На «Рамштайні» оголосили додаткову допомогу Україні на посилення ППО
37-е засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» відбулося 17 листопада 2026 року у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Учасники оголосили додаткові пакети допомоги для посилення протиповітряної оборони, постачання ракет, боєприпасів і безпілотників, а також домовилися зберегти нинішній рівень підтримки України.
Головне
- 37-ме засідання Контактної групи у форматі «Рамштайн» відбулося 17 листопада 2026 року у Брюсселі; його скликали Велика Британія та Німеччина.
- У Контактній групі налічується 57 країн, які оголосили додаткові пакети допомоги Україні.
- Велика Британія виділила £240 млн, приблизно $316 млн, на посилення ППО перед зимою.
- Британський пакет передбачає понад 1000 ракет і пускових установок малої дальності для боротьби з російськими реактивними безпілотниками.
- Німеччина виділить $300 млн на спільну з Норвегією закупівлю ракет PAC-2 і PAC-3 для комплексів Patriot.
- Союзники вже спрямували понад $10 млрд через механізм PURL та систему іноземних військових продажів.
- Україна просить ще 40 винищувачів F-16, а серед її пріоритетів також ракети Patriot і NASAMS та захист від балістичних ракет.
Чому це важливо
Нові пакети допомоги спрямовані на захист України в період, коли Росія може посилити удари по містах і критичній інфраструктурі. Допомога охоплює критичні потреби у ракетах Patriot і NASAMS, боеприпасах, безпілотниках та додаткових F-16. Одночасно союзники намагаються рівномірніше розподілити фінансове навантаження, а спір про ефективність українських далекобійних ударів може вплинути на структуру майбутньої допомоги.
Що сталося
На 37-му засіданні Контактної групи у форматі «Рамштайн» у Брюсселі оголосили додаткові пакети підтримки України. Основний фокус допомоги — протиповітряна оборона, ракети, боєприпаси та безпілотники. Велика Британія виділила £240 млн на ППО перед зимою, а Німеччина — $300 млн на спільну з Норвегією закупівлю ракет PAC-2 і PAC-3 для Patriot. Німеччина також продовжить постачання IRIS-T, працює над інтеграцією цих ракет до комплексів NASAMS, які постачає Норвегія, і передасть Україні радари для майбутньої системи «Фрея».
Український міністр оборони Євгеній Хмара представив пріоритети держави, зокрема захист від балістичних ракет, ракети для Patriot і NASAMS та розширення парку F-16. Зеленський повідомив про потребу отримати ще 40 винищувачів F-16. У ніч на 17 листопада Сили оборони застосували безпілотники «Паляниця», ракети «Нептун» і «Фламінго», а також дрони «Рута» і FP-5 для ураження автомобільної та залізничної частин Керченського мосту.
Як про це пишуть українські джерела
Українські висновки наголошують на дефіциті озброєння та необходимісті захисту цивільної інфраструктури. Серед пріоритетів — 40 додаткових F-16, боєприпаси для літаків, ракети Patriot і NASAMS, безпілотники та захист від балістичних ракет. Українська сторона описує російські удари по енергетичній, водній і тепловій інфраструктурі як тероризм і відкидає критику українських ударів по російських військових об'єктах.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Німецьке висвітлення зосереджується на ризику посилення російських зимових атак, необхідності зміцнення ППО та провідній ролі ФРН у подальшій допомозі. Британське — на фінансуванні ППО, додаткових ракетах і пускових установках та підтримці українських ударів у глибину Росії. НАТО наголошує на рівномірному розподілі внесків і загрозі для всієї Європи. США вважають пріоритетними зміцнення фронту, стримування російського наступу та удари середньої дальності по російській логістиці, але сумніваються в ефективності українських далекобійних ударів.
У чому розходиться висвітлення
Борис Пісторіус і Вес Стрітінг стверджують, що українські далекобійні удари в Росії послабили військову машину Путіна, заощадили час і врятували життя та є легітимними. Елбрідж Колбі говорить, що такі удари не наблизили кінець війни, не стримували російський наступ і могли посилити ризик ескалації, особливо через атаки на цивільну інфраструктуру, зокрема об'єкти Wildberries. Окремо в матеріалах є суперечність щодо року засідання: порядка повідомлень датують його 2026 роком, а деякі — 2025 роком.
Передумови
Засідання Контактної групи відбулося у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Формат скликають Велика Британія та Німеччина, які є його співголовуючими; група об'єднує 57 країн. Для Євгенія Хмари це був перший закордонний візит на посаді українського міністра оборони. Напередодні засідання союзники вже спрямували понад $10 млрд через PURL та іноземні військові продажі. Питання розподілу внесків мали продовжитися в четвер у Берліні в форматі Коаліції охочих.