Тема: Санкції
-
Російські дрони вдарили по Ягодину: пошкоджено локомотив потяга Київ–Варшава і АЗС, Польща скликала екстрену нараду
У ніч проти 13 вересня Росія масовано атакувала захід України дронами, зокрема реактивними меш-дронами. Біля пункту пропуску «Ягодин–Дорогуськ» на українсько-польському кордоні у Волинській області дрони влучили в АЗС та в локомотив пасажирського поїзда Київ–Варшава за два кілометри від польського кордону. Ніхто з пасажирів та залізничників не постраждав, оскільки моніторингова група «Укрзалізниці» попередила бригаду завчасно. Прем'єр Польщі Дональд Туск скликав екстрену нараду в Урядовому центрі безпеки й заявив, що Польща не може виключати ескалації на своїй території.
-
Сибіга закликав партнерів запроваджувати санкції проти РФ після кожного масованого удару
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на спільному брифінгу в Києві з польським колегою Радославом Сікорським закликав західних партнерів не чекати великих санкційних пакетів, а реагувати санкціями на кожен масований удар Росії по Україні. Він також закликав ухвалити «Антибалістичний пакет» санкцій і тиснути на РФ через атаки на українські порти та Чорне море.
-
Зеленський запровадив санкції проти Мендель і ще дев'ятьох пропагандистів: у пакеті також «Ростех» і тіньовий флот
Президент Володимир Зеленський 13 вересня 2026 року підписав указ №901/2026, яким увів у дію рішення РНБО про персональні санкції проти колишньої прессекретарки Юлії Мендель і дев'ятьох громадян РФ. Мендель — єдина українка у списку, обмеження передбачають блокування активів, заборону в'їзду та обмеження доступу до її сторінок у соцмережах. Того ж дня Зеленський підписав ще два укази — про санкції проти 29 громадян і 29 компаній, пов'язаних із «Ростехом», та проти 20 танкерів російського тіньового флоту.
-
Франція підтримала вимогу Словаччини зняти санкції з Усманова — посли ЄС не змогли домовитися про продовження
Франція виступила за виключення російського бізнесмена Алішера Усманова зі списку персональних санкцій ЄС, підтримавши давню вимогу Словаччини. На тлі цього посли країн ЄС на засіданні в п'ятницю не змогли погодити продовження санкційного режиму, термін дії якого спливає 15 вересня. Словаччина також вимагає зняття санкцій із Михайла Фрідмана і блокує перехід до 12-місячного циклу продовження.
-
СБС заявили про ураження 285 суден «тіньового флоту» РФ за десять тижнів операції «МоЛоЧКа»
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що від початку операції «МоЛоЧКа» в Чорному та Азовському морях уражено 285 плавзасобів так званого тіньового флоту Росії. За його словами, Азовське море та Керченська протока фактично заблоковані, а рух суден у північній і північно-східній частинах Чорного моря значно ускладнений.
-
Німеччина назвала двох підозрюваних у дроновій атаці на летовище Лейпциг/Галле — білоруса і росіянина з ГРУ
Німецькі слідчі встановили двох головних підозрюваних у дроновій атаці на летовище Лейпциг/Галле ввечері 4 серпня — громадянина Білорусі Андрія К. та громадянина Росії Олега Л., якого пов'язують з російським ГРУ. Дрон із вибухівкою, замаскованою в бляшанці з-під овочів, виявили біля українського літака Ан-124 «Руслан», але детонатор не спрацював. 1 вересня Німеччина офіційно звинуватила Росію в терористичному акті та закрила російські консульські установи.
-
Зеленський закликав ЄС посилити санкції проти російського бізнесу і запровадити їх проти Фрідмана та Усманова
Президент Володимир Зеленський закликав Євросоюз посилити санкційний тиск на російський бізнес і конкретно запровадити санкції проти олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова. Заява прозвучала на тлі майже 500 ударних дронів, випущених Росією зранку 12 вересня, та напередодні дедлайну 15 вересня для продовження ЄС персональних санкцій, який заблокований через позицію Словаччини і Франції.
