Комісар Ради Європи закликав до негайного припинення вогню та евакуації цивільних з Олешок
Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О'Флаерті заявив про різке погіршення гуманітарної ситуації в окупованому місті Олешки на Херсонщині та закликав до негайного локального припинення вогню, безперешкодного доступу гуманітарних організацій і безпечної евакуації цивільного населення. За його словами, Росія як держава-окупант зобов'язана відповідно до IV Женевської конвенції забезпечувати населення продовольством і медичними засобами. В Олешках від травня не було жодної успішної доставки продуктів чи ліків, а єдина дорога до міста замінована й контролюється російськими дронами.
Головне
- Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О'Флаерті 25 вересня закликав до негайного локального припинення вогню, безперешкодного гуманітарного доступу та евакуації цивільних з Олешок.
- О'Флаерті наголосив, що Росія як держава-окупант зобов'язана забезпечувати населення продовольством і медичними засобами за IV Женевською конвенцією.
- В Олешках від 26 травня не було жодної успішної офіційної доставки продуктів чи ліків.
- Єдина дорога до міста замінована й контролюється російськими дронами, її називають «дорогою смерті»; зафіксовано випадки, коли родини їдять собак через брак їжі.
- До вторгнення в Олешках проживало близько 24 тисяч людей, у громаді загалом — близько 40 тисяч у 13 населених пунктах.
- 16 вересня Bild написав про гуманітарну блокаду Олешок, 20 вересня Всеукраїнська Рада Церков звернулася до Папи Римського Лева XIV, а 23 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга виступив у Радбезі ООН із закликом відкрити гуманітарні коридори.
Чому це важливо
Звернення високопосадовця Ради Європи переводить ситуацію в Олешках у площину міжнародного гуманітарного права: Росія офіційно названа державою-окупантом, яка несе відповідальність за цивільне населення за IV Женевською конвенцією. Без гуманітарного коридору та припинення вогню мешканці, серед яких літні люди й діти, залишаються в умовах голоду, відсутності медикаментів і з настанням зими ризики лише зростуть.
Що сталося
25 вересня комісар Ради Європи з прав людини Майкл О'Флаерті опублікував заяву щодо окупованого міста Олешки на лівому березі Дніпра в Херсонській області. Він повідомив, що цивільні, зокрема діти, залишилися без достатньої кількості їжі, ліків, медичної допомоги, води й електроенергії. Від 26 травня жодна спроба офіційної доставки продуктів до міста не мала успіху: єдина дорога замінована й контролюється російськими дронами, цивільні не можуть евакуюватися. За словами О'Флаерті, страждання людей на лінії фронту та в окупованих територіях потребують міжнародної уваги й дій, і він закликав до негайного локального припинення вогню, безперешкодного гуманітарного доступу та безпечної евакуації цивільних. О'Флаерті нагадав, що Росія як держава-окупант зобов'язана за міжнародним гуманітарним правом забезпечувати населення продовольством і медичними засобами та сприяти доставці гуманітарної допомоги. Після підриву Каховської ГЕС у 2023 році Олешки втратили централізоване водопостачання, електрику й газ; із приблизно 24 тисяч довоєнних мешканців у місті нині залишаються близько двох тисяч, переважно літніх і маломобільних людей.
Як про це пишуть українські джерела
Українські медіа фокусують увагу на відповідальності Росії як окупанта та на конкретних деталях страждань цивільних: голод, відсутність ліків, випадки, коли родини їдять собак, пограбування місцевих російськими солдатами, які перевдягаються в цивільний одяг, неможливість евакуації та «дорога смерті» як єдиний шлях до міста. Українська сторона також наголошує на безуспішних переговорах щодо гуманітарного коридору: омбудсмен Дмитро Лубінець зазначав, що Росія тривалий час не підтверджує готовність провести евакуацію, а Центр національного спротиву фіксує використання гуманітарної катастрофи для пропаганди зі звинуваченнями на адресу ЗСУ. Серед українських інституційних кроків — звернення Всеукраїнської Ради Церков до Папи Римського Лева XIV, ООН і МКЧХ та виступ міністра закордонних справ Андрія Сибіги в Раді безпеки ООН 23 вересня із закликом до партнерів вимагати від Росії відкриття гуманітарних коридорів.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародна рамка в цій історії формується насамперед через комісара Ради Європи з прав людини Майкла О'Флаерті, який прив'язує ситуацію до міжнародного гуманітарного права та IV Женевської конвенції про захист цивільного населення. Додатковим міжнародним контекстом стала публікація Bild 16 вересня про гуманітарну блокаду Олешок, а також ширші звернення до Папи Римського, ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста, що позиціонує Олешки як гуманітарну проблему, яка потребує скоординованих міжнародних дій. Міжнародне висвітлення зосереджене на вимогах локального припинення вогню, безперешкодного гуманітарного доступу та евакуації цивільних, а не на внутрішніх українських інституційних реакціях.
У чому розходиться висвітлення
Оцінки кількості цивільних, які залишаються в Олешках, суттєво різняться: голова Олешківської МВА Тетяна Гасаненко каже про близько 2 тисяч людей у місті (раніше також повідомлялося про 47 дітей), український омбудсмен Дмитро Лубінець — про понад 6 тисяч людей, зокрема близько 200 дітей, у місті та довколишніх селах, а комісар Ради Європи орієнтується на оцінку від 2 до 4 тисяч людей.
Передумови
Олешки перебувають під російською окупацією з перших днів повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року й розташовані на лівому березі Дніпра, за близько 4 км від Херсона, цю відстань неможливо подолати через блокаду. Після підриву Каховської ГЕС 6 червня 2023 року місто втратило централізоване водопостачання, електрику й газ. До вторгнення в Олешках мешкало близько 24 тисяч людей, у громаді загалом — близько 40 тисяч у 13 населених пунктах, п'ять із яких знищені повністю, а три пошкоджені приблизно на 80%. Останнє офіційне постачання продуктів відбулося 26 травня, після чого жодна спроба доставки не мала успіху. До теми вже привертали увагу Bild 16 вересня, Всеукраїнська Рада Церков 20 вересня зверненням до Папи Римського Лева XIV та Андрій Сибіга 23 вересня на засіданні Радбезу ООН.