Опубліковано · Оновлено

Суд Гамбурга відхилив клопотання захисту Сергія Кузнєцова у справі про «Північні потоки»

27 жовтня 2026 року Вищий земельний суд Гамбурга відхилив клопотання адвокатів Сергія Кузнєцова про припинення провадження у справі про підрив газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2». Суд продовжив розгляд справи за запланованим графіком. Захист стверджує, що колишній військовослужбовець не може вільно свідчити через зобов’язання зберігати державну таємницю, однак суд наголосив на застосуванні німецького права.

Головне

  • 27 жовтня 2026 року суд Гамбурга відхилив клопотання про припинення провадження та продовжив розгляд справи.
  • Кузнєцову висунули обвинувачення у спричиненні вибуху, пошкодженні майна, порушенні роботи громадських служб і співучасті у воєнних злочинах.
  • За версією слідства, у вересні 2022 року Кузнєцов керував групою з шести осіб, яка заклала вибухівку поблизу Борнгольма.
  • Вибухи 26 вересня 2022 року пошкодили три з чотирьох ниток газопроводів на глибині 70–80 метрів.
  • Захист стверджує, що на яхті немає ДНК Кузнєцова, а прямих доказів проти нього немає.
  • Суд заявив, що зобов’язання Кузнєцова зберігати українську державну таємницю не обмежує його право захищатися та свідчити за німецьким законодавством.
  • Німеччина також підозрює у причетності Володимира Журавльова; хорватський суд дозволив його екстрадицію до Німеччини 24 вересня 2026 року.

Чому це важливо

Рішення суду залишає кримінальну справу про вибухи на «Північних потоках» у русі й наближає суд до оцінки спірних доказів та відповідальності. Справа порушує невирішені питання про можливу участь держави, військову таємницю та право свідчити в іноземному суді. Вона також має ширше значення для відносин Німеччини й України, оскільки прокуратура стверджує, що підозрювані діяли від імені української влади, а Володимир Зеленський це заперечує.

Що сталося

27 жовтня 2026 року Вищий земельний суд Гамбурга провів друге засідання у справі Сергія Кузнєцова та відхилив клопотання захисту про припинення провадження. Суд вирішив продовжити розгляд справи за запланованим графіком. Адвокати стверджували, що Кузнєцов на момент підривів був військовослужбовцем, зобов’язаним зберігати державну таємницю, тому не міг вільно обговорювати обставини справи з адвокатами та давати свідчення без ризику суворих покарань в Україні. У відповідь суд і прокурор заявили, що німецьке право не обмежує його право захищатися й свідчити правилами служби в іншій державі. У залі суду було зачитано листи Романа Червінського та Юрія Семенюка, які стверджували, що Кузнєцов улітку й восени 2022 року перебував у безпосередньому підпорядкуванні Червінського у силах спеціальних операцій. Кузнєцов відмовився давати свідчення. За версією слідства, він керував групою з шести осіб, яка орендувала яхту в Ростоку та попливла до Борнгольма, де заклала щонайменше чотири вибухові пристрої масою 14–27 кілограмів кожен. Захист відкидає цю версію, стверджуючи, що на яхті немає ДНК Кузнєцова, свідків його присутності не існує, а прямих доказів проти нього немає.

Як про це пишуть українські джерела

Українські матеріали наголошують на військовій службі Кузнєцова, зобов’язанні зберігати державну таємницю, листах українських військовослужбовців і його відмові свідчити. Вони також нагадують про заперечення причетності України, критику умов тримання Кузнєцова омбудсманом Дмитром Лубінцем і політичний та фінансовий контекст газопроводів «Північний потік» як інструментів впливу Росії.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародний виклад зосереджується на процесуальному рішенні німецького суду, продовженні процесу та споре про те, чи можуть правила іноземної військової служби обмежувати свідчення Кузнєцова. Одночасно подано обвинувачення прокуратури про діяльність групи від імені української влади та заперечення захисту щодо наявності прямих доказів.

У чому розходиться висвітлення

Обвинувачення стверджує, що Кузнєцов очолював групу з шести осіб, яка орендувала яхту в Ростоку та заклала вибухівку поблизу Борнгольма. Захист заперечує наявність прямих доказів, посилаючись на відсутність свідків його присутності на яхті та його ДНК на судні. Захист також наполягає, що обов’язок зберігати державну таємницю заважав Кузнєцову свідчити; прокурор і суд відповіли, що німецьке право гарантує йому право захищатися й свідчити. Українська влада заперечує причетність до диверсії, тоді як Федеральна прокуратура Німеччини стверджує, що Кузнєцов та інші учасники діяли від імені української влади. Джерела також не узгоджують дату офіційного пред’явлення обвинувачень: називаються кінець червня або 1 липня 2026 року.

Передумови

Підводні вибухи 26 вересня 2022 року пошкодили три з чотирьох ниток газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2» у Балтійському морі. «Північний потік-1» був головним маршрутом постачання російського газу до Німеччини до серпня 2022 року, а «Північний потік-2» не почав працювати через призупинення сертифікації Німеччиною. Дані та Швеція закрили розслідування вибухів у лютому 2024 року за відсутності підстав для кримінального провадження. Кузнєцова затримали в Італії влітку 2025 року та передали до Німеччини наприкінці листопада. Судовий процес у Гамбурзі розпочався 14 жовтня 2026 року. Німецькі органи підозрюють щонайменше двох українців — Сергія Кузнєцова та Володимира Журавльова.