-
Росія 12 вересня випустила по Україні близько 500 ударних дронів за добу
12 вересня Росія здійснила масований денний та нічний удар дронами по Україні, випустивши за день (з 06:30 до 18:00) 410 ударних БпЛА, з яких 37 були реактивними. Повітряні сили ЗСУ збили або подавили 336 дронів, ще близько 55 залишалися в українському повітряному просторі після 18:00. Удари припали на залізничні об'єкти, продовольчі склади, АЗС, фармацевтичні підприємства, пасажирські потяги та енергетичну інфраструктуру; у Житомирській області двоє загиблих унаслідок удару по продуктовому магазину. Президент Зеленський назвав кампанію спробою РФ знищити українську економіку, щоб зламати опір.
-
ГУР ідентифікувало 17 танкерів і капітанів з РФ, Китаю та Індії, які доправили до Росії понад 562 тис. тонн пального
Воєнна розвідка України оприлюднила дані про 17 танкерів та їхніх капітанів — громадян РФ, КНР та Індії, які протягом липня–вересня 2026 року поставили Росії понад 562 тис. тонн бензину й дизпалива. Пальне надходило через перевалку в Єгипті, Туреччині, Марокко та Південній Кореї до портів Мурманськ, Висоцьк, Санкт-Петербург, Находка та Владивосток. Серед задіяних суден — кілька танкерів під санкціями ЄС, Великої Британії, Швейцарії, України та Канади.
-
Палата представників США готується до голосування за санкційний законопроєкт Грема-Блюменталя наступного тижня
Палата представників США має проголосувати наступного тижня щодо законопроєкту про санкції проти Росії (та Ірану), відомого як «Акт Грема про санкції проти Росії та Ірану» (H.R. 5334). Документ передбачає мита до 100% на п'ятьох найбільших покупців російських енергоносіїв та до 500% на товари з РФ, а також обов'язкові санкції проти російського керівництва, енергетики, оборонної промисловості та «тіньового флоту». Після смерті головного співавтора Ліндсі Грема 12 липня підтримка законопроєкту в Палаті слабшає, а демократи та частина республіканців виступають проти розширення тарифних повноважень президента.
-
Генштаб ЗСУ підтвердив удар по порту Махачкали та трьом кораблям у Новоросійську
Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив удар у ніч на 10 вересня по Махачкалинському морському порту в Дагестані, де зафіксовано пожежу. Напередодні, 9 вересня, було уражено нафтосховища у Новоросійську та щонайменше три російські кораблі. Російська сторона не коментувала ці удари.
-
У ЄС обговорюють переведення заморожених російських активів від Euroclear до нової структури під контролем ЄС
У Євросоюзі з'явилася ідея перемістити заморожені російські активи з бельгійського депозитарію Euroclear до нового розпорядника під контролем ЄС, щоб обійти правові заперечення Бельгії та направити кошти на підтримку України. Україна вже передала Брюсселю конкретну пропозицію через МЗС та Мінфін. У ЄС наразі розглядають ідею як теоретичну можливість: законодавчої пропозиції від Єврокомісії немає, а механізм передачі ще не опрацьовано.
-
Україна попросила у ЄС додатково $27 млрд до кінця року — європейські чиновники здивовані масштабом дефіциту
Президент Володимир Зеленський повідомив європейським партнерам, що до кінця 2026 року Україні додатково необхідно $27 млрд для покриття дефіциту, значна частина якого пов'язана з оборонними витратами. Чотири неназвані європейські чиновники, на яких посилається The Times, повідомили, що такий масштаб дефіциту став несподіванкою для Брюсселя, який раніше цього року погодив кредит понад $100 млрд. ЄС та Єврокомісія починають оцінювати розмір і причини розриву, а Україна паралельно звернулася по допомогу до Великої Британії, Канади та Японії.
