Опубліковано · Оновлено

Україна вперше взяла в полон громадянина Індонезії, який воював на боці Росії

Українські військові вперше взяли в полон 49-річного Сукамто Айока з острова Ява, якого завербувала Росія та відправила воювати на Запорізькому напрямку. За повідомленнями, документ про працевлаштування в будівельній галузі виявився договором із Міноборони Росії. Індонезія звернулася до Москви з проханням припинити вербування її громадян до російської армії.

Головне

  • Першим полоненим Індонезії в українському полоні став 49-річний Сукамто Айок із міста Блітар на Яві.
  • Сукамто Айок прибув до Москви 22 червня 2026 року, сподіваючись отримати роботу в будівельному секторі.
  • Підписаний документ виявився договором із Міністерством оборони Росії; Айока розподілили до 39-ї окремої мотострілецької бригади.
  • Після невдалого штурму на Запорізькому напрямку група потрапила під удар українських дронів, а згодом Айок дістався українських позицій і потрапив у полон.
  • Російські військові насильно нанесли Айоку татуювання з ідентифікаційним номером на грудях.
  • У жовтні Дмитро Усов домовився з послом Індонезії в Україні Аріфом Басаламамохом про доступ консула до полоненого.
  • За повідомленнями, за перші дев'ять місяців 2026 року Росія завербувала близько 283 громадян Індонезії.

Чому це важливо

Справа Сукамто Айока є конкретним свідченням вербування іноземців до російських збройних сил та примусового залучення їх до війни проти України. Вона також демонструє, як вербувальницькі мережі залучають людей через обіцянки роботи, а згодення на неї приховує документ про військову службу. Реакція Індонезії свідчить про зростаючу міжнародну проблему залучення громадян третіх країн до російської армії.

Що сталося

Сукамто Айок, 49-річний уродженець міста Блітар на острові Ява, прибув до Москви 22 червня 2026 року разом із Чарльзом Кумаром Айоком. Колишній однокласник запропонував йому роботу за будівельним контрактом. Підписаний документ виявився договором із Міністерством оборони Росії, після чого Айока розподілили до 39-ї окремої мотострілецької бригади. Про справжній зміст документа він дізнався 30 червня, коли разом із 12 іншими людьми їхав до окупованого Донецька.

Після спроби втечі Айока та інших іноземців затримали. Російські військові насильно нанесли йому татуювання з ідентифікаційним номером на грудях, а потім відправили разом з іншими іноземцями під командуванням російських офіцерів на штурм у Запорізькій області без підготовки до бою. Під час штурму група зазнала удару українських дронів і була розбита. Кілька днів потому Сукамто Айок вийшов на українські позиції та був взятий у полон.

У жовтні представник Координаційного штабу Дмитро Усов зустрівся з послом Індонезії в Україні Аріфом Басаламамохом і домовився про доступ індонезійського консула до полоненого. Україна повідомила про нього як про першого громадянина Індонезії, який воював на боці Росії та потрапив до українського полону.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела наголошують, що це був перший індонезійський військовослужбовець на боці Росії, захоплений українськими військами. У центрі уваги — обманне вербування, примусове татуювання, відправлення на штурм у напрямку Запоріжжя та удар українських дронів, завдяки якому Сукамто Айок уникнув участі в бойових діях і потрапив у полон. Також українська сторона наголосила на залученні індонезійського консула та офіційному зверненні Індонезії до Росії.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародне висвітлення зосереджується на реакції Індонезії та виявленій поліцією мережі торгівлі людьми. Вербувальники діяли через соцмережі та месенджери, обіцяючи високооплачувану роботу в логістиці, прикордонній охороні та оборонному будівництві. На тлі великих втрат Росії міжнародні повідомлення вказують на прискорення вербування іноземців, зокрема громадян Індонезії, Кенії, Уганди та Південної Африки.

У чому розходиться висвітлення

Оцінки кількості завербованих Росією громадян Індонезії залежать від моменту зрізу даних. За перші дев'ять місяців 2026 року називали близько 283 осіб, а на момент захоплення Сукамто Айока — 292 людини. За попередні три роки, за повідомленнями, Росія завербувала не більше десяти громадян Індонезії.

Передумови

За даними, якими оперують джерела, Росія завербувала значно більше громадян Індонезії у 2026 році, ніж за попередні три роки. Індонезійська поліція викрила мережу торгівлі людьми, яка залучала людей через соцмережі та месенджери. Спочатку їм пропонували роботу в логістиці, прикордонній охороні та оборонному будівництві, однак після прибуття до Росії змушували підписувати контракти на службу найманцями, а деяких відправляли до зон бойових дій.