Сутички в Петропавлівській Борщагівці біля пункту дислокації Нацгвардії: чотирьох військовослужбовців госпіталізовано

Чому це важливо

Інцидент показав, як неперевірені повідомлення в соцмережах можуть швидко спричинити масове протистояння, перешкодити медичній допомозі й дестабілізувати роботу системи мобілізації та підготовки військовослужбовців. Водночас госпіталізація чотирьох військовослужбовців і відкриття кримінального провадження щодо можливого перевищення повноважень зробили питання про поводження з особами, повернутими після самовільного залишення частини, предметом офіційних перевірок. За даними силових органів, метою акції було викрадення військовослужбовця та створення суспільного резонансу. Окремою проблемою названо концентрацію великої кількості людей у помітній локації, вразливій до можливого російського ракетного удару.

Що сталося

2 листопада 2026 року біля приватного будинку в селі Петропавлівська Борщагівка на Київщині, який використовувався як тимчасовий пункт дислокації та обробки мобілізованих, виникли заворушення. У соцмережах і медіа до офіційного спростування поширювалися твердження про озброєних людей, які утримують у підвалі близько 40 заручників, катують їх і не допускають медиків. На місці зібралися десятки, за різними оцінками близько 50 або 100 людей, які вимагали випустити військовослужбовців. Після відмови натовп заблокував роботу об’єкта, намагався проникнути всередину, бити ворота, вікна й паркан, кидати каміння, застосовувати димові шашки, петарди й газ та перевернути автобус Нацгвардії. У результаті сутичок четверо військовослужбовців, яких раніше затримали після самовільного залишення частини, отримали медичну допомогу й були допроваджені до медичного центру Нацгвардії. Нацгвардія заперечила незаконне утримання людей і загибель громадянина; офіційних повідомлень про загиблих не було.

Командувач Нацгвардії Олександр Півненко прибув на місце, а ввечері — керівник Офісу Президента Кирило Буданов. Буданов допоміг зв’язатися із сестрою 14-річного хлопця, знайденого в будинку, і домовився, щоб родичі забрали його додому. Після приїзду Буданова людей почали виводити. Родичам і представникам громадськості також дозволили увійти до приміщення, оглянути умови й поспілкуватися з військовослужбовцями.

Нацгвардія призначила службове розслідування, ДБР відкрило кримінальне провадження за ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України, а Офіс Військового омбудсмана, правоохоронці та СБУ долучилися до перевірки. Жінку, яка представилася лікаркою та власницею приватної швидкої допомоги «Мед-престиж», разом із водієм затримали за ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. Військовослужбовців мали перемістити та розосередити, а будівлю — більше не використовувати.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела зосереджуються на роботі системи мобілізації: будинок був тимчасовим пунктом, де мобілізованим оформлювали документи, проводили перевірки й готували до відправлення до навчального центру, а також перебували військовослужбовці, повернуті після самовільного залишення частини. Офіційні органи наголошують, що це були військовослужбовці, а не цивільні заручники, що ніхто не загинув і що винні в порушеннях понесуть відповідальність. Окремо розглядаються безпека локації, захист інформації про її розташування та неприпустимість силового проникнення до військового об’єкта.

У чому розходиться висвітлення

Кількість людей усередині оцінювали по-різному: ранні джерела правоохоронних органів говорили про одну людину, жінка, що представилася лікаркою, — про 25–30 осіб, Олександр Півненко — про 18 військовослужбовців, а Кирило Буданов — про 14 людей. Оцінка натовпу також різнилася: приблизно 50 або близько 100 осіб.

Ранні заяви Нацгвардії та поліції повідомляли про відсутність загиблих і травмованих, але пізніше було визнано, що четверо військовослужбовців мали травми та були госпіталізовані. Медичні свідчення про тяжкі травми, зокрема перелом хребта, не були офіційно підтверджені; походження частини травм залишилося предметом перевірки. Правоохоронники пояснили синці під очима одного з військовослужбовців наслідком ДТП, а медики — невеликі плями крові на ліжку виділенням із кишкової стоми.

Позиції органів влади різнилися щодо статусу приватного будинку: Нацгвардія описувала його як частину пункту дислокації або військового містечка, тоді як заступник начальника поліції Київщини заявив, що це не військовий об’єкт. Командування «Азову» назвало інформаційний резонанс провокацією, що грає на руку Росії, а представники СБУ заявили, що метою було викрадення військовослужбовця та створення суспільного резонансу.

Передумови

Приватний будинок у Петропавлівській Борщагівці використовувався як тимчасовий пункт дислокації та розміщення мобілізованих і військовослужбовців Нацгвардії. Він також допомагав оформлювати документи й готувати людей до відправлення до навчального центру. За даними 1-го корпусу НГУ «Азов», пункт дислокації належав військовій частині 3121. Нацгвардія пояснила використання тимчасових приміщень зростанням чисельності війська та відсутністю постійних пунктів дислокації у значної частини військовослужбовців.

Перед конфліктом у соцмережах і медіа поширювалися неперевірені твердження про катування, незаконне утримання близько 40 людей, важкі травми й загибель громадянина. Поліція та Нацгвардія спростували інформацію про загибель, закликали користуватися офіційними джерелами й не поширювати неперевірені повідомлення.