Перші кроки у виборчій кампанії показують людям характер кандидата, про них багато говорять і роблять далекосяжні висновки.

Олександр Турчинов почав свій шлях до київського престолу з суботника, прибирання парку, і продовжив візитом до Київського політехнічного інституту. Такий хід не тільки підкреслив влучність передвиборчого гасла “Києву потрібен розумний мер”, але й показав рішучість у підтримці інновацій та реформ. Таким чином Олександр Валентинович залучає на свій бік інтелектуалів та студентську молодь, на противагу “пайковому електорату” Черновецького.

У назначений ранковий час чорний “мерседес” з урядовим номером АА 0002 КМ підкатив до центрального входу в перший корпус КПІ. Там віце-прем’єра вже чекали ректор, академік Михайло Згуровський, інші професори, студенти. Також завчасно приїхали на місце соратники Турчинова: народні депутати Андрій Павловський, Володимир Полохало, Максим Стріха.

Привітавшись, ректор одразу почав екскурсію:

- Маю честь представити вам один із найстаріших і найбільших технічних університетів світу, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"...

Розповідь затягнулася більш ніж на годину. Спочатку гості почули історію ВУЗу. Пан Згуровський з гордістю розповідав про українських науковців, що стали першовідкривачами важливих галузей науки: авіації, електрозварювання, кібернетики. З київською політехнікою пов’язане життя винахідника періодичної системи хімічних елементів Дмитра Менделєєва, що в 1903 році був першим головою Державної приймальної комісії.

Показавши “генеалогічне дерево” і успіхи ВУЗу за більш ніж сто років роботи, ректор провів Олександра Турчинова до Державного політехнічного музею при НТУУ КПІ. Віце-прем’єр оглянув зразки різноманітної техніки 19-21 століть, від керосинової лампи до космічних ракет, і без передиху відправився до павільйону новітніх технологій.

Чого тільки не було на різнокольорових стендах з новітніми розробками українських вчених! І макети літальних апаратів та ракет, і надчутлива антена, і захист для інформаційних мереж від шпигунських пристроїв, і потужні двигуни, і навіть нанороботи – надзвичайно мікроскопічні пристрої, корисні у численних галузях, починаючи з медицини. Нині в світовій науці існує мода на нанотехнології. Навіть новий російський президент включив багатообіцяючі перспективи цієї галузі науки у свою передвиборчу програму. Українським вченим належать такі винаходи в цій сфері, як п’єзоелектричной наноманіпулятор PSF-3 IVF, п’єзоелектичний двигун та мікрошприц і мікронасос на його основі.

Біля стендів на віце-прем’єра чекали винахідники, вони детально розповідали про свою роботу і майже всі просили про підтримку на державному рівні. Турчинов уважно слухав і обіцяв розібратися з проблемами, що гальмують розвиток науки.

Наостанок Олександру Турчинову показали українське відділення Світового центру даних з суперкомп’ютером в герметичному і зазвичай зачиненому на кілька замків приміщенні, а також ознайомили його з винаходами екологів, зокрема з біоконвеєром для очистки побутових і промислових стічних вод. Достеменно невідомо, чи знали вчені про виступ Олександра Валентиновича на БЮТівському з’їзді, де він заявив, що міський голова має займатися не земельним дерибаном, а ремонтом каналізації. Але біоконвеєр зацікавив віце-прем’єра. Уважно вислухавши пояснення, він посміхнувся винахідниці: мовляв, потрібна штука!

Після екскурсії Турчинов провів брифінг для журналістів. Звичайно ж, йому задавали питання, пов’язані з виборами Київського міського голови.

- Яким буде ваш перший крок після обрання на посаду міського голови? – прозвучало в десятий раз... Відповідь стандартна:

- Я не планую когось чимось дивувати, не буду робити шоу. Мені здається, що маючи досвід та потенціал, а головне - потужну команду професіоналів, яка об’єдналась в нашій політичній силі, ми здатні повернути Києву велич. Першими кроками буде зупинення вакханалії, яка сьогодні є, вирішення проблем із землею та комунальною власністю. Треба навести порядок у місті та очистити київську адміністрацію від корупції. Проблем безліч, всі пріоритетні, їх треба вирішувати одночасно. Починаючи з ремонту колектору, а також наведення порядку щодо вивезення сміття. Організувати розв’язання проблем на дорогах Києва. Навести порядок на вулицях та у під’їздах. Задач багато, я впевнений, що наша команда зможе їх вирішити

Але вступне слово до цього брифінгу було далеким від кон’юнктурних виборчих питань, і його варто процитувати дослівно, від початку і до кінця.

- Ми знаходимося в серці української науки. І Менделеєв, і Патон, і Корольов або починали тут, або викладали. Зараз інший час. Ви знаєте, ми рахуємо ресурси, які є в Україні: скільки у нас вугілля, нафти, газу. На превеликий жаль, ми не рахуємо найбільший ресурс нації – а саме, інтелект нації. І мені здається, що саме на фундаменті інтелекту треба будувати не тільки стратегію розвитку міста Києва, але й всієї країни. Тоді у нас не має бути проблем з іншими ресурсами. Інша проблема: ви знаєте, Київська політехніка знаходиться в 15 хвилинах їзди від Кабінету міністрів, але високі урядовці останній раз сюди приїзжали у 2001 році. Тобто спілкування керівників держави і уряду з інтелектуальним центром нації, а інакше я не можу назвати київську політехніку – нерегулярні і не системні, цю проблему також треба буде вирішити. Крім того, технопарк, створений на базі КПІ, працює над стратегічними питаннями для України та для столиці. Це питання, пов’язані з енергозбереженням, це найактуальніше питання, яке треба вирішувати негайно, враховуючи світові проблеми з енергопостачанням. Це питання, пов’язані з інформатизацією, нанотехнології. Але зараз в Україні є, наприклад, сотні програмістів, які працюють фактично в нелегальних умовах, самі виходять на споживачів свого інтелектуального продукту, самі його реалізують, неофіційно отримують за нього зарплатню. Проблема навіть не в тому, що вони не платять податки, проблема в тому, що вони не відчувають себе людьми, на яких базується українська економіка. Головна проблема в тому, що вони відчувають себе людьми, які державі не потрібні. Ми маємо видатних математиків, фізиків, хіміків, пан Згуровський розповів мені, що українські студенти займають перші місця на міжнародних олімпіадах. Це дуже престижно для держави, можливо, навіть більш престижно, ніж успіхи наших боксерів та інших спортсменів на міжнародній арені. Мені здається, що спільними зусиллями з урядом, який повинен повернутися обличчям до науковців, і керівництвом Київської політехніки ми повинні вийти на сворення власної київської “силіконової долини”. Щоб ми створювали національний валовий продукт не за рахунок розпродажу наших сировинних ресурсів, а за рахунок інтелекту. У нас є для цього колосальні можливості.