-
Іващенко: Росія має ресурси на війну до 2027–2028 років, попри економічні проблеми й понад 60% противників війни
Начальник ГУР Міноборони Олег Іващенко в інтерв'ю Укрінформу заявив, що Росія використовує у війні проти України іноземних найманців із понад 40 країн, її економіка значно слабша, ніж на початку вторгнення, а контрактна модель набору себе вичерпала. Водночас розвідка не виключає, що ресурсів Росії може вистачити на 2027 і 2028 роки. За словами Іващенка, понад 60% населення Росії виступають проти війни, а середньодобові втрати РФ становлять 1200–1400 осіб, іноді сягаючи 1500.
-
Лавров назвав реакцію Німеччини на інцидент у Лейпцигу «початком справжньої війни»
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров назвав дії Німеччини у відповідь на спробу дронної атаки в аеропорту Лейпциг/Галле «початком справжньої війни» і порівняв їх із закриттям диппредставництв перед Другою світовою. Берлін раніше офіційно звинуватив Росію в інциденті та закрив останнє російське консульство в Бонні й «Російський дім» у Берліні; Москва у відповідь оголосила про закриття відділень Goethe-Institut.
-
Бессент заявив, що удари України по НПЗ Росії поглиблюють глобальний енергетичний шок
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив в ефірі Fox News, що українські удари по російських нафтопереробних заводах поглиблюють глобальний енергетичний шок, спричинений війною в Україні та конфліктом з Іраном. Заяву зроблено після дводенних зустрічей міністрів фінансів G20 у Північній Кароліні, на які США запросили російського міністра фінансів Антона Сілуанова.
-
Марченко назвав бюджетну ситуацію найскладнішою з 2022 року: дефіцит фінансування на 2027 рік — $32,6 млрд
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що бюджетна ситуація в Україні є найнапруженішою від початку повномасштабного вторгнення, а незакрита потреба у фінансуванні на 2027 рік становить $32,6 млрд — у відповідності до оцінок МВФ. Марченко закликав європейських партнерів шукати додаткові джерела коштів і представив нову пропозицію щодо перерозподілу заморожених російських активів між країнами ЄС.
-
Албанія не пустила танкер російського «тіньового флоту» HANUMAN до порту Дуррес
29 серпня Албанія заборонила нафтовому танкеру HANUMAN, який ГУР Міноборони України вважає частиною російського «тіньового флоту», заходити до порту Дуррес. У ГУР назвали це свідченням міжнародної санкційної солідарності та спільних зусиль України й партнерів у протидії обходу російських санкцій.
-
Німеччина після інциденту з дронами в Лейпцигу готує нову військову підтримку України та жорсткіші заходи проти РФ
Берлін офіційно звинуватив Росію у гібридній атаці дронами на аеропорт «Лейпциг/Галле» в серпні та оголосив низку відповідей: закриття російського генконсульства в Бонні та «Русского дома» в Берліні, нові санкції в ЄС і розширення військової допомоги Україні — тисячі ударних дронів, ракети до Iris-T, поглиблення розвідувальної співпраці. Восени Бундестаг планує ухвалити закон, який дозволить BND вживати «активних заходів» проти атак. Фракція «Альтернатива для Німеччини» натомість вимагає розслідувати можливий «український слід».
-
Німеччина звинуватила Росію у гібридній атаці на аеропорт Лейпциг/Галле: ідентифіковано двох підозрюваних
1 вересня Німеччина офіційно звинуватила Росію в організації гібридної атаки на аеропорт Лейпциг/Галле, де в ніч на 4–5 серпня біля українського Ан-124 виявили дрон із вибухівкою. Слідчі ідентифікували двох підозрюваних — громадянина з латвійським паспортом, підозрюваного у зв'язках з російськими спецслужбами, та білоруса з російським громадянством, який в'їхав до ЄС за італійською туристичною візу. Німеччина оголосила відповідні заходи, а міністри закордонних справ ЄС обговорили посилення візових обмежень для росіян.