О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

Интернет  4 апреля 2008 18:59:28

Автор: Олег Будзей

Електронна толока

Інтернет — явище багатолике. Для когось це зручний майданчик для того, щоб розважитися. Для інших це шанс заробити гроші. Для багатьох це можливість поспілкуватися, навіть просто потеревенити. Хтось вважає інтернет найбільшим у світі смітником. А хтось цілком серйозно думає, що, як і в Греції, так і в Інтернеті є все. Сьогодні ми поговоримо про Інтернет як про скарбницю знань. Тим паче, що для цього є нагода. І не одна.

СВЯТИЙ ПОКРОВИТЕЛЬ ІНТЕРНЕТУ

4 квітня — день пам’яті святого Ісідора Севільського (помер 4 квітня 636 року) — архієпископа Севільї у вестготській Іспанії, одного з найкращих учених і письменників раннього Середньовіччя. Найбільша праця Ісідора Севільського «Етимології» є енциклопедією тодішніх знань, почерпнутих головним чином з античності. У 20 розділах своєї книги Ісідор виклав відомості з граматики, риторики, математики, медицини, історії, права, космології, теології, агрономії, зоології та інших галузей знань. Книга була надзвичайно популярною в середні віки (тільки до нашого часу дійшло понад тисячу рукописних її примірників). Крім того, Ісідор Севільський є автором численних праць із природознавства, граматики, теології, історії. Для історії церкви надзвичайно важлива його «Книга канонів», в якій зібрано постанови соборів, що відбувалися у всьому християнському світі в античності та на початку середньовіччя. Він написав дві хроніки, які коротко викладають історію від створення світу. Найціннішою з його історичних праць є «Історія готів, вандалів і свевів».

Святий Ісідор вважається покровителем учнів і студентів. А 1999 року папа Іоанн Павло II офіційно назвав святого Ісідора покровителем користувачів комп’ютерів та Інтернету. Адже Інтернет — це передусім величезна скарбниця людських знань.

За збігом обставин рівно чотири роки тому, 4 квітня 2004 року, було офіційно активовано україномовну частину Вікіпедії — унікального міжнародного багатомовного інтернет-проекту загальнодоступної та всеохопної енциклопедії.

А цього року незадовго до дня святого Ісідора в житті Вікіпедії сталися дві важливі події. Спочатку, 26 березня, загальна кількість статей у всіх мовних розділах Вікіпедії перевищила 10 мільйонів. А через два дні, 28 березня, кількість статей в українській Вікіпедії перевищила сто тисяч. Сьогодні серед Вікіпедій різними мовами українська посідає 19-те місце з 255.

ЕЛЕКТРОННІ ПЛЮСИ

Електронні енциклопедії мають цілу низку переваг над звичними нам паперовими багатотомними «монстрами». Передусім, вони практично не займають жодного місця у Вашій квартирі, бо розміщуються на якихось трьох-чотирьох CD-дисках (або всього-на-всього на одному DVD-диску). А в разі інтернет-версії такі енциклопедії взагалі розташовані на якомусь сервері далеко-далеко від Вашого дому (можливо, навіть на іншому континенті).

По-друге, пошук в електронній енциклопедії — одне задоволення. Спобуйте в 30-томному паперовому виданні «Большой советской энциклопедии» чи у 86-томному «Энциклопедическом словаре Брокгауза и Ефрона» відшукати всі статті, в яких є згадки про Кам’янець-Подільський. Скільки днів Ви потратите (якщо немає спеціального тома-покажчика), щоб перегорнути та передивитися (хоча би по діагоналі) всі сторінки всіх 30 томів БСЭ? Не кажучи вже про 86 томів «Брокгауза». А в електронній версії БСЭ чи «Брокгауза» набираєте ключове пошукове слово і практично миттєво отримуєте повний список статтей, в яких є це слово. А далі ці статті переглядаєте.

Так само надзвичайно легко здійснюється навігація між статтями. Клацнув на виділене в статті слово — перейшов на відповідну статтю. Не потрібно знімати з полиці інший том, гортати його.

КОЛИ ІНФОРМАЦІЯ СТАРІЄ

Багатотомна паперова енциклопедія вже процесі свого багаторічного видання поступово старіє. Тож в останньому томі, як правило, подають доповнення до статей попередніх томів. А що робити після видання останнього тому? Редакція БСЭ, для прикладу, щороку видавала «Ежегодник БСЭ», в якому відображалися найголовніші зміни, що відбулися упродовж попереднього року.

