Удар російського дрона по центру Рівного: пошкоджено корпус університету, є постраждалі
Вранці 13 жовтня російський реактивний безпілотник вдарив по будівлі Рівненського державного гуманітарного університету в центрі Рівного. Приміщення факультету музичного мистецтва майже повністю вигоріло, пошкоджено другий поверх і частину фасаду. За даними ОВА, постраждали 20 людей, Нацполіція повідомляла про 25 поранених; серед постраждалих — адмінперсонал вишу, студенти перебували в укриттях. Відкрито провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України (воєнний злочин).
Головне
- Удар російського реактивного БпЛА по центру Рівного стався вранці 13 жовтня.
- Ціллю став корпус Рівненського державного гуманітарного університету — приміщення факультету музичного мистецтва майже повністю вигоріло.
- Пошкоджено другий поверх і частину фасаду будівлі, пожежу ліквідовано, триває розбір завалів.
- Кількість поранених зросла протягом дня: спочатку 10, потім 14, далі 20 (за даними ОВА), Нацполіція повідомляла про 25, з них двоє у тяжкому стані.
- Студенти на момент удару перебували в укриттях; постраждалі — адміністративний персонал університету.
- Інформацію оприлюднили голова Рівненської ОВА Олександр Ковалов та міністр освіти Андрій Бутенко.
- Слідство відкрито за ст. 438 КК України (порушення законів і звичаїв війни).
Чому це важливо
Удар по університету в центрі обласного міста, далеко від лінії фронту, демонструє радіус дії російських ударних БпЛА та їхню спрямованість проти цивільної освітньої інфраструктури. Корпус факультету музичного мистецтва майже повністю згорів, будівля визнана непридатною для навчання. Кількість поранених зростала протягом дня — з 10 до 25 за даними різних відомств; серед постраждалих — адмінперсонал, студенти були в укриттях. Відкрито кримінальне провадження за статтею про воєнні злочини.
Що сталося
Вранці 13 жовтня російський реактивний безпілотник вдарив по будівлі Рівненського державного гуманітарного університету в центрі Рівного. Внаслідок удару приміщення факультету музичного мистецтва майже повністю вигоріло, пошкоджено другий поверх і частину фасаду, виникла пожежа, яку ліквідували рятувальники ДСНС. Також пошкоджено припарковані авто, мобільну кав'ярню та сусідні будівлі, включно з навчальними корпусами університету, де вибито шибки. На місці працювали поліція, СБУ, ДСНС, вибухотехніки, Нацгвардія та комунальні служби; психологи поліції надавали допомогу цивільним.
Студенти на момент удару перебували в укриттях; постраждали представники адміністративного персоналу вишу. Голова Рівненської ОВА Олександр Ковалов і міністр освіти Андрій Бутенко повідомляли про наслідки протягом дня. За даними ОВА, кількість поранених зросла з 10 до 14, а потім до 20; Нацполіція пізніше повідомила про 25 поранених, двоє з яких у тяжкому стані перебували на операції. Міністр освіти заявив, що пошкоджена будівля непридатна для навчання і потребує відновлення, а університет розглядає повний перехід на дистанційне навчання до кінця тижня. Розбір завалів тривав. За фактом удару відкрито кримінальне провадження за ст. 438 КК України (порушення законів і звичаїв війни); справу документують слідчі СБУ та поліції під процесуальним керівництвом прокуратури. Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що того дня в Рівненському районі двічі оголошували повітряну тривогу через дрони — вночі та вранці.
Як про це пишуть українські джерела
Усі джерела, що висвітлювали удар, — українські медіа та державні органи. Вони одностайно кваліфікують удар як атаку російських збройних сил на цивільний освітній заклад. На першому плані — голова Рівненської ОВА Олександр Ковалов, міністр освіти Андрій Бутенко, Нацполіція, ДСНС і Повітряні сили, які озвучують офіційну інформацію про постраждалих, масштаб руйнувань і правову кваліфікацію події. Наголошується, що студенти були в укриттях, а поранені — адмінперсонал: це подається як аргумент, що ціллю був невійськовий об'єкт. Як ширший контекст наводиться регулярна практика російських ударів по українських містах і цивільній інфраструктурі дронами, ракетами, КАБами та РСЗВ, а також заперечення російським керівництвом навмисного ураження цивільних об'єктів.
У чому розходиться висвітлення
Кількість поранених у джерелах зростала протягом дня: спочатку ОВА повідомила про 10 постраждалих, потім про 14, далі про 20. Нацполіція згодом інформувала про 25 поранених (ще троє оглядалися медиками), а ДСНС в одному з оновлень давала цифру 21, двоє з яких у нестабільному стані. Розбіжності є й у характеристиці стану найтяжчих поранених: ОВА (Ковалов) казав про одного постраждалого у тяжкому стані і трьох — середньої тяжкості; Нацполіція повідомляла про двох у реанімації у тяжкому стані, яких оперували; ДСНС згадувала двох у нестабільному стані. Ці розбіжності відображають послідовні оновлення даних різними відомствами, а не суперечливі факти.
Передумови
Напередодні, ввечері 12 жовтня, російські сили вже завдавали удару по Рівному, що призвело до пошкоджень. 9 жовтня внаслідок атаки на Рівненщину було пошкоджено житловий будинок і постраждали семеро людей, зокрема діти; один із поранених, дитина на ім'я Максим, за повідомленнями, помер 11 жовтня. Повітряні сили ЗСУ 13 жовтня двічі оголошували повітряну тривогу в Рівненському районі — вночі та вранці — через загрозу ударних БпЛА. У ширшому контексті російські сили регулярно б'ють по українських містах і цивільній інфраструктурі дронами, ракетами, КАБами та РСЗВ; російське керівництво заперечує навмисне ураження цивільних об'єктів, тоді як українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини.