НАТО розробляє стратегію ударів у глибокому тилу Росії
НАТО розробляє нову оборонну стратегію, яка передбачає можливість конвенційних ударів далеко вглиб території Росії по військових базах, складах постачання та об'єктах оборонно-промислового комплексу. Досвід війни в Україні та конфліктів на Близькому Сході спонукає альянс переглянути підходи до стримування російської агресії. Оприлюднений план не передбачає застосування ядерної зброї.
Головне
- НАТО розробляє стратегію, що допускає конвенційні удари по військових базах, складах постачання та оборонно-промислових об'єктах у глибокому тилу Росії.
- Алексус Гринкевич представив підхід, за яким союзники спершу зупинятимуть першу хвилю нападу, а потім блокуватимуть можливість продовжувати наступ.
- Польський генерал-майор Іренеуш Новак назвав високоточні удари в глибокий тил інструментом стримування Росії.
- Стратеги НАТО вважають, що потенційне вторгнення неможливо зірвати лише перешкоджанням просуванню військ.
- США модернізують і поповнюватимуть запаси ракет Tomahawk і ATACMS.
- Європейські країни збільшують запаси Storm Shadow, SCALP і Taurus та розробляють дешевші далекобійні засоби ураження.
- В Європі анонсовано щонайменше 48 проєктів створення недорогих крилатих ракет.
Чому це важливо
Нова концепція зміщує стримування Росії від перешкоджання просуванню військ до руйнування активів, які підтримують напад. Для її реалізації потрібні додаткові запаси далеколійних ракет і дешевші засоби ураження, що вже впливає на закупівлі США та Європи. Водночас заявлений план залишається в межах конвенційних засобів і не передбачає переходу до ядерної зброї.
Що сталося
НАТО розробляє нову оборонну стратегію на противагу попередній східній обороні, яка значною мірою спиралася на загородження та блокпости. Головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич запропонував двоетапний підхід: спочатку зупинити першу хвилю нападу, а потім позбавити противника можливості продовжувати наступ. Обидва етапи передбачають завдання ударів по наступаючих силах і об'єктах, які підтримують, забезпечують або контролюють їхні дії. Концепція поширює стримування на військові бази, склади постачання, промислові об'єкти та оборонно-промисловий комплекс у глибокому тилу Росії.
Як про це пишуть українські джерела
Український досвід наведено як приклад нанесення ударів по тилу Росії, а не лише стримування наступу. Україна застосовує далекобійні дрони й ракети проти нафтопереробних підприємств, заводів акумуляторів для безпілотників, дата-центрів і складів пального. Посол України при НАТО Альона Гетьманчук наголосила, що протиповітряна оборона лише полегшує симптоми, як знеболювальне, тому її треба доповнювати впливом на джерело загрози. Водночас в українському викладі наголошено на закупівлі та розробці США і Європи, необхідних для далеколійних операцій.
Як про це пишуть міжнародні джерела
У міжнародному викладі НАТО переглядає саме спосіб стримування: від створення перешкод для просування військ до ударів по базах, логістиці та оборонно-промислових цілях у глибокому тилу. Відзначено вплив війни в Україні та конфліктів на Близькому Сході на військове планування альянсу. Публічно обговорений план не передбачає застосування ядерної зброї.
Передумови
Протягом десятиліть оборона східного флангу НАТО значною мірою спиралася на загородження та блокпости. Стратеги вважають, що цього недостатньо для зриву можливого російського вторгнення, тому концепція передбачає блокування першої хвилі нападу та подальше усунення можливості підтримувати наступ. Україна вже застосовує далекобійні дрони й ракети проти російських об'єктів у тилу.