Опубліковано · Оновлено

НАТО посилить розвідку та спостереження у Чорному морі після атак на судна

НАТО ухвалило рішення направити додаткові сили та засоби для розвідки, спостереження і експертних досліджень у Чорному морі. Рішення ухвалили на засіданні Північноатлантичної ради 20 жовтня після серії ударів і затоплень суден біля берегів Болгарії та Румунії. Альянс офіційно не поклав відповідальність за атаки на жодну державу.

Головне

  • Посли країн НАТО обговорили безпеку в Чорному морі на засіданні Північноатлантичної ради 20 жовтня
  • НАТО направить до Чорного моря додаткові морські патрульні літаки, безпілотники та радіолокаційні системи
  • До регіону відряджують фахівців із розвідки та групи для судово-експертного аналізу вибухових речовин
  • НАТО вже посилило присутність на східному фланзі, зокрема розгорнуло засоби протидії безпілотникам
  • Біля берегів Болгарії та Румунії дронами уражено щонайменше п'ять суден за десять днів; щонайменше 23 моряки загинули або зникли безвісти
  • 17 жовтня румунські F-16 збили два безпілотники, які порушили повітряний простір Румунії
  • Румунія та Болгарія звернулися до НАТО з проханням посилити протиповітряний захист

Чому це важливо

Рішення розширює моніторингову та розвідувальну присутність НАТО в регіоні, де судноплавство зазнає повторних атак. Додаткові морські патрульні літаки, безпілотники, радіолокаційні системи, розвідувальні фахівці та експертні групи мають поліпшити виявлення, розслідування і реагування на інциденти. Західні союзники Болгарії та Румунії відгукнулися на їхні прохання про посилення протиповітряного захисту і засобів протидії дронам. Кроки мають на меті й безпеку морських маршрутів, важливих для України.

Що сталося

20 жовтня посли країн НАТО на засіданні Північноатлантичної ради обговорили безпекову ситуацію в Чорному морі. Після засідання речниця Альянсу Елісон Гарт повідомила, що НАТО направить до регіону додаткові сили та засоби для розвідки, спостереження та проведення експертних досліджень. Зокрема, йдеться про більшу кількість морських патрульних літаків, безпілотників і радіолокаційних систем, відрядження фахівців із розвідки та залучення груп для судово-експертного аналізу вибухових речовин. Рішення ухвалили на тлі серії інцидентів біля берегів Болгарії та Румунії, де дрони уражали торгові судна: одне затонуло на схід від села Крапець, інше вціліло на схід від міста Бяла. Загалом за десять днів атакували щонайменше п'ять вантажних суден, а після ударів по двох танкерах для хімічних вантажів біля Румунії повідомлялося про сімох зниклих моряків і пожежі; загальна кількість загиблих і зниклих безвісти сягнула щонайменше 23 осіб. 17 жовтня румунські винищувачі F-16 збили два безпілотники, які порушили повітряний простір Румунії: перший о 17:59 — за 25 км на південний схід від Суліни, другий о 18:05 — за 20 км на схід від міста. Румунія та Болгарія звернулися до НАТО з проханням посилити протиповітряний захист і надати додаткові засоби виявлення та протидії безпілотникам.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела подають рішення НАТО в контексті захисту морських маршрутів, важливих для України. Вони детально описують атаки на торгові судна, втрати серед моряків, вторгнення безпілотників та операції з їх перехоплення біля Болгарії та Румунії. Увага приділена проханням Румунії та Болгарії і конкретному переліку можливостей, які Альянс надає — спостереження, розвідка, авіація, радари, безпілотники, судова експертиза. Водночас матеріали наголошують, що НАТО офіційно не поклало відповідальність за атаки на жодну державу, а відповідальність Росії подано як оцінку військових аналітиків.

У чому розходиться висвітлення

Українські джерела одностайні у викладі фактів щодо рішення НАТО й атак на судна, але різняться в оцінці відповідальності. Військові аналітики вважають, що останні атаки майже напевно здійснила Росія. Водночас НАТО офіційно не поклало відповідальність за атаки на жодну державу, Бухарест не мав технічного підтвердження причетності Москви, а Москва не визнавала своєї причетності.

Передумови

Упродовж кількох тижнів біля берегів Болгарії та Румунії відбулася серія інцидентів: дрони уражали торгові судна, частина з яких затонула. Два судна біля Болгарії зазнали ударів в окремих епізодах — одне затонуло на схід від села Крапець, інше вціліло на схід від міста Бяла. Удари по двох танкерах для хімічних вантажів біля узбережжя Румунії спричинили пожежі та повідомлення про сімох зниклих моряків; за десять днів атакували щонайменше п'ять вантажних суден, а загальна кількість загиблих і зниклих безвісти моряків сягнула щонайменше 23. 17 жовтня румунські F-16 збили два безпілотники, які порушили повітряний простір Румунії. Румунія та Болгарія звернулися до НАТО з проханням посилити протиповітряний захист і надати додаткові засоби виявлення та протидії безпілотникам.