Дрони вночі вдарили по дата-центру Сбербанку в Балаковому

Чому це важливо

Центр обробки даних Сбербанку в Балаковому — один із найбільших подібних об'єктів, що планується в Росії: його вартість оцінюють у 122,2 млрд рублів (приблизно $1,4–1,5 млрд), а на його потужностях планувалося розмістити сервіси державної цифрової платформи «ГосТех». Удар по об'єкту, який перебуває на етапі будівництва, але частково вже експлуатується, завдав відчутних збитків і спричинив масштабні перебої в роботі банківських, телекомунікаційних та інтернет-сервісів по всій Росії.

Що сталося

У ніч на 14 жовтня українські безпілотники масовано атакували місто Балаково у Саратовській області РФ. Під удар потрапив центр обробки даних Сбербанку, який ще будується, але частково вже експлуатується; OSINT-канали Exilenova+ та Supernova+ повідомили про влучання саме в ЦОД, а супутники NASA FIRMS зафіксували кілька пожеж у промисловій зоні, де розташовані дата-центр і металургійний завод «МЗ Балаково». За даними Astra, пошкоджено також недобудований ЦОД і розташований за 200 метрів ангар невідомого призначення, а одне з пошкоджених житлових будівель — приблизно за три кілометри від Балаковської ТЕЦ.

Удар по ЦОД підтвердив перший заступник голови правління Сбербанку Олександр Ведяхін, заявивши, що всі системи й сервіси банку працюють у штатному режимі та без постраждалих. Попри це, користувачі по всій Росії повідомили про збої в роботі самого Сбербанку, його нейромережі GigaChat, сервісу доставки «Самокат», а також «Ростелекома», МТС, «Мегафона», T2, хостинг-провайдера Reg.ru, екосистеми «Контур», інтернет-банку «Точка», Mail.ru (зокрема хмарного сховища), VK, «Россельхозбанку», «Альфа-Банку», ВТБ, «Озона», «Авіто» та порталу «Держпослуги».

Губернатор Саратовської області Роман Бусаргін підтвердив атаку безпілотників, повідомив про пошкодження кількох житлових будинків і попередньо — про одного загиблого, а також заявив, що всі інфраструктурні об'єкти міста працюють у штатному режимі. Мер Москви Сергій Собянін повідомив, що вночі 14 жовтня в напрямку московського регіону летіли 493 безпілотники, більшість яких, за його словами, були збиті на далеких підступах, а 180 — на підльоті до Москви; тимчасово обмежувалося приймання та відправлення літаків в аеропортах «Домодєдово», «Шереметьєво», «Внуково», «Жуковський», а також у Ярославлі, Волгограді, Нижньому Новгороді, Самарі, Саратові й Пензі. У Ростовській області губернатор Юрій Слюсар заявив про понад 160 збитих безпілотників над Каменськом-Шахтинським і вісьмома районами; у Тульській і Воронезькій областях, за словами місцевих губернаторів, перехопили близько 40 і 32 дронів відповідно. Українська оборонно-технологічна компанія Fire Point, що спеціалізується на ударних дронах, крилатих і балістичних ракетах, підтвердила удар по ЦОД Сбербанку в Балаковому.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела акцентують на підтвердженні удару з боку компанії Fire Point, наголошують на стратегічному значенні об'єкта: вартості проєкту, запланованих потужностях і планах розміщення на ньому сервісів державної цифрової платформи «ГосТех». Окремо українська сторона — через радника Президента з комунікацій Дмитра Литвина — спростувала повідомлення про удари по російських НПЗ, назвавши їхнім фейком і підтвердивши лише атаку на дата-центр та інші цілі.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародні видання (зокрема азербайджанське агентство APA та німецьке Der Spiegel) представляють подію переважно як масовану атаку дронів, що спричинила перебої в сервісах для цивільного населення. Німецьке видання, зокрема, підкреслює побутові наслідки для користувачів, наприклад затримки доставки піци.

У чому розходиться висвітлення

Розбіжності між джерелами зосереджені довкола трьох моментів. По-перше, російська сторона — зокрема віцепрем'єр Олександр Новак у ТАСС — заявила, що вночі 14 жовтня Украї нібито атакувала НПЗ у Саратовській і Рязанській областях; українська сторона на чолі з радником Президента Дмитром Литвиним спростувала ці удари, назвавши повідомлення фейком і підтвердивши лише атаку на дата-центр та інші цілі. По-друге, губернатор Роман Бусаргін повідомив про одного загиблого і заявив, що всі інфраструктурні об'єкти Балакова працюють у штатному режимі, тоді як дані OSINT-аналітиків, супутникові знімки NASA FIRMS і саме підтвердження Сбербанку свідчать про значні пошкодження ЦОД і масштабні перебої в роботі сервісів по всій Росії. По-третє, перший заступник голови правління Сбербанку Олександр Ведяхін запевнив, що всі системи й сервіси банку працюють без перебоїв, але користувачі по всій Росії одночасно повідомили про збої в роботі Сбербанку, GigaChat, «Самоката», «Ростелекома», МТС, «Мегафона», T2, Reg.ru, «Контура», «Точки», Mail.ru, VK, «Россельхозбанку», «Альфа-Банку», ВТБ, «Озона», «Авіто» та «Держпослуг».

Передумови

Удар по ЦОД Сбербанку в Балаковому стався на тлі попередніх українських атак на російські дата-центри: 8 жовтня БпЛА вдарили по дата-центру «Яндекса» в Сасово (Рязанська область), що призвело до пожежі й повної зупинки його роботи; 9 жовтня було уражено дата-центр у Калузі, де кілька модулів повністю вийшли з ладу; в ніч на 11 жовтня атаку зазнав дата-центр «Яндекса» у Володимирі. Президент Зеленський підтвердив удар по об'єкту в Сасово і заявляв, що ці удари сприяють зниженню бот-активності в соцмережах. Паралельно з 23 вересня Росія регулярно атакувала дата-центри в Києві, зокрема ЦОД «Парковий», «Cosmonova.net» та інші, що, за даними Forbes Ukraine, призвело до проблем з інтернетом приблизно у 100 тисяч домогосподарств у Києві та області.