У Комишувахі після удару по пункту гуманітарної допомоги загинули щонайменше 57 людей
2 листопада 2026 року Росія атакувала пункт видачі гуманітарної допомоги в селищі Комишуваха Запорізької області та укриття, де перебували люди. Станом на 12 листопада з-під завалів дістали тіла щонайменше 57 загиблих, серед них — двоє рятувальників ДСНС і четверо поліцейських. Місія ООН заявила, що час і місце роздачі допомоги були оголошені заздалегідь, а удар, схоже, порушив основні принципи міжнародного гуманітарного права.
Головне
- 2 листопада 2026 року в Комишувахі на пункт видачі гуманітарної допомоги та укриття скинули дев'ять авіабомб: ФАБ-500 по школі та ФАБ-3000 по укриттю.
- Допомогу роздавали в колишній гімназії «Джерело»; станом на 12 листопада з-під завалів дістали тіла щонайменше 57 загиблих, особи 48 із них встановлено.
- Серед загиблих — двоє рятувальників ДСНС і четверо поліцейських; пошуки загиблих тривають.
- 8 листопада безпілотники тричі атакували рятувальників, які сьому добу розбирали завали: двоє дістали поранення, пожежно-рятувальна машина зазнала пошкоджень.
- 3 листопада авіабомба влучила в перехід між корпусами харківської міської лікарні: постраждали 73 людини, 226 пацієнтів евакуювали.
- У ніч на 3 листопада Росія застосувала 289 ударних дронів, 17 балістичних і 59 крилатих ракет у дев'яти областях; у Києві та Київщині 7 листопада — 36 ракет і 172 ударні дрони.
- Міноборони України назвало шість атак у дев'яти областях за 2–10 листопада порушеннями Женевських конвенцій, Додаткового протоколу I та Римського статуту МКС.
Чому це важливо
Удар по заздалегідь оголошеному пункту гуманітарної допомоги та подальші атаки на рятувальників під час розбору завалів спричинили людські жертви серед рятувальників і поліцейських та поставили під сумнів дотримання норм міжнародного гуманітарного права. Одночасні удари по лікарнях, об’єктах енергетики, житловому будинку й магазину показали масштаб атак на захищені цивільні цілі та створили загрозу для критичної інфраструктури й медичного забезпечення.
Що сталося
Російські війська 2 листопада 2026 року атакували пункт видачі гуманітарної допомоги в Комишувахі Запорізької області, облаштований у колишній гімназії «Джерело». На селище скинули дев'ять авіабомб: спершу ФАБ-500 влучила по школі, потім ФАБ-3000 — по укриттю, де перебували люди. Станом на 12 листопада з-під завалів дістали тіла щонайменше 57 загиблих; особи 48 із них встановлено. Серед загиблих — двоє рятувальників ДСНС і четверо поліцейських, а пошуки тривають. 8 листопада безпілотники, зокрема FPV-дрон, тричі атакували місце робіт рятувальників, які сьому добу розбирали завали. Двоє рятувальників дістали поранення, а пожежно-рятувальна машина зазнала пошкоджень. За даними Міноборони, за 2–10 листопада Росія здійснила щонайменше шість атак по об’єктах у дев’яти областях, які відомство визнало порушеннями Женевських конвенцій, Додаткового протоколу I та Римського статуту МКС. Серед інших атак — удари по харківській міській лікарні 3 листопада, де постраждали 73 людини, та масовані удари по енергетичній інфраструктурі в дев’яти областях і Києві з Київщиною.
Як про це пишуть українські джерела
Українська влада та міжнародні гуманітарні організації наголошують, що час і місце роздачі гуманітарної допомоги в Комишувахі були оголошені заздалегідь. Українське Міноборони описує удари по гуманітарній допомозі, рятувальниках, лікарні, енергетиці, житловому будинку й магазину як порушення Женевських конвенцій, Додаткового протоколу I та Римського статуту МКС. Шість атак за дев’ять днів подаються українською стороною як частина ширшого(pattern) ударів по захищених цивільних та інфраструктурних об’єктах; окремо наголошується на загибелі рятувальників і поліцейських та пошкодженні рятувальної техніки.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Місія ООН з прав людини в Україні заявила, що час і місце роздачі гуманітарної допомоги в Комишувахі оголосили заздалегідь, а удар, схоже, порушив основні принципи міжнародного гуманітарного права. Комісія ООН 26 жовтня 2026 року назвала удари по енергетичній інфраструктурі воєнними злочинами та злочинами проти людяності.
Передумови
Женевські конвенції про захист жертв війни ухвалили 12 серпня 1949 року, а Додаткові протоколи 1977 року уточнили правила захисту цивільного населення, об’єктів та організацій цивільної оборони. СРСР підписав Женевські конвенції 12 грудня 1949 року та ратифікував їх 10 травня 1954 року, а Додатковий протокол I — 12 грудня 1977 року та ратифікував 29 вересня 1989 року. Росія вважає себе продовжувачкою СРСР і лишається стороною цих договорів. Міжнародне гуманітарне право передбачає, що Росія має допускати Міжнародний комітет Червоного Хреста до військовополонених, не депортувати цивільних, а також розшукувати й притягати до відповідальності осіб, які вчинили воєнні злочини.