Південна Корея відкликала восьмого дипломатів з України через суперечку про полонених
Південна Корея частково відкликала восьмох дипломатичних співробітників з України через конфлікт довкола публічного повідомлення про передачу двох північнокорейських військовополонених. Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон назвав рішення неминучим, але заявив, що ключовий персонал посольства залишиться в Україні, а комунікація з українським МЗС продовжиться. Загальна підтримка України з боку Сеула, за даними корейської сторони, не змінюється.
Головне
- 27 жовтня про відкликання восьми дипломатів повідомив міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон.
- Відкликання було частковим: ключовий персонал посольства Південної Кореї залишиться в Україні.
- Суперечка виникла після заяви Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН 23 вересня про передачу двох полонених із КНДР.
- Українські війська захопили двох північнокорейських військовослужбовців на Курщині в січні 2025 року, згодом їх передали Південній Кореї.
- Південна Корея закликала Україну надати офіційні пояснення, вибачення та гарантії, що подібне оприлюднення не повториться.
- Сеул продовжує участь у конференціях із відбудови України, гуманітарну допомогу та міжнародні зусилля для припинення війни.
Чому це важливо
Часткове відкликання персоналу свідчить про суттєве погіршення двосторонніх відносин і ставить під загрозу подальший розвиток українсько-південнокорейської співпраці. Водночас залишок персоналу посольства та продовження контактів між міністрами закордонних справ означають, що мова йде про кризу, а не про припинення дипломатичного діалогу. Суперечка також демонструє принципову розбіжність у розумінні домовленості, що стосувалася безпеки полонених та їхніх родин у КНДР.
Що сталося
Про відкликання восьми дипломатичних співробітників посольства Південної Кореї в Україні Чо Хьон повідомив 27 жовтня під час парламентської перевірки діяльності МЗС. За його словами, рішення було неминучим через нездатність України належно вирішити конфлікт, що виник після публічного повідомлення Володимира Зеленського про передачу Південній Кореї двох полонених із КНДР. Окрім суперечки, Сеул також указав на постійні загрози російських авіаударів. Це рішення стало частиною вже розпочатої на початку жовтня 2025 року дії: тоді Південна Корея відкликала посла Пак Кі-чана та ухвалила рішення вивести частину персоналу посольства.
Чо Хьон заявив, що попри це часткове відкликання не означає припинення комунікації з українським міністром закордонних справ Андрієм Сибігою. За даними корейської сторони, ключовий персонал посольства залишиться в Україні для роботи дипломатичних установ і захисту громадян Південної Кореї в умовах російських атак. Також Чо Хьон допустив, що подальше зростання напруженості може поставити відносини Південної Кореї з Україною під загрозу. Південнокорейська адміністрація вимагала від України офіційних пояснень, вибачень і гарантій, що оприлюднення подібного характеру більше не повториться.
Як про це пишуть українські джерела
Українське висвітлення наголошує, що відкликання було частковим, ключовий персонал посольства залишився в Україні, а міжнародний дипломатичний канал продовжує працювати. Українські офіційні заперечують порушення домовленості про конфіденційність і наголошують на незмінності ширшої підтримки з боку Південної Кореї. Український МЗС не коментував заяви Чо Хьона про відкликання восьми дипломатів. Водночас дипломатична оцінка вказує на ослаблення комунікації в українській зовнішньополітичній системі та необхідність антикризових заходів і відновлення взаємної довіри.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародне трактування зосереджується на рішенні Південної Кореї як дипломатичній реакції на суперечку про двох полонених. Корейська сторона пов’язує відкликання з неврегульованістю конфлікту та ризиками російських авіаударів. Водночас увага зосереджується на тому, що ключові співробітники залишаються в Україні, а позиція Сеула щодо гуманітарної допомоги, відбудови та припинення війни не змінюється.
У чому розходиться висвітлення
Сторони розходяться в трактуванні домовленості про передачу полонених. Південна Корея стверджує, що сторони погодилися зберегти передачу в таємниці заради безпеки військовослужбовців та їхніх родин у КНДР; радник президента України Дмитро Литвин і українські офіційні заперечують існування такої угоди. Сторони також не узгоджують, чи повідомила Україна Сеул заздалегідь про намір Зеленського згадати полонених у Генеральній Асамблеї ООН: за версією Південної Кореї, попри домовленість про це повідомили, хоча сторони не беруть участі у конференції. Корейська адміністрація вимагає офіційних пояснень і вибачень, тоді як Андрій Сибіга повідомив, що вибачення вже були надані, однак Чо Хьон вважав їх недостатніми. Представник МЗС України Георгій Тихий пов’язав розбіжності різним тлумаченням домовленостей щодо конфіденційності.
Передумови
Українські війська захопили двох північнокорейських військовослужбовців, які воювали проти України на боці Росії, на Курщині в січні 2025 року. Згодом їх передали Південній Кореї. Володимир Зеленський оголосив про передачу 23 вересня 2025 року під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН. Після цього Південна Корея заявила, що домовленість про конфіденційність була потрібна для безпеки полонених та їхніх родин у КНДР.
Суперечка виникла в ширшому контексті підтримки КНДР Росії у війні проти України та відмови Південної Кореї надавати Україні зброю. Південна Корея залишається учасником конференцій із відбудови України, надає гуманітарну допомогу та долучається до міжнародних зусиль для припинення війни.