Система РЕБ «Ліма» відхилила дві російські балістичні ракети від урядового об'єкта в Києві
На початку 2026 року дві російські балістичні ракети, що летіли на гіперзвуковій швидкості до важливого урядового об'єкта в Києві, були відхилені від цілі українською системою радіоелектронної боротьби «Ліма». Після втручання РЕБ обидві ракети впали в Дніпро. Про це повідомило видання The Wall Street Journal із посиланням на українських військових із підрозділу «Нічна варта», який експлуатує систему.
Головне
- «Ліма» застосувала метод спуфінгу — передала ракетам хибні навігаційні сигнали, що дезорієнтувало їх на гіперзвуковій швидкості
- Після відхилення обидві ракети впали в річку Дніпро
- Під час атаки навігаційні застосунки на телефонах киян показували, що користувачі нібито перебувають у Перу — WSJ назвала це «електронною візитівкою» роботи «Нічної варти»
- Майор підрозділу з позивним «Алхімік» заявив, що «Ліма» може створювати перешкоди для дронів, ракет і керованих авіабомб на відстані близько 193 км
- Кілька українських і західних експертів ППО підтвердили WSJ, що такі системи здатні зривати балістичні атаки, хоча РЕБ не може повністю замінити Patriot
- У листопаді 2025 року «Нічна варта» вже заявляла про перехоплення «Лімою» гіперзвукової ракети «Кинджал»
- У відповідь на нові російські CRPA-антени (їх кількість зросла з 4 до 32) розробники «Ліми» створили оновлену версію «Ліма Quant» за три місяці
Чому це важливо
Інцидент демонструє наявність в України власної спроможності радіоелектронної боротьби здатної впливати навіть на гіперзвукові балістичні ракети — один із найскладніших цілей для традиційної ППО. Використання «Ліми» обходиться значно дешевше за ракети-перехоплювачі Patriot і не залежить від обмежених запасів іноземних боєприпасів, що робить її стратегічно важливим інструментом для захисту урядових та інфраструктурних об'єктів у Києві. Водночас випадок ілюструє тривале технологічне протистояння: у відповідь на нові російські CRPA-антени (китайського виробництва, кількість яких зросла з 4 до 32) розробники «Ліми» спільно з компанією Cascade випустили оновлену «Ліма Quant» із власними математичними алгоритмами для подолання захисту.
Що сталося
На початку 2026 року дві російські балістичні ракети, що летіли на гіперзвуковій швидкості до важливого урядового об'єкта в Києві, були відхилені від цілі системою РЕБ «Ліма», яку використовує підрозділ «Нічна варта». Система застосувала метод спуфінгу — наповнила ефір хибними навігаційними сигналами, що дезорієнтувало ракети. Після цього обидві ракети впали в Дніпро. Приблизно в той самий час навігаційні застосунки на телефонах багатьох киян показували, що їхні власники нібито перебувають у Перу — ефект, який WSJ назвала своєрідною «електронною візитівкою» роботи «Нічної варти». Про випадок повідомило видання The Wall Street Journal 6 жовтня, посилаючись на українських військових. Кілька українських і західних експертів ППО підтвердили WSJ, що системи на кшталт «Ліми» справді здатні зривати балістичні атаки, хоча РЕБ не може повністю замінити Patriot. Утім, як зазначає WSJ, російські балістичні ракети цього року неодноразово проривали протиповітряну оборону Києва.
Як про це пишуть українські джерела
Усі наявні українські джерела — LIGA.net, ZN.UA, hromadske та «НВ» — перепаковують матеріал WSJ і наголошують на успіху вітчизняної системи «Ліма», яка змогла захистити урядовий об'єкт у Києві. Заголовки акцентують увагу на практичному результаті — ракети відхилено, вони впали у Дніпро — та на перевазі РЕБ у вартості порівняно з перехоплювачами Patriot. Українські медіа також розширюють картину: нагадують про заявлене перехоплення «Кинджала» у листопаді 2025 року, про оновлення «Ліма Quant», про ескалацію кількості російських CRPA-антен (з 4 до 32) і наводять ширші цифри щодо РЕБ і дронів — від Phantom Defense (понад 11 500 виявлених дронів, близько 7 500 нейтралізованих) до командира Третього армійського корпусу, який у коментарі LIGA.net заявив про знищення близько 10 000 безпілотників РФ під час операції «Вівальді». Загальне враження — національне досягнення та ширша історія українських спроможностей у радіоелектронній боротьбі, а не лише один епізод.
У чому розходиться висвітлення
Дальність дії «Ліми» у джерелах відрізняється: майор «Алхімік» називає близько 193 км (120 миль), тоді як інші перекази WSJ та українські медіа (зокрема «НВ») згадують до 200 км. Окрім того, неузгодженість є у висвітленні листопадового інциденту з «Кинджалом»: WSJ подає його як заяву підрозділу, а The Telegraph у листопаді 2025 року повідомляв, що «Ліма» перенацілювала ракету навігаційними командами та піснею — деталь, яку WSJ не відтворює. Розбіжності не стосуються самого факту відхилення двох ракет над Києвом у 2026 році.
Передумови
Балістичні ракети є однією з найскладніших цілей для української ППО через їхню високу швидкість і траєкторію польоту. «Нічна варта» вже заявляла у листопаді 2025 року, що «Ліма» перехопила російську гіперзвукову ракету «Кинджал» за допомогою спуфінгу — підміни супутникового сигналу, що, за словами офіцерів, змусило ракету змінити курс і зруйнуватися під навантаженням власної швидкості. Наприкінці 2024 року українські військові виявили, що Росія почала встановлювати на ракети й дрони китайські CRPA-антени, здатні визначати джерело глушіння та обходити його; у відповідь розробники «Ліми» спільно з виробником Cascade за три місяці створили нову версію «Ліма Quant» із власними алгоритмами для подолання цього захисту. Росія у відповідь нарощувала кількість CRPA-антен: спочатку 4, потім 8, 16, а нині 32. Установки «Ліми» — антени, схожі на мегафони, — розкидані по всій країні на стовпах у полях, формуючи мережу невидимих сигналів. Один з українських офіцерів Сил безпілотних систем стверджував, що «Ліма» придушує 70–95% радіокерованих безпілотників у секторі його команди, хоча іноді система перешкоджає і роботі українських дронів. WSJ також нагадує, що Росія неодноразово оновлювала інерціальні системи на «Шахедах», аби обходити українські РЕБ. Матеріал WSJ, який став основою для українських публікацій, вийшов 6 жовтня.