П'ятьом керівникам районних ТЦК на Закарпатті та Буковині повідомили про підозру у фіктивній мобілізації
Прокурори повідомили про підозру чинному та колишньому керівникам районних ТЦК на Закарпатті, а також колишньому очільнику РТЦК на Буковині у внесенні до реєстру «Оберіг» даних щонайменше про 857 фіктивно мобілізованих осіб. Щодо ще двох колишніх керівників РТЦК Чернівецької області обвинувальні акти вже направлені до суду.
Головне
- Підозри оголошено чинному та колишньому керівникам районних ТЦК на Закарпатті й колишньому очільнику РТЦК на Буковині.
- Посадовці у грудні 2025 – лютому 2026 внесли до реєстру «Оберіг» дані щонайменше про 857 фіктивно мобілізованих.
- Серед фіктивно мобілізованих — громадяни, які не з'являлися до ТЦК, чинні військовослужбовці та неіснуючі особи.
- На Закарпатті задокументовано 54 випадки, на Буковині — 803 випадки фіктивної мобілізації.
- Один із полковників на Буковині вніс дані про 631 неіснуючого громадянина; двоє інших екскерівників оформили як мобілізованих 99 та 73 осіб.
- Щодо двох колишніх керівників РТЦК Чернівецької області обвинувальні акти вже направлені до суду; суд обрав запобіжні заходи трьом посадовцям.
- Дії кваліфіковано за статтями 362 та 366 Кримінального кодексу України; розслідування ведуть слідчі поліції та СБУ.
Чому це важливо
Викриття масштабної схеми фіктивної мобілізації у двох західних областях ставить під сумнів достовірність облікових даних про призов та вказує на системні зловживання на рівні районних військкоматів. Зафіксовані 857 випадків, серед яких неіснуючі особи та чинні військовослужбовці, могли штучно завищувати показники мобілізації та відвертати реальний ресурс від фронту. Водночас справа демонструє, що правоохоронні органи активно розслідують подібні зловживання та доводять їх до суду.
Що сталося
25 вересня Офіс Генпрокурора повідомив про підозру чинному та колишньому керівникам районних ТЦК на Закарпатті, а також колишньому очільнику РТЦК на Буковині. За даними слідства, у період з грудня 2025 року до лютого 2026 року ці посадовці внесли до реєстру «Оберіг» дані щонайменше про 857 фіктивно мобілізованих осіб. Серед них були громадяни, які не з'являлися до ТЦК і не призивалися, чинні військовослужбовці, а також неіснуючі особи. На Закарпатті слідчі задокументували 54 випадки фіктивної мобілізації: один із керівників районного ТЦК вніс дані про 8 фактично не мобілізованих громадян, а колишній т.в.о. начальника іншого ТЦК — про 46. На Буковині виявлено 803 випадки фіктивного призову: один із полковників вніс до «Оберегу» відомості про 631 неіснуючого громадянина, двоє інших екскерівників РТЦК оформили як мобілізованих 99 та 73 осіб відповідно і направили документи до військових частин. Щодо двох колишніх керівників РТЦК Чернівецької області обвинувальні акти вже направлені до суду; суд обрав запобіжні заходи трьом посадовцям із Чернівецької області, а щодо підозрюваного керівника РТЦК із Закарпаття прокурори подали відповідне клопотання до суду. Дії посадовців кваліфіковано за статтями 362 та 366 Кримінального кодексу України. Досудове розслідування продовжують слідчі поліції та СБУ. За даними ЗМІ, одному з підозрюваних — т.в.о. очільника ТЦК на Закарпатті — раніше вже повідомляли про підозру в незаконному позбавленні волі військовозобов'язаних; він вийшов під заставу й на час подій служив у бойовому підрозділі на сході.
Передумови
28 серпня керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що для підтримки поточного складу Сил оборони України необхідно щомісяця мобілізовувати щонайменше 30 тисяч громадян. 29 серпня заступник керівника Офісу президента Павло Паліса заявив, що планів знизити верхню межу мобілізаційного віку до 55 років наразі немає. За даними джерел, одному з підозрюваних — т.в.о. очільника ТЦК на Закарпатті — раніше вже повідомляли про підозру в незаконному позбавленні волі військовозобов'язаних; він вийшов під заставу й на час подій служив у бойовому підрозділі на сході.