Вимагання грошей під час сесії – так можна назвати спосіб, який, за словами студентів, використовувало щодо них керівництво Рівненського економіко-гуманітарного та інженерного коледжу (РЕГІК) у 2007 році. Студенти стверджують - для того, щоб отримати допуск до екзаменів, вони були змушені перезаключати договори із вишем, погоджуючись таким чином на нові розцінки за навчання. Проте, героїня цієї статті навпаки доводить, що власні права та інтереси відстояти можна, причому навіть без підтримки з боку усього іншого студентства. Отже, слово випускниці РЕГІК Марині Семенюк…

- Марино, на яку нову суму погодились тоді студенти, і наскільки вона була більшою за попередню?

- Студенти нашої спеціальності погодились на 2100 грн, а раніше платили 1300 грн. Для інших спеціальностей були інші розцінки.

- Як обґрунтовували підвищення платні?

- У наказі ректора про причину було сказано так: "з метою підтримання фінансової дисципліни". Про це повідомили також на батьківських зборах і, наскільки мені відомо, більшість батьків тоді погодились. А вже після зборів представники нашої адміністрації роздали нові договори із новою ціною. Майже усі їх підписали, і заплатили.

- Окрім тебе?

- Так, окрім мене. Згідно з Законом «Про вищу освіту», розмір плати за навчання, встановлений у договорі, не може змінюватися протягом усього строку навчання. А у серпні 2004 року мій батько підписав договір із РЕГІК на навчання строком на три роки. І згідно з цим договором, за один навчальний рік я мала платити 1300 грн. Сума мене влаштовувала і я не збиралася раніше, ніж треба, від неї відмовлятися.

- Чи казала ти про те, що нові договори можна не підписувати, своїм одногрупникам, однокурсникам?..

- Казала, але вони обирали оплату. Тим більше, що напередодні сесії ми отримали повідомлення про недопущення до екзаменів "у зв’язку із заборгованістю". У повідомленнях також була зазначена пеня за цю "заборгованість", хоча реальної заборгованості не було. Моя подруга навіть пішла сперечатися про це із директором РЕГІК Петром Тадеєвим (на фото). І допуск до екзаменів він їй дав, але домовився, що до випускного вона мусить заплатити.

- Ти вирішила піти іншим шляхом?

- Так. Шляхом офіційного письмового звернення до директора, де я попросила надати мені інформацію про "заборгованість" та обґрунтований розрахунок пені (160 грн.). Просила також дозволу здавати сесію.

- І які були успіхи?

- На перший лист мені просто не відповідали більше місяця. Тобто не були дотримані норми Закону «Про звернення громадян». Тому я разом з сестрою (а вона в мене – юрист) написали від імені батька інший лист, який дещо відрізнявся. Тепер у листі були із юридичною чіткістю викладені причини того, чому не маю платити, і чому в мене немає заборгованості. Згадувалось також, що попри норми законодавства я не отримала відповідь на попередній лист. Тому відповідь ми тепер просили надати невідкладно. Головна ж особливість нового листа полягала у тому, що адресатом тепер був начальник управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації.

- Це спрацювало?

- Так. Наскільки мені відомо, наш директор мав розмову із управлінням. Після цього я отримала письмову відповідь, суть якої полягала в тому, що і сесію я можу здавати, і платити мені нічого не треба.

- Проблем із сесією не було?

- Жодних.

Дізнавшись номер телефону на офіційному сайті РЕГІК, журналіст Неофіційної газети мав телефонну розмову із особою, яка назвалася Петром Тадеєвим, директорм коледжу. Особа запевнювала, що підвищення оплати за навчання у коледжі не було, тому і додаткових грошей зі студентів у 2007 році не брали. Проте цікаво, що згідно з наказом директора РЕГІК від 5 травня 2006 року, оплата за новими тарифами таки мала бути здійснена студентами "з метою підтримання фінансової дисципліни" у I семестрі 2006-2007 навчального року. Цікаво також, що згідно з документом, студенти, які впродовж одного місяця не сплатили зазначені у ньому суми, мали бути відраховані. Але наказ передбачав і їх поновлення на навчання у випадку погашення заборгованості і додаткової оплати у розмірі 250 грн. Пеня за несвоєчасну сплату становила 20% від суми заборгованості. Із копією документу можна ознайомитись тут.

Комерційний хист керівництва РЕГІК ілюструє також текст оголошення з офіційного сайту коледжу. Дослівно: "АКЦІЯ "3+1". УМОВИ: якщо в коледж вступають на навчання чотири випускники з однієї школи, то вони оплачують навчання в розрахунку на трьох. Отже - кожний отримує 25% знижки за перший рік навчання. ЗБЕРІГАЙМО ДРУЗІВ І ГРОШІ!"

Отже, шановний читачу, як би там не було щодо знижок у рівненських коледжах, але з історії Марини Семенюк ти маєш приклад того, як можна і заощадити гроші, і змусити своє керівництво дотримуватися букви закону. Із текстом листа дівчини до директора РЕГІК та начальника управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації можна ознайомитись тут.

Юридична довідка П.6 ст.64 Закону «Про вищу освіту»: "Розмір плати за весь строк навчання або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється у договорі, що укладається між вищим навчальним закладом та особою, яка навчатиметься, або юридичною особою, що оплачуватиме навчання або надання додаткових освітніх послуг, і не може змінюватися протягом усього строку навчання."   Ст.20 Закону «Про звернення громадян»: "Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів. На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну."   Ст.189 Кримінального кодексу: "Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), - караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк."