Суд Гамбурга відхилив клопотання адвокатів Сергія Кузнєцова про закриття справи про «Північні потоки»
27 жовтня 2026 року Вищий земельний суд Гамбурга відхилив клопотання адвокатів Сергія Кузнєцова про припинення провадження у справі про підрив газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2». Суд заявив, що німецьке законодавство гарантує обвинуваченому право на захист і свободу свідчення попри обмеження службових правил іншої держави. Розгляд справи продовжено за запланованим графіком.
Головне
- 27 жовтня 2026 року суд Гамбурга відхилив клопотання про закриття провадження.
- Суд продовжив розгляд справи за запланованим графіком.
- Кузнєцову обвинувачують у спричиненні вибуху, пошкодженні майна, порушенні роботи громадських служб та співучасті у воєнних злочинах через напад на цивільну інфраструктуру.
- За версією слідства, Кузнєцов організував і здійснив підрив щонайменше чотирьох вибухових пристроїв масою 14–27 кг кожен на глибині 70–80 метрів поблизу Борнгольма.
- Адвокати стверджують, що Кузнєцов був військовослужбовцем, зобов’язаним зберігати державну таємницю, через що не міг вільно консультуватися з адвокатами та давати свідчення.
- Кузнєцова затримали в Італії влітку 2025 року за європейським ордером на арешт, а наприкінці листопада передали Німеччині.
- Вибухи 26 вересня 2022 року пошкодили три з чотирьох ниток газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2» у Балтійському морі.
Чому це важливо
Рішення суду залишає кримінальну справу Сергія Кузнєцова активною й продовжує дискусію про правову відповідальність за руйнування цивільної енергетичної інфраструктури. Спір про державну таємницю та право не свідчити може визначити, наскільки Кузнєцов зможе брати участь у власному захисті. Справа також поєднує обвинувачення у диверсії з твердженням прокуратури Німеччини про участь групи від імені української влади, тоді як Україна таке зв’язок заперечує.
Що сталося
На другому засіданні у справі, яке розпочалося 14 жовтня 2026 року, Вищий земельний суд Гамбурга 27 жовтня відхилив клопотання адвокатів Кузнєцова про припинення судового провадження. Суд вирішив продовжити слухання за запланованим графіком. Під час засіданняwere зачитані листи полковників Романа Червінського та Юрія Семенюка, у яких вони стверджують, що Кузнєцов улітку й восени 2022 року перебував у безпосередньому підпорядкуванні Червінського у силах спеціальних операцій.
Адвокати Кузнєцова наполягали на закритті провадження через його військовослужбовчий статус. За їхньою версією, зобов’язання зберігати державну таємницю не дозволяло йому вільно спілкуватися з адвокатами та свідчити без ризику суворих покарань в Україні. Адвокати також стверджують, що слідство не має прямих доказів, які пов’язують Кузнєцова з яхтою або вибухами, а на яхті не виявлено його ДНК.
Натомість прокурор заявив, що відмова Кузнєцова давати показання не обмежує його право захищатися. Головуюча суддя пояснила, що за німецьким законодавством право обвинуваченого на захист і свобода свідчення не обмежуються правилами військової служби в іншій державі.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела наголошують на військовому статусі Кузнєцова, його зобов’язаннях щодо державної таємниці, відмові свідчити та умовах утримання в Німеччині. Вони також цитують заперечення Володимира Зеленського щодо причетності України до вибухів і готовність країни допомагати слідству. Окремою тезою захисту є відсутність прямих доказів, які пов’язують підозрюваного з яхтою чи підривами.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародне висвітлення зосереджується на процесуальному рішенні Гамбурзького суду, німецькому праві на захист і свідчення та продовженні графіка розгляду. Справу подають як переслідування колишнього українського офіцера у зв’язку з вибухами на «Північних потоках», також наводячи твердження прокуратури про діяльність групи від імені української влади.
У чому розходиться висвітлення
Захист Кузнєцова стверджує, що на час вибухів він був дійсним військовослужбовцем, зобов’язаним зберігати державну таємницю, тому не міг вільно консультуватися з адвокатами та давати свідчення. Суд і прокурор відповідають, що німецьке право гарантує Кузнєцову захист і свободу свідчення незалежно від службових правил іншої держави. Прокуратура також стверджує, що Кузнєцов очолював групу, яка заклала й підірвала вибухові пристрої, тоді як адвокати заперечують наявність свідків, які бачили його на яхті, та прямої ДНК на ній і стверджують про відсутність прямих доказів проти нього. Нарешті, прокуратура Німеччини стверджує, що учасники групи діяли від імені влади України, тоді як офіційна позиція України заперечує будь-який зв’язок із диверсією.
Передумови
Підводні вибухи 26 вересня 2022 року пошкодили три з чотирьох ниток газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2» на глибині 70–80 метрів поблизу данського острова Борнгольм. «Північний потік-1» був головним маршрутом постачання російського газу до Німеччини, доки Москва не припинила постачання через нього в серпні 2022 року. «Північний потік-2» не почав працювати, оскільки Німеччина призупинила його сертифікацію перед початком повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Данські та шведські правоохоронці закрили свої розслідування у лютому 2024 року через відсутність підстав для порушення кримінальної справи. Німеччина продовжує розслідувати вибухи як диверсію та підозрює щонайменше двох українців — Сергія Кузнєцова та Володимира Журавльова. Кузнєцова затримали в Італії влітку 2025 року та передали Німеччині наприкінці листопада. Журавльова спочатку затримали в Польщі 30 вересня 2025 року, а потім повторно — у Хорватії 19 серпня 2026 року; 24 вересня хорватський суд дозволив його екстрадицію, але на момент оприлюднення вона ще не відбулася.