Польща і Латвія підняли військову авіацію через атаку російських дронів на Україну
У ніч на 22 вересня Польща та Латвія підняли військову авіацію у відповідь на атаку російських дронів на Україну. Польське Оперативне командування Збройних сил повідомило про роботу авіації в повітряному просторі країни, а збройні сили Латвії — про можливу загрозу в Краславському районі та підйом винищувачів НАТО, що патрулюють повітряний простір Балтії. Мешканців Люблінського воєводства попередили про небезпеку.
Головне
- У ніч на 22 вересня Польща та Латвія підняли військову авіацію через атаку російських дронів на Україну.
- Польське Оперативне командування Збройних сил заявило, що польська авіація працює в повітряному просторі країни, ситуація моніториться.
- Латвія повідомила про можливу загрозу в Краславському районі та активізацію винищувачів НАТО, що патрулюють Балтію.
- Мешканців Люблінського воєводства в Польщі попередили про повітряну небезпеку.
- Латвійські військові заявили, що на цей час від мешканців не потрібні додаткові дії.
- Міноборони Польщі заявило, що військові мали наказ збити російський дрон у разі перетину повітряного простору країни.
- Польща активувала наземні засоби ППО та радіолокаційну розвідку відповідно до стандартних процедур.
Чому це важливо
Російські удари по Україні дедалі частіше зачіпають повітряний простір сусідніх країн НАТО, змушуючи їх піднімати авіацію та активувати системи ППО. Підйом винищувачів НАТО в Латвії свідчить, що Альянс розглядає активність російських дронів біля своїх кордонів як реальну загрозу безпеці. Перехід Польщі від моніторингу до санкціонування збиття російських дронів, які порушують польський повітряний простір, є ескалацією у реакції східного флангу НАТО.
Що сталося
У ніч на 22 вересня Польща та Латвія підняли військову авіацію у відповідь на атаку Росії на Україну із застосуванням дронів. Оперативне командування Збройних сил Польщі повідомило, що польська авіація працює в повітряному просторі країни, а ситуація перебуває під моніторингом. Центр урядового безпекового зв'язку Польщі повідомив про підйом авіації о 22:49, а Збройні сили Латвії оголосили про можливу загрозу в Краславському районі о 22:09 через X і підтвердили активізацію винищувачів НАТО, що патрулюють Балтію. Мешканців Люблінського воєводства попередили про повітряну небезпеку. Латвійські військові зазначили, що на цей час від мешканців не потрібні додаткові дії. Міністерство оборони Польщі заявило, що військові мали наказ збити російський дрон у разі перетину повітряного простору країни. Польща також активувала наземні засоби ППО та радіолокаційну розвідку відповідно до стандартних процедур. Повітряні сили ЗСУ повідомили, що в ту саму ніч фіксувалася атака із застосуванням реактивних дронів типу «Шахед».
У чому розходиться висвітлення
Одне з джерел згадує, що поряд із Польщею бойову авіацію підняла також Литва, тоді як інші повідомлення говорять лише про Польщу та Латвію. Крім того, джерела розходяться щодо того, який потяг перебував на станції Ягодин під час удару 13 вересня: частина повідомлень згадувала дипломатичний потяг із колишнім прем'єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном, тоді як «Укрзалізниця» уточнила, що на станції на той момент перебував інший потяг, у якому їхав колишній директор ЦРУ Девід Петреус.
Передумови
13 вересня російські війська вдарили дроном по локомотиву пасажирського потяга на станції Ягодин, що приблизно за 2 км від польського кордону; жертв не було. «Укрзалізниця» заявила, що в момент удару на станції перебував потяг із колишнім директором ЦРУ Девідом Петреусом. 17 вересня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що російський ударний дрон упав неподалік пункту перетину кордону Ягодин — Дорогуськ під час атаки на автозаправну станцію у Волинській області. Після попереднього удару Польща посилила безпеку на прикордонних пунктах пропуску на українському кордоні та вела там будівництво укріплень. Також Польща посилює цивільний захист уздовж свого східного кордону, встановлюючи понад тисячу автоматизованих сирен.