Редакції енциклопедій на електронних дисках (наприклад, «Большой энциклопедии Кирилла и Мефодия») щороку видають оновлені версії. Але в наш час хочеться мати під рукою енциклопедію, в якій дані були би завжди актуальні. І тут на виручку може прийти тільки Інтернет.

ІНТЕРНЕТ — ЦЕ ЕНЦИКЛОПЕДІЯ?

А, можливо, сам по собі Інтернет уже є енциклопедією. Адже, по-перше, на мільйонах сайтів накопичено величезну інформацію з усіх галузей знань. По-друге, є чимало потужних пошукових систем (наприклад, Google), які оперативно видадуть Вам на екран перелік сайтів, що містять інформацію, яка Вас цікавить.

Усе це так. Але є чимало «але». По-перше, виявляється, що в Інтернеті дуже багато чого немає. Наприклад, біографії українського гумориста та сатирика Федора Маківчука, який 40 років пропрацював головним редактором надзвичайно популярного журналу «Перець» (точніше, донедавна не було, бо 24 березня 2008 року українська Вікіпедія цю прогалину в Інтернеті заповнила).

По-друге, часто дані розкидані по різних сайтах, тож доводиться тратити час і вручну збирати їх докупи.

По-третє, є чимало застарілої та просто неправильної інформації. Адже не всім власникам сайтів удається підтримувати їх у належному стані. Є сайти, на яких роками не оновлюється інформація.

Тож, як бачимо, сам по собі Інтернет гарною енциклопедією бути не може. Хоча при створенні енциклопедій може стати надзвичайно цінним помічником.

КОЖЕН — АВТОР

15 січня 2001 року стартував грандіозний проект зі створення надпотужної багатомовної інтернет-енциклопедії на громадських засадах — Вікіпедії.

В ідеалі це має бути енциклопедія, в якій точно та неуперереджено на належному рівні деталізації буде представлено все достатньо суттєве у світі. По-друге, ця енциклопедія матиме достатню кількість активних авторів по всьому світу, здатних щодня, щогодини підтримувати її в актуальному стані.

Ініціатори створення Вікіпедії не стали залучати до написання енциклопедичних статей жодних конкретних авторів — учених, фахівців. Основним принципом Вікіпедії стала можливість кожного користувача Інтернету створити власну статтю або доопрацювати, доповнити вже створену. Як сказали би українці, було задумано написати енциклопедію методом народної толоки.

П’ЯТЬ ОСНОВ ВІКІПЕДІЇ

Усі правила та поради Вікіпедії ґрунтуються на п’яти основах, що визначають її суть.

Перша основа. Вікіпедія — це енциклопедія, що включає елементи загальних і спеціалізованих енциклопедій. Вікіпедія — це не безладне звалище інформації. Це не колекція першоджерел або малозначущих фактів, не словник, не трибуна, не газета, не видавництво, не експеримент в області анархії або демократії і не каталог посилань. Це не місце для викладу вашої особистої думки, особистого досвіду або особистих доводів — і тому всі учасники повинні слідувати правилам про заборону оригінальних досліджень («никакой отсебятины», як кажуть росіяни) і прагнути бути точними.

Друга основа. Вікіпедія дотримується нейтральної точки зору: прагне до того, щоб у статтях не переважав окремий погляд на проблему. Це іноді вимагає представлення кількох точок зору, що потрібно робити якомога точніше, супроводжуючи кожну необхідним контекстом, щоб можна було чітко зрозуміти, чиї точки зору представлено. Не треба подавати жодну з версій як «найкращу» або «істину в останній інстанції». Це передбачає скрізь, де можливо, особливо при роботі над спірними темами, — посилання на авторитетні джерела, які можна перевірити. При виникненні конфлікту щодо того, який варіант статті є найвдалішим, потрібно припинити правку тексту статті, помітити її як суперечливу та спробувати досягти порозуміння на сторінці обговорення статті, дотримуючись порад щодо розв’язання конфліктів.

Третя основа. Матеріали Вікіпедії є вільними для використання, при цьому до них будь-хто може вносити зміни. Хоч статті може редагувати будь-хто, проте при цьому жоден учасник не має в своєму розпорядженні права на одноосібний контроль на жодну статтю. Відповідно, всі внесені Вами правки, у свою чергу, можуть бути безжально відредаговані і реструктуровані співтовариством. У Вікіпедії заборонено розміщувати матеріали, які порушують авторське право.

Четверта основа. Виявляйте повагу до Ваших колег, навіть якщо в чомусь не згодні з ними. Будьте ввічливі. Уникайте образ, погроз, агресії і широких узагальнень. Зберігайте холоднокровність при роботі над «гарячими» темами, уникайте війн правок. Дійте сумлінно, не випробовуйте правила Вікіпедії на міцність, припускайте добрі наміри з боку інших. Будьте відкриті, доброзичливі та привітні.

