Опубліковано · Оновлено

Росія масово застосовує тренувальні ракети РМ-48У з С-400 для ударів по Україні

Російська армія цього літа перейшла до масового використання ракет РМ-48У, які раніше застосовувалися лише для тренувальних стрільб екіпажів ППО. За даними української Генпрокуратури, у липні та на початку серпня ці ракети становили понад половину з 228 балістичних і гіперзвукових ракет, випущених по Україні. Аналітики RUSI та українського ГУР пояснюють цю тактику намаганням вичерпати українські перехоплювачі та зберегти «Іскандери», KN-23 і «Циркони» для зимової кампанії.

Головне

  • За даними Генпрокуратури, РМ-48У становили понад половину з 228 балістичних і гіперзвукових ракет, випущених у липні — на початку серпня.
  • У липні Росія випустила 158 балістичних і гіперзвукових ракет — рекорд з початку повномасштабного вторгнення; 87 з них — РМ-48У.
  • Кількість пусків «Іскандерів» у липні знизилася до 38 проти понад 100 у червні.
  • Цього літа вперше підтверджено масове застосування РМ-48У, що запускаються з російських систем ППО С-400.
  • За даними ГУР, Росія планує наростити виробництво РМ-48У з понад 200 ракет торік до понад 480 цього року.
  • Удар 5 серпня по залізничній станції «Квітнева» у Броварському районі, де загинуло 8 людей, було завдано ракетою РМ-48У, а не «Іскандером-М».
  • РМ-48У — одноступенева твердопаливна ракета на базі двигуна 48Н6ДМ від С-400 із дальністю до 400 км і боєголовкою 199 кг; у ГУР її охрестили «Франкенштейном».

Чому це важливо

Перехід Росії до масового використання раніше тренувальних ракет РМ-48У свідчить про нарощування тиску на українську ППО та збереження точних боєприпасів «Іскандер», KN-23 і «Циркон» для ударів узимку. Липневий рекорд у 158 балістичних і гіперзвукових ракет показує зростання інтенсивності ударів, а плани подвоїти виробництво РМ-48У — понад 480 одиниць цього року — вказують на розрахунок на тривалу кампанію виснаження українських перехоплювачів.

Що сталося

За даними Генпрокуратури та ГУР України, російська армія цього літа вперше масово застосувала ракети РМ-48У, які раніше використовувалися лише для тренувальних стрільб екіпажів ППО. У липні та на початку серпня РМ-48У становили понад половину з 228 балістичних і гіперзвукових ракет, випущених по Україні; сам липень із 158 ракетами став рекордним місяцем з початку повномасштабного вторгнення. Водночас кількість пусків «Іскандерів» у липні впала до 38 з понад 100 у червні. РМ-48У — одноступенева твердопаливна ракета, зібрана з двигуна 48Н6ДМ комплексу С-400 і хвостового відсіку від експортної 48Н6Е2 для С-300ПМУ1/2; летить балістично зі швидкістю 4–6 Махів, заявлена дальність — до 400 км. Ракета несе осколково-фугасну боєголовку вагою 199 кг і наводиться інерціальною системою в поєднанні із супутниковим приймачем «Комета-Р12», через що відхиляється від цілей приблизно на 300 метрів — менш точно, ніж «Іскандер», але небезпечно через широкий розліт осколків. У російській армії для ударів РМ-48У створено окремі тактичні ракетні групи з радіокомандним наведенням.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела — Генпрокуратура та ГУР — виступають основними постачальниками даних про склад ракетних ударів і запаси. Вони наголошують на ударі 5 серпня по платформі станції «Квітнева» в Броварському районі, де загинуло 8 людей і де, за даними слідства, була саме РМ-48У, а не «Іскандер-М», підкреслюючи цивільну ціну перепрофільованої ракети. ГУР охрестив РМ-48У «російським балістичним Франкенштейном», подаючи збірку з вузлів С-400 і С-300 як ознаку напруження у звичайному ракетному виробництві.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародний контекст подано через лондонський аналітичний центр RUSI, чий старший науковий співробітник Сідхарт Каушал є головним західним експертом, на якого посилаються українські медіа. Саме RUSI запропонував стратегічне пояснення: масові пуски РМ-48У мають вичерпати українські перехоплювачі, а «Іскандери», KN-23 і «Циркони» бережуться для зимової кампанії. RUSI також оцінює щорічне виробництво «Іскандерів» приблизно у 750 одиниць і вказує на дефіцит твердопаливних двигунів як основне обмеження.

У чому розходиться висвітлення

Джерела по-різному оцінюють запаси і виробничі можливості: за оцінкою ISW, у Росії в запасі близько 100 «Іскандерів» і 400 РМ-48У, тоді як RUSI оцінює щорічне виробництво «Іскандерів» приблизно у 750 одиниць, обмежене потужностями з твердопаливних двигунів.

Передумови

Маркування «РМ» у назві ракети означає «ракета-мішень». РМ-48У зібрано з твердопаливного двигуна та хвостового відсіку, які спочатку розроблялися для зенітних керованих ракет 48Н6ДМ комплексу С-400 і експортної 48Н6Е2 для С-300ПМУ1/2 та С-400. Ракета одноступенева, твердопаливна, летить балістичною траєкторією на швидкості 4–6 Махів із заявною дальністю до 400 км і несе 199-кілограмову осколково-фугасну боєголовку. Інерціальне наведення у поєднанні із супутниковим приймачем «Комета-Р12» дає середнє відхилення близько 300 метрів — менш точне, ніж у «Іскандера», але небезпечне через широкий розліт осколків. Для ударів РМ-48У в російській армії створено окремі тактичні ракетні групи з радіокомандним наведенням.