Україна випробувала системи перехоплення ракет у ближньому космосі
Україна провела щонайменше три випробування екзоатмосферних систем, призначених для перехоплення ракет у ближньому космосі. Дослідження насамперед пов’язане із загрозою російських «Орєшніків», а протестовані комплекси планують запустити в серійне виробництво. Україна також розвиває власну супутникову мережу, щоб зменшити залежність від США та Starlink.
Головне
- Україна провела щонайменше три випробування систем перехоплення ракет у ближньому космосі.
- Федір Веніславський підтвердив, що випробування охоплювали позаатмосферні системи знищення.
- Протестовані протиракетні комплекси планують запустити в серійне виробництво.
- Головна загроза для систем перехоплення — російські балістичні ракети «Орєшнік».
- Наприкінці жовтня Himera разом із данською GomSpace вивела на орбіту тестовий апарат Obria Nano.
- Планована незалежна українська супутникова мережа може налічувати близько 245 супутників.
- Обмеження Starlink порушували військовий зв’язок, зокрема Starshield, та заважали перехоплювачам реактивних шахедів.
Чому це важливо
Випробування дають змогу просунути Україну до створення власних засобів перехоплення ракет, що виходять у ближній космос і несуть бойові блоки з індивідуальним наведенням. Розвиток власних космічних можливостей також допомагає зменшити залежність від Starlink, збої та обмеження якого вже впливали на військове командування, роботу дронів-перехоплювачів і інші операції. Серійне виробництво нових систем залишається залежним від достатнього фінансування, яке конкурує з нагальними потребами фронту.
Що сталося
Україна провела щонайменше три випробування екзоатмосферних систем, призначених для перехоплення запусків у ближньому космосі. За словами Федора Веніславського, випробування охоплювали системи знищення, зокрема озброєння на борту літаків, що літають на дуже великій висоті. Протестовані протиракетні комплекси планують запустити в серійне виробництво, але брак коштів через потреби фронту залишається серйозною перешкодою.
Паралельно наприкінці жовтня компанія Himera у партнерстві з данською GomSpace вивела на навколоземну орбіту тестовий апарат Obria Nano. Він має стати основою незалежної української супутникової мережі зв’язку, планова кількість супутників у якій оцінюється приблизно у 245. Проєкт спрямований на диверсифікацію доступу до космічних систем і зменшення залежності від США та Starlink.
Ці розробки також розглядаються як відповідь на російські дії у космосі, зокрема створення мережі «Рассвєт», глушіння сигналів, лазерне засліплення супутників і агресивні манери апарата «Космос-2612» поблизу радіолокаційного супутника ICEYE.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела роблять акцент на трьох випробуваннях перехоплення, їхньому зв’язку із загрозою «Орєшніків» і планах серійного виробництва. Одночасно вони виділяють брак фінансування через нагальні фронтові потреби та прагнення України розвивати власні космічні можливості замість залежності від американських технологій. Внутрішній розвиток космосу також пов’язують з операційними збоями Starlink і російською активністю на орбіті.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародне висвітлення зосереджується на ширшому контексті безпеки в космосі. Зокрема, повідомлялося про залучення 49 компаній до створення російського аналога Starlink, а також про російські перешкоди для супутникових систем — глушіння, лазерне засліплення та розвідувальні апарати поблизу іноземних космічних об’єктів.
У чому розходиться висвітлення
23 жовтня Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження Starlink. Того ж дня українські військові та президент Володимир Зеленський стверджували, що обмеження залишалися чинними. 24 жовтня Зеленський повідомив про відновлення попередньої швидкості Starlink і Starshield.
Передумови
Російські балістичні ракети «Орєшнік» під час польоту виходять у ближній космос і випускають кілька бойових блоків з індивідуальним наведенням. Україна вже випробувала екзоатмосферні системи перехоплення, однак їхній подальший розвиток і серійне виробництво залежать від ресурсів. Паралельно вона розвиває власну супутникову мережу та намагається диверсифікувати доступ до космічних технологій. Важливим чинником стала швидка розбудова російської мережі «Рассвєт» і нещодавні обмеження Starlink.