Буданов розповів NYT про контакти з главою ГРУ і Пригожиним та закликав не йти на поступки щодо Донбасу
Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов в інтерв'ю The New York Times, опублікованому 4 вересня, розповів, що роками підтримував контакти з начальником російської військової розвідки (ГРУ) адміралом Ігорем Костюковим і засновником ПВК «Вагнер» Євгеном Пригожиним. Він також порадив Президенту Володимиру Зеленському не погоджуватися на жодні компроміси щодо Донбасу, які дали б Росії формальний контроль над територією, яку її армія не змогла захопити.
Головне
- Буданов очолює українську делегацію на перегворах з Росією і розповів NYT про багаторічні контакти з главою ГРУ Костюковим і Пригожиним.
- Перші переговори Буданова з Костюковим відбулися у 2022 році за посередництва Туреччини щодо відкриття чорноморських зернових коридорів.
- Буданов заявив, що діалог із Костюковим тривав навіть після втрат російських сил у 2024 році під час штурму опорного пункту ГРУ на цементному заводі у Вовчанську.
- Контакти з Пригожиним тривали до заколоту «Вагнера» 2023 року і загибелі Пригожина внаслідок вибуху літака.
- Буданов застеріг Зеленського від компромісів по Донбасу, які дозволили б Росії отримати формальний контроль над територією, не взятою на полі бою.
- До вересневих переговорів у Абу-Дабі 20-пунктовий проєкт мирної угоди звелся до двох ключових питань: управління Запорізькою АЕС і контроль над підконтрольною Україні частиною Донбасу.
- 28 серпня Буданов заявив, що Росія нині не хоче зупиняти війну і її завершення не варто очікувати цієї зими; переговори, за його словами, можуть відновитися у вересні.
Чому це важливо
Буданов очолює українську делегацію на переговорах з Росією, тому його свідчення про формат і глибину цих контактів мають безпосереднє значення для оцінки переговорного процесу. Вперше публічно визнається, що паралельно офіційним раундам роками існував негласний канал зв'язку з керівником російської ГРУ, який діяв навіть після бойових зіткнень між підрозділами. Порада Буданова Зеленському визначає політичну межу можливої угоди саме на двох найболючіших питаннях чинного проєкту: статусі Запорізької АЕС і контроль над українською частиною Донбасу. Таким чином інтерв'ю рідкісним чином описує, як вибудовувався і підтримувався переговорний трек упродовж кількох років.
Що сталося
У п'ятницю, 4 вересня, The New York Times опублікувала інтерв'ю керівника Офісу Президента України Кирила Буданова. Він розповів, що ще з 2022 року підтримував контакти з начальником російської ГРУ адміралом Ігорем Костюковим — перші переговори за посередництва Туреччини стосувалися відкриття чорноморських каналів для перевезення зерна, а згодом дали відчутні результати, зокрема у питаннях полонених. Буданов зазначив, що діалог з Костюковим тривав навіть після значних втрат російських сил під час штурму опорного пункту ГРУ на цементному заводі у Вовчанську 2024 року. Також він повідомив про регулярні контакти із засновником ПВК «Вагнер» Євгеном Пригожиним, які тривали до заколоту «Вагнера» 2023 року і загибелі Пригожина в авіакатастрофі. За словами Буданова, саме можливість очолити переговори була одним із головних мотивів його січневого призначення 2026 року. На переговорах у Абу-Дабі у січні та лютому 2026 року, де українську делегацію спочатку очолював тодішній секретар РНБО Рустем Умеров, Буданов намагався задати новий тон, запропонувавши російській стороні визначити конкретну мету, як-от вироблення компромісних рішень щодо повоєнного управління Донбасом. До того моменту 20-пунктовий проєкт мирної угоди фактично звелся до двох ключових питань: управління окупованою Росією Запорізькою АЕС і контроль над частиною Донбасу, яку Росія не змогла захопити. Буданов порадив Президенту Володимиру Зеленському не йти на компроміси щодо Донбасу, які дали б Росії формальний контроль над територією, не взятою на полі бою. 28 серпня в інтерв'ю Наталії Мосейчук він також заявив, що Росія не хоче зупиняти війну і завершення не варто очікувати цієї зими, хоча переговори, за його словами, можуть відновитися у вересні, але умови для припинення вогню малоймовірні до весни 2027 року.
Як про це пишуть українські джерела
Усі п'ять наявних джерел — українські медіа та агенція «Укрінформ», тож українська рамка представлена безпосередньо і збігається з викладом The New York Times: Буданов постає як людина, яка свідомо взяла на себе переговорну рольлю, веде багаторічний негласний діалог і виступає проти поступок щодо Донбасу, не взятих Росією силою.
Передумови
Перша тристороння зустріч Україна — Росія — США відбулася 23–24 січня 2026 року, українську делегацію тоді очолював Рустем Умеров. Другий раунд переговорів пройшов у Абу-Дабі 4–5 лютого 2026 року. До цього часу 20-пунктовий проєкт мирної угоди фактично звелся до двох нерозв'язаних питань: управління окупованою Росією Запорізькою АЕС і контроль над частиною Донбасу, що залишається під контролем України. Буданов очолив Офіс Президента на початку січня 2026 року і сам пов'язував це рішення з можливістю вести переговори з Росією. Його перші контакти з Костюковим у 2022 році за посередництва Туреччини стосувалися відкриття чорноморських судноплавних маршрутів для перевезення зерна. Контакти з Пригожиним тривали до заколоту «Вагнера» 2023 року і загибелі Пригожина внаслідок вибуху літака. 28 серпня Буданов заявив, що Росія наразі не хоче зупиняти війну і завершення не варто очікувати цієї зими, водночас додавши, що переговори незабаром відновляться.