Сутички біля пункту дислокації Нацгвардії на Київщині: влада перевіряє роль провокацій
2 листопада 2024 року в Петропавлівській Борщагівці біля будівлі, яку використовував 1-й корпус Нацгвардії, виникли сутички та заворушення. Причиною називали поширення неперевірених повідомлень про незаконне утримання військових, катування й загиблу людину, хоча поліція ці твердження спростувала. За результатами конфлікту госпіталізовано чотирьох чоловіків; Нацгвардія, військовий омбудсман, ДБР і СБУ проводять перевірки та розслідування.
Головне
- Сутички в Петропавлівській Борщагівці на Київщині сталилися 2 листопада 2024 року біля пункту тимчасової дислокації підрозділу Нацгвардії.
- Будівля використовувалася для оформлення документів і перевірок мобілізованих перед їх відправленням до навчальних центрів.
- На початку конфлікту в будівлі перебували 22 військовослужбовці; четверо з них перебували у медичному центрі Нацгвардії після повернення до підрозділів із самовільного залишення частини.
- Поліція Київської області спростувала повідомлення про заручників, катування й загиблу людину.
- У сутичках пошкоджено автомобілі поліції, автобус Нацгвардії та службове авто з військовослужбовцями; чотирьох чоловіків доправили до лікарні.
- На місці одночасно перебували 29 стримерів, які поширювали відео; серед присутніх були діти та молодь немобілізаційного віку.
- ДБР відкрило кримінальне провадження, а СБУ — три провадження щодо перешкоджання діяльності ЗСУ, поширення інформації про розташування Сил оборони та масових заворушень.
Чому це важливо
Інцидент показав, як неперевірені повідомлення в соцмережах можуть швидко сприяти ескалації натовпу та конфлікту біля об'єкта військового призначення. Паралельно перевіряються законність дій військових, обставини заворушень і роль організаторів поширення дезінформації. Кейс також став частиною політичної дискусії про інформаційну роботу держави щодо мобілізації та ризики провокацій під час війни.
Що сталося
Біля приватного будинку в Петропавлівській Борщагівці, який використовував 1-й корпус Нацгвардії як пункт тимчасової дислокації, зібралися місцеві жителі та родичі військових. Вони вимагали видати мобілізованих військовослужбовців, а після відмови намагалися несанкціоновано проникнути до будівлі. Конфлікт переріс у сутички з правоохоронцями: учасники кидали каміння, використовували петарди та пошкодили транспорт. Чотирьох чоловіків доправили до лікарні.
У соцмережах напередодні та під час події поширювалися неперевірені твердження про нібито незаконне утримання близько 40 військовослужбовців, катування в підвалі та наявність загиблої людини. Поліція Київської області їх спростувала. На початку конфлікту в будівлі перебували 18 військовослужбовців і ще четверо, яких повернули до підрозділів після самовільного залишення частини; останніх госпіталізували до медичного центру Нацгвардії.
Валентина Молода, яка прибула у формі медика на автомобілі швидкої допомоги, представилася власницею клініки «Мед-престиж». Журналістські перевірки показали, що клініка та заявлена приватна швидка не працювали з 2023 року. За даними слідства, Молова заздалегідь придбала автомобіль швидкої допомоги, провела розвідку об'єкта разом із водієм Віктором Єні, а також пропонувала «екстрену евакуацію» з ТЦК і військових частин за 107 тисяч гривень. Молоду затримали 3 листопада та оголосили їй підозру в поширенні інформації про розташування військових й організації масових заворушень. 4 листопада суд призначив їй два місяці під вартою без застави; Єні та ще одну підозрювану Тетяну Кірєєву також відправили під варту.
Нацгвардія та військовий омбудсман розпочали службові перевірки. ДБР відкрило кримінальне провадження для перевірки законності дій військових і обставин конфлікту, а СБУ — три кримінальні провадження. Станом на 5 листопада поліція встановила імена 130 причетних до заворушень.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела переважно зосереджуються на перевірці обставин конфлікту Нацгвардією, військовим омбудсманом і ДБР, а також на кримінальних провадженнях СБУ. Окремо розглядаються затримання та судові запобіжники щодо фігурантів, показання про відсутність силоміцького утримання військовослужбовців і роль соцмереж та стримерів у ескалації конфлікту. Клименко оцінив цей випадок як провал інформаційної роботи держави щодо мобілізації.
У чому розходиться висвітлення
Оцінки чисельності натовпу різняться: на початку подій біля будинку зібралося близько сотні людей, тоді як Кирило Буданов пізніше повідомив про приблизно 500 осіб. Найімовірніше, це оцінки натовпу на різних етапах ескалації.