Пожежу біля заводу Carfil SA у Румунії пов’язали з агентурною мережею під керівництвом російських спецслужб

Чому це важливо

Випадок у Румунії показує, що українських біженців у Європі можуть таємно вербувати для диверсій, а потім залякати чи шантажувати. Атаки на інфраструктуру, логістику та оборонні об’єкти спрямовані на залякування європейців, послаблення військової допомоги Україні та поширення антиукраїнських настроїв. Польща є головним об’єктом уваги через значну частку маршрутів допомоги, які проходять через її територію. Виявлення каналів вербування й обмін інформацією з європейськими партнерами допомагають розкривати мережі та захищати потенційні об’єкти.

Що сталося

У вересні в румунському місті Брашов виникла пожежа біля оборонного заводу Carfil SA. Румунська розвідка встановила, що до пожежі причетна мережа агентів, якою керували російські спецслужби. Серед трьох підозрюваних у підпалі — громадянин України та двоє громадян Білорусі. Фігурантів затримали на території Європейського Союзу, де вони, імовірно, готували подібні злочини.

Служба зовнішньої розвідки України заявила, що російські спецслужби шукають серед українських біженців у ЄС вразливих людей і використовують їх у гібридній кампанії. Вербування відбувається переважно через соцмережі, месенджери та чати для пошуку роботи. Спочатку куратор може давати прості завдання, наприклад фотографувати об’єкти або розклеювати наклейки, а згодом — наглядати, пошоджувати майно, підпалювати або підривати об’єкти. Виконавців зобов’язують записувати результати на відео. Частина саботажників може не знати, на кого працює, і не отримувати плати, але після злочину їм загрожує затримання та тривале ув’язнення.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела наголошують на ризиках вербування українських біженців, поступовому переході від простих завдань до підпалів і диверсій та небезпеці затримання й ув’язнення. За їхньою оцінкою, мета Росії — залякувати європейців, послабити військову допомогу Україні та викликати в Європі антиукраїнські настрої. Польща описується як провідний об’єкт атак через її роль у логістиці допомоги та значну кількість зафіксованих випадків. Окремо підкреслюється співпраця Служби зовнішньої розвідки України з європейськими колегами та поради звертатися до органів влади країни перебування чи українських дипломатичних місій у разі підозрілих пропозицій.

У чому розходиться висвітлення

Українські джерела безпосередньо пов’язують пожежу в Брашові та ширшу кампанію диверсій із мережами, якими керують російські спецслужби. Росія традиційно заперечує причетність до формування агентурних мереж для гібридних операцій в Європейському Союзі.

Передумови

За даними Служби зовнішньої розвідки України, з 2022 року в Європі зафіксовано близько 200 диверсій, пов’язаних із Росією, а понад 170 виконавців ідентифіковано. Найбільша частка випадків — 21% — припала на Польщу. Вербування зазвичай відбувається через соцмережі, месенджери та чати для пошуку роботи, де пропонують легкі заробітки або допомогу з фінансовими проблемами. Цільною аудиторією є люди з незахищененим становищем, зокрема малозабезпечені, мешканці тимчасово окупованих територій, особи з кримінальним минулим і підлітки, які шукають легких грошей. Спершу завдання можуть здаватися нешкідливими, але вони поступово стають ризикованішими.