Котилася писаночка з гори на долину,

Прикотилась простісінько до нас у гостину.

А за нею йде Великдень, несе білу паску,

Дзвонить в дзвони, розсипає радощі і ласку.

Роман Завадович

Однак, зауважимо, що в Україні існують іще багато видів великодніх яєць: крашанки, дряпанки, шкрябанки, мальованки, крапанки, бісерівки тощо. Саме про них піде далі мова.

Крашанки

На Великдень, на соломі

против сонця, діти

грались собі крашанками…

Тарас Шевченко

Крашанки

Збереглися старовинні рецепти фарб для яєць: темно-червоний колір готують з відвару цибулиння. Із комах-червеців отримують яскраво-червону фарбу.

Щоб прикрасити крашанку, беруть молоді листочки, гілочки або вирізають візерунок з паперу, щільно притискають до яйця й обв’язують його марлею. Або ж обмотують яйце нитками в різних напрямках, закріплюючи кінчики. Після пофарбування марлю та нитки знімають. Малюнок, що утворився в закритих від фарби місцях, виглядає мармуровим.

Крашанки дарують родичам, обмінюються з сусідами і тими, хто прийшов привітати, з ними йдуть у гості, роздають жебракам. Несуть крашанки і на кладовища, кладучи на могили померлих близьких.

Мальованки

Мальованка

Сучасні діти навіть примудряються малювати фломастерами. Але, звичайно, справжні майстри дотримуються старовинної техніки: зварені протягом восьми хвилин яйця тримають у гарячій воді. Одне дістають, насухо витирають і ставлять у чарочку. Розфарбовують пензликом верхню частину яйця – на гарячому яйці фарба швидко висихає. Яйце перевертають і розмальовують іншу частину.

Важливо, щоб яйця були гарячими, тоді фарби не розтікаються і швидко висихають.

Крапанки

Крапанки

Крапанки – це найпростіші писанки.

Запалену свічку трохи нахиляють над яйцем і накрапують віск. Коли воскові плямки застигають, яйце занурюють у фарбу. Як тільки фарба висохне, яйце нагрівають, розплавлений віск обтирають – на кольоровому яйці залишаються світлі крапки. Можна також використовувати техніку мальованки – наносити різнокольорові крапки пензликом.

Найменші писанкарі ставлять крапочки … пальчиками, вмочуючи у різні фарби.

Шкрябанка

Виходячи з цієї дещо смішної назви, такі великодні яйця виготовляються шляхом видряпування візерунку на пофарбованій поверхні яйця.

Робота ця дуже тонка, вимагає зосередженості та вправності.

На вишкрябування складного малюнку може піти до кількох днів. Один необережний рух - і робота втрачає свою досконалість.

Навряд чи дорослі довірять таку кропітку працю маленьким майстрам.

Наклеянки

Наклеянка

Інша справа – наклеянки.

Цей вид декору пасхальних яєць виник порівняно недавно і не є класичним, але заслуговує на існування.

На білі або пофарбовані яйця наклеюються різноманітні прикраси: блискітки, мереживо, кольорові скельця, навіть, ґудзики.

Це можуть бути пофарбовані крупи або, навіть, яєчна шкаралупа іншого кольору.

Бісерки

Бісерки або бісерівки виготовляються різними шляхами.

Бісерка

Такі бісерки називають іще восківки.

Зараз частіше бісеринку просто приклеюють до яйця клеєм.

В інший спосіб бісеринки насилюються на нитку, яка потім викладається у візерунок і приклеюється до яйця.

Зазвичай, бісерки робили в монастирях, оздоблюючи пасхальні яйця навіть маленькими іконками, тому бісерівки часто називають монастирськими писанками.

Вишиванки

Вишиванка

Маловідомий, незвичайний, але дуже цікавий, хоч і складний, спосіб прикрасити великоднє яйце – вишити його.

Так само, як вишивають рушники чи серветки звичайними нитками для вишивання, за допомогою звичайної голки.

Але яєчна шкаралупа – матеріал крихкий, тому будь-який неточний рух руки призводить до непоправного пошкодження виробу.

Лінивки

"Лінивки"

Писання, малювання, шкрябання та наклеювання вимагає багато часу, а його так бракує в наш комп’ютерний вік. Особливо складно віднайти час та терпіння для спільної роботи з невмілою малечею. Значно простіше піти до магазину та придбати промислову великодню прикрасу. Звісно, простіше та швидше…

Але, працюючи над своєю першою писанкою (дряпанкою, наклеянкою, мальованкою…), слухаючи давні легенди, дитина відчуватиме себе частинкою великого народу, паростком могутнього дерева. І оце відчуття прадавньої величі та могутності власних коренів не купиш у магазині ні за які гроші!

Тож пишімо, малюймо, крапаймо, привчаймо наших дітей до вікових традицій рідного народу!!!

Список використаної літератури

1. Білоус О., Стащук З. Школа писанкарства: навчально-методичні рекомендації. – К.: РВЦ КПДЮ, 2005. – 44 с.

2. Скуратівський В. Т. Місяцелік: укр. нар. календар. – К.: Мистецтво,1992.- 208 с.

3. Воістину Воскрес. Спецвипуск. Голос України – Тиждень. – 1999.- 16 с.

Інтернет-ресурси

1. Портал "Писанка". www.pysanka.ua

2. Museum Pysanka. www.ko.if.ua/museum/pysanka/index.htm - 7k-

3. Писанки Гуцульщини та Покуття. Сайт коломийського майстра-писанкаря Олега Кiращука, члена Спiлки народних майстрiв України. pysanka.iatp.org.ua/ - 14k -

4. Писанка. myworld.cv.ua/pisank.htm

6. Методичні рекомендації. www.pysanka.nm.ru/metod.html