ІМІ зафіксував 14 порушень свободи слова в Україні у жовтні
Інститут масової інформації зафіксував 14 випадків порушення свободи слова в Україні у жовтні. Чотири з них пов’язані з російською агресією, а десять — з обмеженням прав журналістів з боку громадян та інституцій. Також у місяці стало відомо про загибель п’яти медійників, які захищали Україну.
Головне
- У жовтні зафіксовано 14 випадків порушення свободи слова.
- Чотири випадки пов’язані з російською агресією, десять — з діями українських громадян та інституцій.
- П’ять із десяти позавоєнних випадків стосувалися обмеження доступу журналістів до публічної інформації.
- У трьох випадках журналістам погрожували фізичною розправою, у двох — застосували силу або обмежили свободу пересування.
- Пошкоджено три редакційні об’єкти: філію «Суспільного Запоріжжя», офіс газети «Закон і Бізнес» і будівлю телеканалу «Візит».
- Телеканал «Візит» тимчасово зупинив випуск новин, але продовжував мовлення.
- Від початку повномасштабного вторгнення Росії загинули 144 медійники, 15 — під час виконання професійних обов’язків.
Чому це важливо
Моніторинг ІМІ показує, що загрозу для медіа в жовтні створювали як російські атаки, так і внутрішні обмеження журналістської діяльності. Обмеження доступу до публічної інформації стали найбільшою категорією позавоєнних порушень. Атаки та загибель медіайців засвідчують ризики, з якими стикаються журналісти, що висвітлюють війну, навіть коли в момент обстрілу в редакції немає людей.
Що сталося
У жовтні ІМІ зафіксував 14 порушень свободи слова. Чотири випадки були пов’язані з російською агресією, ще десять виникли внаслідок дій українських громадян та інституцій. Понад половини позавоєнних випадків стосувалися обмежень доступу до публічної інформації: вибіркової акредитації, недопуску на заходи та відмов надавати документи. Також зафіксовано три випадки погроз фізичною розправою та два випадки прямого застосування сили чи обмеження свободи пересування.
Російські атаки пошкодили три медіаоб’єкти. Знімальна група «Суспільного Запоріжжя» зазнала атаки FPV-дронів у Кушугумі 6 жовтня, де документувала наслідки обстрілів; один дрон упав поблизу автомобіля, а журналісти понад три години не могли залишити село. Будівлю філії «Суспільного Запоріжжя» у Запоріжжі пошкодила вибухова хвиля від балістичного удару. Вночі 19 жовтня постраждав офіс «Закон і Бізнес» у Києві. Безпілотник атакував будівлю телеканалу «Візит» у Кременчуці, спричинивши пожежу та значні руйнування; канал тимчасово припинив випуск новин через пошкоджене обладнання, але продовжував мовлення. У трьох випадках редакції або медійники не постраждали, оскільки в приміщеннях нікого не було.
У жовтні також стало відомо про загибель п’яти медійників, які захищали Україну. Серед них — ютуб-блогер Кирило Солошенко, загиблий 15 жовтня, колишній телеоператор Василь Величко, загиблий 16 жовтня, і військовослужбовець, фотограф та відеооператор Володимир Обертас, загиблий у Херсоні 27 жовтня.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела зосереджуються на щомісячному моніторингу ІМІ та розділяють порушення, спричинені російською агресією, на внутрішні обмеження прав журналістів. Особливу увагу привертають загибель медійників, пошкодження редакцій і конкретні форми перешкоджання: вибіркова акредитація, відмови надавати документи, погрози та застосування сили. Серед порушників — приватні особи, посадовці, правоохоронці та адміністратори державних установ.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародний виклад зосереджується на 14 випадках порушення свободи слова за місяць, їх поділі на пов’язані з війною та позавоєнні, пошкодженні трьох медіаоб’єктів і загальній кількості загиблих медіайників від початку повномасштабного вторгнення. Окремо підкреслюються наслідки для роботи редакцій: зірвані зйомки, пошкоджені приміщення та інфраструктура й тимчасове припинення виробництва новин.
Передумови
Інститут масової інформації стежить за порушеннями свободи слова та прав журналістів в Україні. Порушення, не пов’язані з російською війною, реєстрували у Рівненській, Волинській, Київській, Харківській, Сумській, Хмельницькій, Тернопільській і Кіровоградській областях. Найбільше випадків обмеження доступу до інформації зафіксовано на Хмельниччині — два. Порушення охоплювали вибіркову акредитацію, недопуск журналістів на публічні заходи, відмови надавати документи, погрози, застосування сили та обмеження свободи пересування.