Удари по НПЗ «Роснефті» поглиблюють фінансові проблеми компанії
Українські атаки спричинили повторні зупинки нафтопереробних заводів «Роснефті», завдаючи компанії збитків і збільшуючи витрати на ремонт. За перше півріччя її чистий прибуток знизився майже на 20%, а відношення чистого боргу до прибутку сягнуло найвищого показника за понад п’ять років. Проєкт «Восток Ойл» також не досяг запланованих обсягів.
Головне
- На 12 НПЗ «Роснефті» припадає близько третини нафтопереробних потужностей Росії.
- Щонайменше п’ять підприємств «Роснефті» постраждали від українських ударів.
- Чистий прибуток «Роснефті» за перше півріччя знизився майже на 20% — до 200 млрд рублів.
- Відношення чистого боргу до прибутку компанії на кінець червня зросло до 1,8 раза.
- Деякі НПЗ відновлювали роботу через кілька тижнів, але знову зазнавали ударів під час ремонту або після нього.
- Перед відкриттям терміналу нові родовища кластера Паяха давали менше 5% потоків «Восток Ойл».
- Масштабування родовищ Паяха потребуватиме ще кількох років роботи та інвестицій.
Чому це важливо
«Роснефть» контролює близько третини нафтопереробних потужностей Росії, тому тривалі зупинки її заводів впливають на весь російський ринок пального. Удари спричинили внутрішній дефіцит пального та обмеження експорту бензину, дизельного й авіаційного пального. Повторні ремонти й захист об’єктів водночас збільшують витрати, які компанія не може підтримувати тривалий час.
Що сталося
Українські атаки на російські нафтопереробні заводи спричинили повторні зупинки підприємств «Роснефті». За підрахунками Bloomberg, із 15 підтверджених ударів безпілотників по російських НПЗ у вересні п’ятьwere спрямовані на основні об’єкти компанії. Деякі заводи відновлювали роботу через кілька тижнів, але знову зазнавали ударів. Туапсинський НПЗ на узбережжі Чорного моря, за повідомленнями, не працює з квітня, а в ніч на 15 жовтня в Рязані після атаки дронів загорівся місцевий НПЗ. Пошкодження каталітичних крекінг-, реформерних і гідрокрекінг-установок складно усувати, оскільки їхні деталі раніше постачалися із Заходу, а отримання китайського імпорту може тривати місяці й бути несумісним із наявним обладнанням. Захист об’єктів транспортними контейнерами, сітками та сталевими тросами виявився неефективним проти роїв безпілотних літальних апаратів. Унаслідок цього прибуток «Роснефті» за перше півріччя знизився майже на 20% — до 200 млрд рублів, або 2,4 млрд доларів. На кінець червня відношення чистого боргу до прибутку до вирахування відсотків, податків, амортизації та зносу зросло до 1,8 раза, найвищого показника за понад п’ять років.
Як про це пишуть українські джерела
Українські матеріали наголошують на наслідках атак для «Роснефті» та їхньому поступовому наближенні до об’єктів «Восток Ойл». Падіння прибутку, зростання боргу, повторні ремонти й скорочення переробки розглядаються як прояв тривалої шкоди від продовження війни. Окремою проблемою є залежність «Восток Ойл» від старих родовищ і повільне освоєння нових.
Передумови
Проєкт «Восток Ойл» запустили у вересні, щоб показати здатність Росії видобувати й переробляти нафту та перетворити північний регіон на енергетичний осередок. Перед відкриттям терміналу нові родовища кластера Паяха становили менше 5% потоків проєкту, тоді як більшість нафти надходила зі старих родовищ, які працювали ще з радянських часів. Російське вторгнення в Україну 2022 року зірвало плани розвитку проєкту: іноземні інвестори вийшли, а санкції обмежили доступ до технологій, обладнання та спеціалізованих танкерів для руху крижаними водами. У 2020 році президент «Роснефті» Ігорь Сєчін запропонував перетворити Північний морський шлях на великий енергетичний коридор.