У Калинівці сталася пожежа в будинку родини екс-командира 155-ї ОМБр Лучанова, підозрюваного у вбивстві братів Мосейчуків
У селі Калинівка Київської області ввечері 19 вересня сталася пожежа в будинку родини колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади Станіслава Лучанова. Місцеві жителі повідомили про три вибухи. Офіційна причина пожежі ще не встановлена. Лучано є підозрюваним у справі про викрадення та вбивство двох цивільних — братів Мосейчуків.
Головне
- 19 вересня ввечері у Калинівці Київської області сталася пожежа в будинку родини Станіслава Лучанова.
- Місцеві жителі повідомили про три вибухи, які передували пожежі або пролунали під час неї.
- Рятувальники припускають, що причиною пожежі могло бути коротке замикання електропроводки; офіційна причина не встановлена.
- Пожежу загасили, на решту будинку вогонь не перекинувся.
- Перед інцидентом у селі перебувала дружина Лучанова Дарина з двома дітьми; вибухи пролунали вже після того, як родина покинула оселю.
- Лучанова підозрюють у незаконному позбавленні волі та умисному вбивстві двох цивільних — братів Мосейчуків із Калинівки.
- 13 липня Лучанова затримали в Києві; 14 липня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Чому це важливо
Пожежа в домі підозрюваного у резонансній справі одразу породила підозри про навмисний підпал чи вибух, хоча офіційна причина ще не встановлена. Інцидент привертає увагу до справи про викрадення та вбивство братів Мосейчуків, у якій уже затримані дев'ятеро військовослужбовців, а сам колишній командир бригади став десятим підозрюваним і перебуває під вартою. Це один із небагатьох випадків, коли підозрюваними у тяжких злочинах проти цивільних виступають чинні командири Збройних сил України.
Що сталося
Увечері 19 вересня в селі Калинівка Київської області сталася пожежа в будинку родини колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади Станіслава Лучанова. За свідченнями місцевих жителів, перед цим або під час пожежі пролунали три вибухи. Пожежу загасили, вогонь не поширився на решту будівлі. Рятувальники, які прибули на місце, припустили, що причиною загоряння могло бути коротке замикання електропроводки, однак офіційна причина пожежі на момент повідомлення не була встановлена, тож підстав пов'язувати вибухи з пожежею немає. Удень того ж дня в оселі перебувала дружина Лучанова Дарина з двома дітьми; вибухи та пожежа сталися ввечері, коли родина вже поїхала. Лучано є підозрюваним у справі про викрадення та умисне вбивство двох цивільних жителів Калинівки — братів Мосейчуків. 13 липня його затримали в Києві, а 14 липня суд обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою.
Як про це пишуть українські джерела
Українські медіа — hromadske, «Українська правда», НВ — центрують увагу на постаті підозрюваного як командира бригади та подають пожежу крізь призму нерозкритої справи про викрадення і вбивство. У матеріалах наголошується на місцевому вимірі: вибухи, які чули жителі Калинівки, і давній конфлікт між родинами Лучанових та Мосейчуків. Крім того, українські видання детально викладають версію слідства, озвучену прокурором Сергієм Мірзояном на судовому засіданні 14 липня.
У чому розходиться висвітлення
У повідомленнях розходяться дата проведення викрадення братів Мосейчуків: в одному джерелі йдеться про 27 червня, в іншому — про 27 липня. Також непослідовно описано час вибухів відносно пожежі: частина джерел стверджує, що три вибухи пролунали під час пожежі, інші — що вибухи сталися ввечері ще до початку пожежі.
Передумови
Станіслав Лучанов командував 155-ю окремою механізованою бригадою; оперативне командування «Південь» підтвердило, що він самовільно залишив розташування військової частини до затримання. Брати Мосейчуки жили в селі Калинівка Київської області, де мешкала й родина Лучанових; між сусідніми родинами, за даними ЗМІ, існував тривалий конфлікт. За версією слідства, Лучано вирішив залучити восьмеро підлеглих військовослужбовців до викрадення братів, яких потім утримували у військовій частині А5001 поблизу Полтави, а 1 липня, за тією ж версією, ухвалив рішення про їх вбивство, залучивши до цього командира батальйону Олексія Долголапенка.