П’ята основа. Вікіпедія не має строгих правил — за винятком цих п’яти загальних принципів. Сміливо правте, перейменовуйте, змінюйте статті — в цьому полягає задоволення від редагування, оскільки від вас не вимагають створювати ідеальні тексти, хоча до цього варто прагнути. Не бійтеся щось зіпсувати, адже всі попередні версії статей зберігаються: Ви ніяк не зможете випадково нашкодити Вікіпедії або безповоротно видалити текст. Але пам’ятайте — усе, що Ви робите тут, збережеться для нащадків.

МОВНИЙ ВАВИЛОН

Сьогодні Вікіпедія — це 255-мовна енциклопедія. Перше місце за кількістю статей у ній посідає розділ англійською мовою — понад 2,3 мільйона статей. Далі йдуть німецька версія (728 тисяч) та французька (639 тисяч). Найрозвиненішу енциклопедію серед наших сусідів мають поляки — понад 480 тисяч статей. Російськомовна Вікіпедія налічує понад 250 тисяч статей. Україномовний розділ Вікіпедії зі сотнею тисяч статей посідає 19-те місце з 255.

Є розділи Вікіпедії мертвими мовами (наприклад, латиною, санскритом, готською), штучними мовами (есперанто, волапюк). Як уже зазначалося, загальна кількість статей у всіх мовних розділах Вікіпедії перевищила 10 мільйонів.

УКРАЇНСЬКА ТОЛОКА

Українська Вікіпедія тепер налічує більше статей, ніж видані в Україні паперові енциклопедичні видання: учетверо більше, ніж «Універсальний Словник-Енциклопедія» та удвічі більше, ніж «Українська Радянська Енциклопедія» в 12 томах. Утім, електронна енциклопедія поки що поступається їм за якістю та глибиною матеріалів. Натомість Вікіпедія перевершує паперові енциклопедії за кількістю ілюстрацій, можливістю отримати інформацію з потрібного питання одночасно кількома мовами, а мультимедійні можливості комп’ютера дають змогу не тільки проілюструвати статтю, а й додати аудіофайл чи відео.

Україномовна частина Вікіпедії почала свою роботу чотири роки тому. За цей час вона наповнилася статтями з усіх галузей знань, які писали інтернет-користувачі на добровільних засадах. В українській Вікіпедії зареєстровано понад 10 тисяч користувачів з 15 країн світу (крім України, це США, Канада, Японія, Чехія, Росія, Португалія, Польща, Німеччина, Великобританія, Австрія, Грузія, Франція, Ісландія та Ізраїль), які щодня доповнюють близько 1000 наявних статей і створюють близько 200 нових.

Активну участь у роботі Вікіпедії беруть і декілька українських науковців: зокрема, професор Володимир Білецький із Донецька, який спеціалізується на гірничій справі, Олексій зі США (свого прізвища він не вказує) — доктор філософії, дослідник у галузі мікробіології та математичної біології. Серед активних учасників Вікіпедії також український композитор Андрій Бондаренко, бандурист із діаспори Віктор Мішалов, подільський краєзнавець Олег Будзей.

ПРИСОРОМЛЕНИЙ БРОКГАУЗ

Виникає резонне запитання: а чи можна толокою створити щось гідне уваги. Чи не є Вікіпедія грою дорослих діток в електронній пісочниці?

У грудні 2005 року журнал «Nature» провів експертне рецензування текстів з наукової тематики, представлених в англомовному розділі Вікіпедії та на сайті Британської енциклопедії. Будо виявлено 123 фактичні помилки в онлайн-виданні Британської енциклопедії та 162 у Вікіпедії (у середньому, по 3 і 4 помилки на статтю). Спеціально відбиралися пари статей однакового обсягу. Незважаючи на спробу Британської енциклопедії представити дослідження як ненадійне, редакція журналу не відмовилася від опублікованих результатів і підкреслила, що аспекти методики дослідження, які заперечувала Британська енциклопедія, принципово не вплинули на результат. Отже, було показано, що значна кількість статей англійського розділу не поступається за якістю статтям у традиційних енциклопедіях.

