Сили безпілотних систем ЗСУ підтвердили ліквідацію російського генерал-майора Антона Груніса на Донеччині

Чому це важливо

Ліквідація Груніса — ще один підтверджений випадок знищення високопоставленого російського генерала у війні проти України. За публічними даними, від початку повномасштабного вторгнення загинуло щонайменше 15 російських генералів. Безпосередній зв'язок Груніса з російською заявою про «захоплення» Костянтинівки, яку Україна заперечує, робить його загибель аргументом на користь української позиції у дискусії про статус міста. Публічне підтвердження відповідальності з боку Сил безпілотних систем ілюструє зростаючу роль дронових підрозділів ураження цілей у тилу противника.

Що сталося

Командир Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді 16 вересня повідомив, що 12 вересня підрозділ «птахів» СБС — 427-й окремий батальйон безпілотних систем «Рарог» — ліквідував у тимчасово окупованій Донецькій області командира 4-ї окремої мотострілецької бригади ЗС РФ генерал-майора Антона Груніса. За словами Бровді, це сьомий підтверджений російський командир рівня бригади, дивізії чи армії, знищений «птахами СБС»; було опубліковано відео удару.

Точні обставини, дата та місце загибелі російською стороною офіційно не розкриваються. Про смерть Груніса раніше повідомляли російське пропагандистське агентство Anna News із посиланням на джерело у 4-й ОМСБр, Telegram-канал «Суворовське братство» випускників Суворовських училищ та російське незалежне видання ASTRA. Міністерство оборони РФ офіційно втрати не оприлюднює.

Груніс загинув незабаром після того, як у липні 2025 року начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов оголосив про «звільнення» Костянтинівки, а сам Груніс доповідав Путіну про нібито повне захоплення міста. Речник Генштабу ЗСУ спростував ці заяви, президент Зеленський запропонував Путіну «зустрітися у Костянтинівці», якщо місто справді під російським контролем, а саме Міноборони РФ продовжувало повідомляти про бої у місті. За даними проєкту DeepState та американського Інституту вивчення війни (ISW), значна частина Костянтинівки перебуває у «сірій зоні».

Як про це пишуть українські джерела

Українські видання подають загибель Груніса як підтверджену ліквідацію ЗСУ з відповідальністю конкретного підрозділу Сил безпілотних систем. Наголошується на публікації відео удару та на тому, що Груніс — сьомий російський командир рівня бригади/дивізії/армії, знищений «птахами СБС». Окремо українські медіа підкреслюють суперечність між липневою заявою Герасимова про «звільнення» Костянтинівки та її спростуванням з боку Генштабу ЗСУ і президента Зеленського, використовуючи загибель генерала як аргумент на користь того, що місто не захоплене.

Українські джерела також дають розлогий біографічний контекст: 4-та окрема мотострілецька бригада (в/ч 40318), якою командував Груніс, була сформована 2014 року на базі незаконних збройних формувань так званої «ЛНР», включно з терористичним угрупованням «Призрак», і згодом інтегрована до 2-го армійського корпусу, а потім — до новоствореної 3-ї гвардійської загальновійськової армії Південного військового округу ЗС РФ. Зазначається, що Груніс воював у Чечні та проти Грузії, пішов у запас у 2021 році й повернувся на службу після початку повномасштабного вторгнення, а під його командуванням окупаційні сили діяли на бахмутському та костянтинівському напрямках.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Єдине міжнародне джерело в добірці — азербайджанське агентство APA — подає загибель Груніса нейтральніше: акцентує, що генерал доповідав Путіну про «захоплення» Костянтинівки у липні, і констатує, що точні обставини, дата та місце загибелі не розкриваються, без покладання відповідальності на конкретний український підрозділ.

У чому розходиться висвітлення

Джерела розходяться у описі самої загибелі Груніса. Більшість матеріалів обмежуються повідомленням про смерть і констатують, що точні обставини, дата та місце не розкриваються. Пізніші українські публікації з посиланням на Роберта «Мадяра» Бровді конкретизують: відповідальність на себе беруть «птахи» СБС — 427-й окремий батальйон безпілотних систем «Рарог» — і називають дату 12 вересня та тимчасово окуповану Донецьку область, а також подають Груніса як сьомого російського командира рівня бригади/дивізії/армії, знищеного цим підрозділом.

Окрема й принципова розбіжність стосується статусу Костянтинівки. Російська сторона — начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов 3 липня та особисто Груніс під час доповіді Путіну — заявляли про повне захоплення міста. Українська сторона — речник Генштабу ЗСУ, президент Зеленський, а також проєкти DeepState та ISW — це заперечують; навіть прес-служба Міноборони РФ продовжувала повідомляти про бої в місті.

Передумови

Російські сили намагаються захопити Костянтинівку у Донецькій області з жовтня 2025 року. У липні 2025 року російський Генштаб і особисто Груніс доповідали Путіну, що місто нібито повністю окуповане; Генштаб ЗСУ та президент Зеленський публічно спростували ці заяви, а прес-служба Міноборони РФ продовжувала повідомляти про бої у Костянтинівці.

4-та окрема мотострілецька бригада ЗС РФ (військова частина 40318), якою командував Груніс, була сформована 2014 року на базі незаконних збройних формувань так званої «ЛНР», включно з угрупованням «Призрак», і після інтеграції до складу регулярних ЗС РФ увійшла до 2-го армійського корпусу, а згодом — до новоствореної 3-ї гвардійської загальновійськової армії Південного військового округу. Груніс брав участь у війнах у Чечні та проти Грузії, 2021 року вийшов у запас і повернувся на службу після початку повномасштабного вторгнення в Україну. 28 серпня 2026 року міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов нагородив його Золотою Зіркою Героя Росії «за мужність і героїзм, виявлені при виконанні військового обов'язку».