Удар РФ по Києву 23 вересня: пошкоджені дата-центри, загиблі та постраждалі, перебої в інтернеті

Чому це важливо

Удари прийшлися по цивільній цифровій інфраструктурі, через яку мешканці Києва та інших областей отримують і сповіщення про повітряну небезпеку. Від перебоїв постраждали близько 100 тисяч абонентів, а напередодні в Нью-Йорку обговорювали можливе взаємне припинення ударів по енергетиці та посилення ППО — тож атака одразу стала аргументом у дипломатичному протистоянні: Київ використав її, щоб закликати партнерів до нових санкцій і постачання ракет-перехоплювачів.

Що сталося

У ніч на 23 вересня 2026 року Росія випустила по Україні 161 дрон, зокрема 82 реактивних «Шахед»; українська ППО заявила про збиття чи придушення 122 цілей і влучання у 18 місцях. Удень масованій атаці зазнав Київ: дрони влучили в обʼєкти «Укрзалізниці», бізнес-центри, склади, дві АЗС у Дарницькому та Голосіївському районах, ринок біля залізничного вокзалу, фармацевтичний завод «Дарниця». Загинули 2 людей, щонайменше 32 поранено (з них 21 госпіталізовано, троє у важкому стані), виникли пожежі.

Під удар потрапили щонайменше два дата-центри — у тому числі вузол з обладнанням UTELS та дата-центр мережі «Павутина», де без живлення залишилося обладнання і виникли перебої в мережі та сервісах; ввечері того ж дня вдруге за день було уражено конгрес-виставковий центр «Парковий», де розміщений великий дата-центр. За даними Мінцифри, без інтернету залишилися близько 100 тисяч абонентів у Києві та області; Crazy Network повідомляла про відключення у Київській, Вінницькій та Хмельницькій областях і подальше відновлення сервісу; «Павутина» також відновила роботу на резервному обладнанні. Тимчасово був недоступний сайт Espreso TV, постраждав технічний майданчик KyivLink.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав удари по дата-центрах свідомими ударами по цивільній інфраструктурі, що забезпечує сповіщення про ракетну та дронову небезпеку, і закликав партнерів посилити санкції та поставити Україні додаткові ракети-перехоплювачі. Атака сталася за кілька годин після переговорів Зеленського з Дональдом Трампом у Нью-Йорку та під час 81-ї сесії Генасамблеї ООН, де ухвалювалися заклики до припинення вогню; того ж вечора Україна погодилася на негайне повне припинення вогню, а 51 країна-член ООН закликала до того ж саму Росію.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела фокусують увагу на цивільних жертвах і наслідках: загиблі та поранені, пожежі, перебої з інтернетом і, особливо, ризики для системи оповіщення про повітряну небезпеку. Наголошується на дипломатичному контексті — удари під час Генасамблеї ООН і відразу після переговорів Зеленського з Трампом — як на свідченні того, що РФ підриває мирні зусилля. Офіційна позиція МЗС на чолі з Сибігою: дата-центри — цивільна інфраструктура, а не військова ціль. У матеріалах також подано емоційну реакцію суспільства, зокрема заклик військовослужбовця-тенісиста Олександра Долгополова завдавати ударів по Москві й Росії.

У чому розходиться висвітлення

Два джерела розбіжностей. По-перше, Міноборони РФ стверджує, що цілеспрямовано уразило дата-центри NewTelco та United DC і що вони обслуговували трафік українських військових і спецслужб; МЗС України та українські медіа називають ці ж обʼєкти суто цивільною інфраструктурою, не повʼязаною з армією. По-друге, спочатку повідомлялося про ураження «університету» в Соломʼянському районі; hromadske згодом уточнило, що влучили в будівлю інституту «Дніпрозвʼязок», де загорілася їдальня і постраждали сусідні будівлі.

Передумови

Нічна хвиля включала 161 дрон, з них 82 реактивних «Шахед», українська ППО заявила про збиття чи придушення 122 цілей і 18 місць влучання. Увечері того ж дня Україна погодилася на негайне повне припинення вогню, а 51 країна-член ООН закликала до того ж Росію. Громадську реакцію також відобразив тенісист Олександр Долгополов, який служить у ЗСУ і опублікував відео обстрілу з закликом завдавати ударів по Москві і Росії.