Учасники Вікіпедії оперативно відреагували на звістку про помилки і спільними зусиллями виявили та виправили більшу їх частину ще до того, як «Nature» надав перелік помилок. У будь-якій енциклопедії, книзі, газеті можна знайти неточності або упереджений виклад фактів, але у Вікіпедії їх можна дуже легко і швидко виправити. Такі ж принципи використовуються і в українській Вікіпедії. Так, наприклад, статті «Політична криза в Україні 2007» або «Парламентські вибори в Україні 2007» змінювалися майже одночасно зі зміною подій.

У грудні 2007 року німецький часопис «Stern» опублікував результати порівняння німецького розділу Вікіпедії з інтернет-версією відомої німецької енциклопедії Брокгауза. Енциклопедія Брокгауза є найстарішою і вважається найкращою та найнадійнішою німецькою енциклопедією, доступ до неї через Інтернет платний. Дослідники з інституту WIND, які виконували дослідження на замовлення часопису, порівняли 50 випадкових статей з двох енциклопедій, що були сумірні за обсягом. Вчені оцінювали статті за шестибальною шкалою, де найкращою оцінкою була 1, а найгіршою 6. У результаті Вікіпедія набрала 1,7 бала, а Брокгауз — 2,7. Статті з Вікіпедії виявились кращими в 43 випадках з 50. Крім того, нові відомості вносились у Вікіпедію набагато оперативніше.

Завдяки цим дослідженням було доведено, що цілком реально створти за допомогою технології Вікі достовірне та надійне універсальне джерело знань, яке буде доступним для всіх охочих.

Звісно, українській Вікіпедії поки що далеко до кількісних і якісних показників англійських і німецьких колег. Але українські учасники проекту вірять, що з часом і їх розділ Вікіпедії успішно складе іспит на зрілість. Що в українській Вікіпедії кожен знайде точну, повну та неупереджену інформацію про все, що його цікавить (або сам збире дані та додасть, якщо такої інформації немає). Про своє село та улюбленого актора, про пам’ятку архітектури та політика, який щойно виступав по телебаченню, про теорему Піфагора та самого Піфагора. Толока триває. І кінця-краю їй немає...

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 6059
Отредактировано: 06-09-2013 [17:44]
delete
Олег Будзей
Олег Будзей, Каменец-Подольский, свободный журналист "ХайВей"

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +0
Всего комментариев: 0, Всего рецензий: 8
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

05:30 05/04/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Что то впервые узнала из статьи, с чем то согласна, с чем то нет. Но в целом стаья понравилась. - Это писал Журналист.
Олег Будзей Каменец-Подольский
Дякую за відгук. Цікаво було би дізнатися, з чим Ви погоджуєтеся, з чим ні. Статтю написано чотири дні тому. А сьогодні, якби довелося писати аналогічну статтю, деякі акценти я би змістив (хоч принципово концепцію статті це не задіває).
10:47 05/04/08
06:39 05/04/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
lavra 'Киев'
Майстерно.
11:28 05/04/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Василь Герасимчук 'Тернополь'
13:34 05/04/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
13:48 05/04/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
трошки й себе похвалили ;)
Жарт папи Іоанна Павла II
Перейменуємо Св. Ісидора в святого Еррора
4.04 Error
хоч Нестор зрозумів
19:35 05/04/08
Мабуть, молитва до Св. Еррора була б проблематичною, хіба що Біллі допоміг би...
19:50 05/04/08
17:43 05/04/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
18:38 05/04/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Честно говоря, многое из статьи для меня было новым, интересным... Хорошо подготовленный материал, грамотно оформленный...
19:12 05/04/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Понравился материал, некоторые моменты - были новыми и познаватеьными...

Комментарии

Live

............

5 час. назад

ivp_paster рекомендует материал \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"

5 час. назад

ivp_paster рекомендует материал Ректор НМАУ віддав премії студентам!

.........

12 час. назад

viktor trigub публикует статью Планетарний бас Анатолій Кочерга отримав звання Почесного професора НМАУ

...

13 час. назад

Влочега рекомендует материал Ректор НМАУ віддав премії студентам!

13 час. назад

Влочега рекомендует материал Реальнiсть....

13 час. назад

Влочега рекомендует материал Рiзноманiття осенi

14 час. назад

Влочега рекомендует материал Украiна i я.....

14 час. назад

Влочега рекомендует материал ВТОМЛЕНИЙ ДЕНЬ...

14 час. назад

Влочега рекомендует материал \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"

...

16 час. назад

Горбатюк Микола публикует статью Мої передвиборчі обіцянки на уявних \"Біг-мордах\":

17 час. назад

Алекс Скиталец рекомендует материал \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"

18 час. назад

viktor trigub публикует статью Ректор НМАУ віддав премії студентам!

...

1 дн. назад

Вікторія Івченко публикует статью \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"