Тема: Уряд
-
Уряд планує створити фонд страхування воєнних ризиків для бізнесу на $2–3 млрд за рахунок підвищення ПДВ
Міністр економіки Олександр Кравченко повідомив про плани уряду створити спеціальний страховий фонд обсягом $2–3 млрд для компенсації бізнесу збитків від ударів Росії. Передбачається, що фонд покриватиме до $10 млн збитків на групу компаній, а страховий платіж становитиме 2% вартості активу. Основним джерелом наповнення розглядають підвищення ПДВ з 20% до 21%, хоча остаточне рішення ще не ухвалено. Виплати планують запустити з 1 січня 2027 року.
-
Міноборони підтвердило затримки оплат виробникам за програмою «єБали»
Міністерство оборони визнало затримки з розрахунками з виробниками за поставлену техніку в межах програми «єБали». У відомстві назвали їх технічними та пов'язали з планами рефінансувати програму за рахунок кредитних коштів ЄС і зі змінами до «бальної системи». Виробники, зокрема «Українська рада зброярів», повідомляють про борги від 24 млн до сотень мільйонів гривень.
-
Корецький назвав два фінансових виклики до кінця року: $29,5 млрд під ризиком і $27 млрд для Сил оборони
Прем'єр-міністр Сергій Корецький на форумі YES окреслив два ключових фінансових виклики, які Україна має вирішити до кінця 2026 року: $29,5 млрд підтверджених макрофінансових коштів і $27 млрд додаткової потреби Сил оборони. Для отримання першого траншу уряд має завершити 42 документи, а Верховна Рада — ухвалити 27 законопроєктів.
-
Корецький: Україна значно краще підготовлена до ударів по енергетиці, ніж минулої зими
Прем'єр-міністр Сергій Корецький на щорічній зустрічі Yalta European Strategy (YES 2026) у Києві заявив, що Україна значно краще підготовлена до російських ударів по енергетичній інфраструктурі, ніж минулої зими. Водночас він попередив, що повністю захистити всі об'єкти неможливо, і що уряд готує резервні плани на випадок складної зими та затяжної війни.
-
У ЄС обговорюють переведення заморожених російських активів від Euroclear до нової структури під контролем ЄС
У Євросоюзі з'явилася ідея перемістити заморожені російські активи з бельгійського депозитарію Euroclear до нового розпорядника під контролем ЄС, щоб обійти правові заперечення Бельгії та направити кошти на підтримку України. Україна вже передала Брюсселю конкретну пропозицію через МЗС та Мінфін. У ЄС наразі розглядають ідею як теоретичну можливість: законодавчої пропозиції від Єврокомісії немає, а механізм передачі ще не опрацьовано.
-
Генпрокурор Кравченко подав у відставку після спецоперації «Карфаген» НАБУ і САП
Увечері 7 вересня генпрокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. Це сталося на тлі спецоперації «Карфаген», у межах якої НАБУ та САП викрили злочинну організацію в Офісі генпрокурора та проводили обшуки в Кравченка, його першої заступниці Марії Вдовиченко і голови Одеської ОВА Олега Кіпера. Вдовиченко також подала у відставку, її звільнено з органу прокуратури.
-
Уряд передав до Ради три законопроєкти для залучення міжнародного фінансування і покриття дефіциту бюджету
Кабінет Міністрів схвалив і передав на розгляд Верховної Ради три нові законопроєкти, необхідні для залучення міжнародного фінансування та покриття дефіциту державного бюджету. Прем'єр-міністр Сергій Корецький назвав ситуацію з дефіцитом серйозною та закликав депутатів якнайшвидше підтримати необхідні закони.
-
Генпрокурор Кравченко подав у відставку на тлі розслідування «Карфаген» про «кришування» шахрайських кол-центрів
Увечері 7 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку після того, як НАБУ і САП викрили у його відомстві злочинну організацію, яка, за даними слідства, систематично отримувала хабарі від шахрайських кол-центрів і відмивала мільйони в активах. За словами президента Володимира Зеленського, він провів тривалу зустріч із Кравченком і керівниками НАБУ і САП, після якої генпрокурор написав заяву; подання про звільнення буде направлено до Верховної Ради.
-
36-те засідання «Рамштайну»: Німеччина передає Україні PAC-2 з власних запасів і запускає проєкт «Купол над містом»
8 вересня у віртуальному форматі відбулося 36-те засідання Контактної групи з оборони України у форматі «Рамштайн». Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив про термінові поставки Україні зенітних ракет PAC-2 для Patriot та додаткових ракет AIM-9 із запасів Бундесверу, запуск проєкту «Купол над містом» і фінансування десятків тисяч далекобійних артилерійських снарядів. Україна укладає контракти на близько тисячу ракет для Patriot, Велика Британія виділяє £100 млн у межах PURL, а ЄС погодив виняток, що дозволяє купити ракети Patriot на €90 млрд кредиту.
-
На порталі «Дія» відкрили чотири нові категорії заяв до міжнародного Реєстру збитків
Через портал «Дія» стали доступні чотири нові категорії заяв до міжнародного Реєстру збитків, завданих Росією Україні (RD4U). Вони охоплюють втрату доступу до медицини та освіти, інші порушення міжнародного права і решту економічних втрат, не описаних в інших категоріях. Заяви автоматично пересилаються до Реєстру в Гаазі.
