість засобів ураження, а не на їхню кількість. Ефективність перехоплення реактивних дронів залишається приблизно вдвічі нижчою, ніж звичайних «шахедів», тож Україна вибудовує багатошарову відповідь: турелі під 12,7-мм кулемети, дрони-перехоплювачі «Барс» і «Спис», нові вітчизняні малі ракети та робота F-16. Робота винищувачів із 20-мм боєприпасами напряму залежить від багатосторонніх постачань, які обговорюються з Польщею, Францією, Норвегією, Швецією та Фінляндією, і від підсумків випробувань малих ракет, запланованих на кінець жовтня.

Що сталося

Під час спільного брифінгу з канцлером Фрідріхом Мерцем у Києві 4 жовтня президент Володимир Зеленський представив кілька елементів протидії реактивним «шахедам». За його словами, у столиці вже встановлено понад 12 автоматизованих турелей під кулемет калібру 12,7 мм, ще 8 таких модулів планується розмістити в Київській області, де загалом уже працює близько 50 турелей. Президент навів поточні показники ППО: 85–92% звичайних «шахедів» і 50–60% реактивних дронів (в окремих оцінках — до 70%); найефективнішим засобом він назвав F-16 з 20-мм боєприпасами, а Україна працює над тим, щоб F-16 могли випускати 5 000–6 000 снарядів на день. Серед перехоплювачів найкращу ефективність — близько 30% — показав «Барс», який Україна виготовляє спільно з Німеччиною і має отримати у кількості 2 000 одиниць; українсько-німецький «Спис» успішно пройшов випробування. Зеленський повідомив, що вітчизняна програма малих ракет, зокрема ракета «Ніка», має дати перші результати в другій половині жовтня, і в разі успіху випробувань одразу планується масштабне виробництво. За його словами, тривають переговори з Польщею, Францією, Норвегією, Швецією та Фінляндією щодо 20-мм боєприпасів, а міністр закордонних справ Андрій Сибіга додав, що Іспанія, Бельгія та Польща вже почали передавати такі снаряди. Зеленський також прогнозує, що Росія переходитиме від масованих ударів звичайними «шахедами» до активнішого використання реактивних дронів і робитиме ставку на якість засобів ураження.

Як про це пишуть українські джерела

Усі джерела, на яких ґрунтується синтез, є українськими медіа та агенціями, тож висвітлення є послідовно внутрішньо українським. Наголос зроблено на власних розробках і виробництвах України: перехоплювачах «Барс» і «Спис», ракеті «Ніка», вітчизняних малих ракетах і роботизованих турелях. Візит канцлера Фрідріха Мерца подано як важливу безпекову подію з пакетами понад 8,5 млрд євро, 1 мільярдом євро прямої допомоги та спільним виробництвом перехоплювачів. Усе це подано через призму дієздатності української ППО та її прогалин саме проти нових реактивних засобів ураження.

У чому розходиться висвітлення

Ефективність перехоплення реактивних дронів наводиться у діапазоні 50–60% (Радіо Свобода, Укрінформ), іноді — до 50–70% (ZN.UA, hromadske), а в раніших виступах Зеленський називав орієнтовно 57%. Походження «Списа» більшість джерел визначають як українсько-німецький перехоплювач, тоді як одне видання (ZN.UA) описує його як суто український. Перелік країн, з якими Україна веде переговори щодо 20-мм боєприпасів, різниться: Польща і Франція фігурують стабільно, а Норвегія, Швеція, Фінляндія та інші партнери згадуються у різних комбінаціях. Дані щод турелей також різняться: одні джерела повідомляють про 8 додаткових турелей у Київській області, інші — про 50 уже встановлених турелей у регіоні.

Передумови

У ніч проти 4 жовтня Росія випустила по Україні 135 «шахедів», з них 52 реактивних. Загалом у вересні Росія атакувала Україну понад 2 730 реактивними «шахедами», з яких понад 1 500 було збито або подавлено. У попередніх заявах Зеленський наводив ефективність перехоплення реактивних дронів на рівні 57% і ~70% у масованих атаках загалом. На фронті тестуються чотири перспективні моделі дронів-перехоплювачів, ще близько десяти виробників проводять власні випробування, а 67 українських підприємств працюють над технологіями ураження реактивних безпілотників. У серпні Сили оборони почали бойове тестування роботизованих турелей із кулеметами системи Калашникова. Під час візиту Мерца Україна та Німеччина підписали документи у сфері оборони, безпеки, енергетики й рятувальних технологій, а також очікується підписання контракту з Flensburger Fahrzeugbau Gesellschaft (FFG) на близько 2 млрд євро. На порядку денному — збільшення виробництва Patriot у Німеччині та передача Україні трьох F-16 з Бельгії до кінця року.