У Пужниках завершили ще один етап пошуків: масового поховання не виявили
Українські та польські фахівці завершили черговий етап пошуково-ексгумаційних робіт у колишньому селі Пужники на Тернопільщині. Масового поховання загиблих під час нападу 1945 року не виявили, але фахівці натрапили на залишки трьох об’єктів на старому кладовищі та планують застосувати lidar-зйомку.
Головне
- Масового поховання загиблих у Пужниках під час завершеного етапу робіт не виявили
- Фахівці обстежили північно-східну частину старого кладовища та заклали 36 розвідкових траншей
- Дослідники визначили межі цвинтаря й виявили залишки трьох об’єктів
- Один із об’єктів попередньо ідентифіковано як фундамент цвинтарної каплиці
- Для пошуку можливого масового поховання планують провести lidar-зйомку
- Третій етап пошуків розпочався 4 листопада; в експедиції працювали семеро фахівців
- Пошукові роботи планують продовжити наступного року
Чому це важливо
Пошуки спрямовані на виявлення останків мешканців Пужників, загиблих під час лютневої атаки 1945 року та спалення села. Оскільки на завершеному етапі масового поховання не знайшли, необхідним залишається подальше обстеження, зокрема лазерна зйомка рельєфу. Спільна робота також документує історію колишнього села та поглиблює українсько-польську співпрацю у вивченні жертв Волинської трагедії.
Що сталося
Українсько-польська експедиція завершила черговий етап пошуково-ексгумаційних робіт у колишньому селі Пужники на Тернопільщині. Сім фахівців обстежували північно-східну частину старого кладовища, де облаштували 36 розвідкових траншей на площі близько пів гектара. Дослідники визначили межі цвинтаря та виявили залишки трьох об’єктів. Попередньо їх ідентифіковано як фундамент каплиці, де відспівували померлих перед похованням, господарську споруду та кам’яну кладку, яка, можливо, є частиною дороги. Масового поховання на обстеженій ділянці не виявили. Для додаткового пошуку планують провести lidar-зйомку, дозвіл на яку ще оформлювали. Роботи розраховують продовжити наступного року.
Як про це пишуть українські джерела
Українські медіа наголошують на спільному характері експедиції, участі фахівців української сторони та професійному й безпековому нагляді України за попередньою ексгумацією. Також увагу привертають археологічні знахідки на кладовищі, майбутня lidar-зйомка та участь представників влади України й Польщі й близько 40 нащадків жителів у церемонії перепоховання останків у вересні 2025 року.
У чому розходиться висвітлення
Кількість загиблих під час лютневої атаки оцінюють по-різному: за польськими даними, у ніч з 12 на 13 лютого 1945 року розстріляли близько 80 місцевих жителів польського походження, тоді як загальні оцінки коливаються від 50 до 120 загиблих. Історики також мають різні версії щодо відповідальності: польські історики пов’язують розстріл із підрозділами Української повстанської армії, а частина українських істориків вважає, що це могла бути провокація радянських спецслужб. У наданих матеріалах також відрізняються хронологія та рік початку окремих етапів робіт.
Передумови
Спільна українсько-польська експедиція проводила ексгумаційні дослідження в Пужниках із 23 квітня до 5 травня 2025 року під фаховим і безпековим наглядом української сторони. Тоді було виявлено останки 42 осіб, які у вересні 2025 року перепоховали на території старого кладовища. ДНК-дослідження останків проводять у Польщі. У лютому 1945 року село зазнало збройного нападу, частина мешканців загинула, а Пужники було спалено. У червні 1945 року мешканців переселили до польських населених пунктів Немисловіце та Ратовіце, а в 1949 році радянська влада ліквідувала село. Територія нині заросла лісом і чагарниками, а горбистий рельєф ускладнює пошуки.