-
ВАКС відправив під варту водія Кропиви у справі «Карфаген»: застава 3 млн грн
Вищий антикорупційний суд 7 вересня обрав запобіжний захід Сергію Куцому — водію заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви — у справі спецоперації НАБУ і САП «Карфаген». Куций підозрюється в участі у злочинній організації, яка «кришувала» шахрайські кол-центри. Суд призначив тримання під вартою до 3 листопада з альтернативною заставою у 3 млн грн. Раніше під варту з заставою 120 млн грн було взято самого Кропиву, а також його співмешканку Єлизавету Івахненко з заставою 20 млн грн. Генеральний прокурор Руслан Кравченко свою причетність заперечує.
-
Генпрокурор Кравченко подав у відставку на тлі справи «Карфаген»
Генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку ввечері 7 вересня, того ж дня, коли вранці заявляв, що не має наміру йти у відставку добровільно. Відставка сталася на тлі спецоперації НАБУ та САП «Карфаген», у межах якої викрили злочинну організацію в Офісі генпрокурора, підозрювану в «кришуванні» шахрайських кол-центрів. Президент Зеленський повідомив, що подання про звільнення буде направлено до Верховної Ради.
-
ВАКС обрав запобіжний захід фігуранту справи «Карфаген» Сергію Кропиві
6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Сергію Кропиві, заступнику начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора, якого НАБУ та САП називають організатором злочинної організації у справі «Карфаген». Суд помістив його під варту з альтернативою застави 120 млн грн (прокурор просив 200 млн). Генеральний прокурор Руслан Кравченко публічно заперечує свою причетність до прикриття незаконних кол-центрів і відсторонив фігуранта від виконання обов'язків.
-
Полковника Олександра Дмуховського призначили командувачем сил «малої» ППО
5 вересня речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив про призначення полковника Олександра Дмуховського командувачем сил «малої» протиповітряної оборони. Загальний напрямок розвитку «малої» ППО у Повітряних силах куруватиме заступник командувача ПС Юрій Черевашенко.
-
Склад фармкомпанії Teva в Україні двічі за день зазнав удару внаслідок російської атаки
Склад фармацевтичної компанії Teva в Україні був двічі за день уражений унаслідок російської атаки. Teva повідомила, що її співробітники не постраждали, а компанія вживає заходів, щоб зберегти доступ українських пацієнтів до ліків.
-
Марченко назвав бюджетну ситуацію найскладнішою з 2022 року: дефіцит фінансування на 2027 рік — $32,6 млрд
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що бюджетна ситуація в Україні є найнапруженішою від початку повномасштабного вторгнення, а незакрита потреба у фінансуванні на 2027 рік становить $32,6 млрд — у відповідності до оцінок МВФ. Марченко закликав європейських партнерів шукати додаткові джерела коштів і представив нову пропозицію щодо перерозподілу заморожених російських активів між країнами ЄС.
-
У Раді зареєстровано законопроєкт про держохорону членів Ставки та РНБО за воєнного стану
Народний депутат Роман Костенко зареєстровав у Верховній Раді законопроєкт, який передбачає державну охорону для членів Ставки Верховного головнокомандувача та Ради національної безпеки і оборони, які виконували повноваження під час воєнного стану. Документ також пропонує довічну держохорону для президента воєнного часу та членів його родини і розширює граничну чисельність Управління державної охорони з 2 993 до 5 500 співробітників.
-
Зеленський провів Ставку: пріоритет — прискорення виробництва високошвидкісних перехоплювачів проти реактивних «Шахедів»
Президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, головною темою якого стало прискорення виробництва високошвидкісних перехоплювачів для боротьби з російськими реактивними «Шахедами». За словами президента, прототипи нової зброї вже розроблені, триває робота над досягненням необхідного рівня ефективності. На засіданні також обговорили залучення бізнесу до виробництва, постачання та налаштування окремих видів засобів ППО та визначили конкретні строки й завдання.
-
Уряд адаптував роботу держави й інфраструктури до нової тактики російських повітряних атак
3 вересня Кабінет міністрів ухвалив пакет рішень, покликаних пристосувати життя країни до нової тактики російських ударів. Зокрема, уряд рекомендував скоротити комендантську годину в Києві до 01:00–05:00, запровадити дворівневу систему повітряних тривог («жовтий» для дронів і «червоний» для ракетних і комбінованих ударів) та створити на базі «Дії» окремий застосунок сповіщень про загрозу. Прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив про подальші зміни в роботі транспорту, бізнесу й укриттів.
-
Мадяр підтвердив блокування Україною переговорних кластерів з ЄС і пов'язав це з правами угорської меншини
Прем'єр-міністр Угорщини Пітер Мадяр 3 вересня заявив, що Будапешт підтримає просування України до вступу в ЄС лише за умови дотримання стандартної процедури та виконання досягнутих домовленостей щодо прав угорської меншини. Він розкритикував можливість прискореного вступу для країни, яка перебуває у стані війни. Того ж дня Верховна Рада ухвалила заяву щодо злочинів радянської військової адміністрації на Закарпатті 1944–1946 років, яку привітав угорський парламент.