Росія масово запускає по Україні тренувальні ракети-мішені РМ-48У, бережучи «Іскандери» та «Циркони» на зиму
Російська армія влітку 2026 року почала масово застосовувати по Україні ракети РМ-48У, які раніше використовувалися для тренувальних стрільб екіпажів ППО. За даними Генеральної прокуратури, у липні ці «ракети-мішені» становили понад половину всіх балістичних і гіперзвукових ударів. Аналітики RUSI пояснюють це тим, що Москва свідомо витрачає дешевші боєприпаси, щоб вичерпати українські перехоплювачі та зберегти «Іскандери», KN-23, «Циркони» і «Кинджали» для зимової кампанії.
Головне
- У липні Росія випустила 158 балістичних і гіперзвукових ракет — рекорд з початку повномасштабного вторгнення; 87 з них були РМ-48У.
- За даними Генпрокуратури, РМ-48У становили понад половину з 228 балістичних і гіперзвукових ракет, випущених у липні — на початку серпня.
- Кількість пусків «Іскандерів» у липні впала до 38 з понад 100 у червні.
- РМ-48У — одноступенева ракета з твердопаливним двигуном, дальністю до 400 км, швидкістю 4–6 Махів і боєголовкою 199 кг; запускається із систем С-400.
- У ГУР РМ-48У охрестили російським балістичним «Франкенштейном», зібраним із компонентів зенітних ракет С-300/С-400.
- Виробництво РМ-48У планують цього року збільшити з понад 200 до понад 480 ракет.
- Удар по платформі «Квітнева» 5 серпня, де загинуло 8 людей, було завдано саме ракетою РМ-48У, а не «Іскандером-М».
Чому це важливо
Уперше з початку повномасштабного вторгнення Росія масово застосовує тренувальну ракету-мішень як бойову — це ознака адаптації під тиск виробничих обмежень. Дешевший і менш точний боєприпас свідомо витрачається на те, щоб виснажити українські запаси ППО, тоді як «Іскандери», KN-23/24, «Циркони» і «Кинджали» відкладаються на зиму. Уже влітку такі удари спричиняють реальні жертви серед цивільних — як під час удару по станції «Квітнева» 5 серпня.
Що сталося
Улітку 2026 року Збройні сили Росії почали масово застосовувати по Україні ракети РМ-48У, які раніше використовувалися виключно для тренувальних стрільб екіпажів ППО. За даними Генеральної прокуратури, у липні та на початку серпня по Україні було випущено 228 балістичних і гіперзвукових ракет, понад половину з яких склали саме РМ-48У. У самому липні Росія здійснила 158 пусків — рекордний місячний показник з 2022 року; 87 з них припало на РМ-48У. Водночас кількість пусків «Іскандерів» у липні впала до 38 проти понад 100 у попередньому місяці.
РМ-48У — одноступенева твердопаливна ракета, що запускається із систем С-400 і зібрана з компонентів зенітних ракет 48Н6ДМ та 48Н6Е2; у ГУР її назвали російським балістичним «Франкенштейном». Вона несе 199-кілограмову осколково-фугасну боєголовку, летить балістичною траєкторією на швидкості 4–6 Махів із заявленою дальністю до 400 км і в середньому відхиляється від цілі приблизно на 300 метрів. Для ударів РМ-48У у російській армії створено окремі підрозділи зі спеціальною тактичною ракетною групою та радіокомандним наведенням.
За даними ГУР, виробництво РМ-48У цього року планують наростити з понад 200 до понад 480 одиниць. За оцінками RUSI, наявні запаси Росії — близько 400 ракет РМ-48У та близько 100 «Іскандерів»; виробництво «Іскандерів» оцінюється у ~750 одиниць на рік, і обмежуючим фактором є потужності з випуску твердопаливних двигунів. Старший науковий співробітник RUSI Сідхарт Каушал пояснив зміну тактики тим, що масове застосування РМ-48У дозволяє Росії вичерпати українські перехоплювачі та берегти високоточні боєприпаси на зиму.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела — Офіс генерального прокурора та ГУР МО — є основними постачальниками статистики та технічних деталей. Саме українське розслідування ідентифікувало ракету, яка 5 серпня вдарила по платформі приміської залізничної станції «Квітнева» в Броварському районі Київщини та вбила 8 людей, як РМ-48У, а не «Іскандер-М», як повідомлялося одразу після удару. ГУР також закріпив за ракетою образ «російського балістичного Франкенштейна», зібраного з вузлів зенітних ракет С-300/С-400. Українські медіа роблять стратегічний акцент: Москва свідомо перевантажує українську ППО дешевшими «цілями» та відкладає «Іскандери», KN-23/24, «Циркони» й «Кинджали» на зимову кампанію.
У чому розходиться висвітлення
У джерелах є розбіжності щодо авторства оцінок запасів і виробництва ракет. Частина фактів приписує цифри про ~100 «Іскандерів» і ~400 РМ-48У у запасі американському Інституту дослідження війни (ISW), а виробництво «Іскандерів» у ~750 одиниць на рік — RUSI. Інший факт у тому ж матеріалі приписує обидві оцінки вже RUSI. Окрім того, статистику про частку РМ-48У серед 228 ракет у липні — на початку серпня один масив фактів подає від Офісу генерального прокурора загалом, інший — від «військових аналітиків Генеральної прокуратури»; у обох випадках ідеться про ту саму установу, але з різним формулюванням.
Передумови
Маркування «РМ» у назві ракети означає «ракета-мішень». За даними ГУР, РМ-48U — одноступенева ракета з твердопаливним двигуном, запозиченим від зенітної керованої ракети 48Н6ДМ комплексу С-400, і хвостовим відсіком від експортної 48Н6Е2 для С-300ПМУ1/2 та С-400. Літає балістичною траєкторією на швидкості 4–6 Махів, має заявлену дальність до 400 км і несе 199-кілограмову осколково-фугасну боєголовку з готовими вражаючими елементами. Наведення — інерціальне у поєднанні із супутниковою навігацією на базі приймачів «Комета-Р12». За оцінками RUSI, виробництво «Іскандерів» становить близько 750 одиниць на рік і обмежене потужностями з випуску твердопаливних двигунів.