NYT: внутрішні аудити оцінюють втрати України на оборонних закупівлях у 2024 році приблизно в 1,2 млрд доларів
The New York Times опублікував розслідування на основі засекречених внутрішніх українських аудитів закупівель зброї за 2024–2025 роки. Аудитори оцінили втрати 2024 року через шахрайство, марнотратство та неефективне управління у приблизно 1,2 млрд доларів і зафіксували випадки постачання бракованих снарядів і контракти з підрядниками, які раніше не виконали зобов'язань або перебувають під кримінальними провадженнями.
Головне
- За оцінкою внутрішніх аудитів, у 2024 році Україна втратила близько 1,2 млрд доларів через шахрайство, марнотратство та неефективне управління в оборонних закупівлях.
- Сім із десяти провідних підрядників Міноборони отримали нові замовлення, попри відкриті кримінальні провадження щодо шахрайства, невиконання попередніх контрактів або арешти керівників.
- Аудитори виявили 18 компаній, яким укладали нові угоди, незважаючи на невиконання попередніх; шість із них не виконали жодного контракту в своїй історії.
- Павлоградський хімічний завод поставив 233 тисячі непридатних мінометних снарядів, частина з яких мала дефектні детонатори чи порохові заряди; пізніше завод отримав контракт на постачання майже всіх 122-мм артилерійських снарядів для війська у 2025 році.
- У тендері на реактивну артилерію 2024 року Агентство оборонних закупівель обрало найдорожчу з трьох ідентичних пропозицій ($5100 за одиницю) — дочірню компанію Czechoslovak Group; переплата склала близько 130 млн доларів.
- Обхід дешевших тендерних пропозицій загалом коштував Україні приблизно 126 млн доларів.
- Леоніда Шимана заарештували та засудили до п'яти років позбавлення волі у справі про корупційну схему продажу вибухівки; його захист заявив про невинуватість і намір оскаржити вирок.
- Уряд уклав контракт зі «Спецтехноекспортом», який не мав необхідної сербської експортної ліцензії; замість неї використали гарантійний лист української військової розвідки, юридичні підстави якого аудитори поставили під сумнів.
Чому це важливо
Аудити дають рідкісну кількісну оцінку масштабу втрат в українських оборонних закупівлях — близько 1,2 млрд доларів лише за 2024 рік, що становить відчутну частку військового бюджету країни під час повномасштабної війни. Розслідування документує конкретні системні провали: браковані снаряди, що доходили до фронту, контракти, укладені з підрядниками, які раніше не виконали зобов'язань або перебували під кримінальними провадженнями, і переплати в десятки мільйонів доларів через обхід дешевших пропозицій. Все це ставить питання про механізми контролю в оборонних закупівлях у критичний для країни період.
Що сталося
The New York Times опублікував розслідування, побудоване на понад 700 сторінках засекречених документів — фінансових таблиць і аналізів, підготовлених українським державним аудиторським органом спільно з внутрішнім аудитом Міністерства оборони за 2024–2025 роки. За висновками аудиторів, у 2024 році Україна втратила приблизно 1,2 млрд доларів через шахрайство, марнотратство та неефективне управління в оборонних закупівлях.
Серед ключових знахідок — постачання Павлоградським хімічним заводом, який очолює Леонід Шиман, 233 тисяч непридатних мінометних снарядів, частина з яких мала дефектні детонатори чи порохові заряди. Аудитори зафіксували, що спочатку завод повідомив про брак потужностей, потім без пояснень змінив дані, після чого уряд негайно підписав із ним контракт. Попри постачання бракованої продукції, завод згодом отримав додаткові замовлення, зокрема контракт на переважну більшість 122-мм артилерійських снарядів для війська у 2025 році. Леоніда Шимана заарештували у квітні 2025 року; у паралельній справі його засудили до п'яти років позбавлення волі за корупційну схему продажу вибухівки за завищеними цінами. Його адвокат заявив про невинуватість і намір оскаржити вирок.
Аудити також зафіксували, що сім із десяти провідних підрядників Міноборони отримали нові замовлення, попри відкриті кримінальні провадження щодо шахрайства, невиконання попередніх контрактів або арешти їхніх керівників. Загалом аудитори виявили 18 компаній, яким укладали нові угоди, незважаючи на невиконання попередніх; шість із них не виконали жодного контракту в своїй історії.
Окремий блок стосується тендеру 2024 року на реактивну артилерію на сотні мільйонів доларів, де три компанії запропонували $4200, $4600 і $5100 за одиницю. Усі пропозиції фактично стосувалися одного виробу, виготовленого на одному заводі в Туреччині. Агентство оборонних закупівель обрало найдорожчу з них — дочірню компанію Czechoslovak Group, що призвело до переплати приблизно в 130 млн доларів. Загальні втрати від обходу дешевших тендерних пропозицій аудитори оцінили приблизно в 126 млн доларів.
У 2024 році Агентство оборонних закупівель також намагалося придбати радянські ракети у сербського виробника через посередників — Сербія підтримує дружні відносини з Росією. Уряд уклав контракт із державним «Спецтехноекспортом», попри історію невиконаних контрактів. Аудитори дійшли висновку, що «Спецтехноекспорт» не мав необхідної сербської експортної ліцензії; замість неї використали гарантійний лист української військової розвідки, юридичні підстави якого аудитори поставили під сумнів. «Спецтехноекспорт» залучив американську компанію Regulus Global як субпідрядника; тодішній міністр оборони Рустем Умєров пропонував прибрати посередників і перейти на пряму роботу Regulus з державним закупівельним агентством. В одному зі зірваних контрактів щонайменше 100 млн доларів передоплати залишаються предметом спору між компаніями. Залишається невідомим, чи відреагувало Агентство оборонних закупівель на висновки аудиту.
Передумови
Агентство оборонних закупівель — український державний орган, відповідальний за контрактування озброєнь і військових товарів. Сербія підтримує дружні відносини з Росією, що ускладнює прямі українські закупівлі радянських боєприпасів у сербських виробників і зумовлює використання посередників. Czechoslovak Group — чеська оборонна група, чия дочірня компанія перемогла у тендері на реактивну артилерію, який став предметом аудиту.