Журналіст - це не тільки людина особливої професії.

Журналістом може бути кожен, у кого є що сказати світові.

7 липня 2005 р. в Лондоні пролунали вибухи в столичній підземці та рейсових автобусах. Людські трагедії завжди притягують увагу громадськості, й ось за кілька хвилин увесь світ уважно слухає радіо, читає Інтернет, дивиться новини в очікуванні вечірнього випуску, а журналісти наввипередки змагаються за ексклюзивні матеріали й нові подробиці теракту.

Тоді першими, хто передав у світовий інформаційний простір матеріали про трагедію, були звичайні перехожі, очевидці ситуації. Хтось зробив фотографію з мобільного телефону і відправив її у редакцію електронною поштою. Хтось поспішив додому й опублікував фото і кілька рядків тексту, або навіть повноцінну статтю у власному Інтернет-щоденнику, відвідуваність якого миттєво зросла.

Того дня на вулицях Лондона журналістом був кожен. Кожен, хто опинився на місці події і мав інформацію та бажання поділитися нею з іншими.

Неймовірна ситуація склалася під час катастрофи літака JetBlue восени 2005 р. на шляху до Нью-Йорка. Пасажири на борту спостерігали падіння власного лайнера у прямому ефірі по телебаченню. Пілоти намагалися посадити пошкоджену машину в аеропорту Лос-Анджелеса, в цей час мільйони американців дивилися унікальну драму по телевізору, а 140 пасажирів Аеробуса А320 миттєво перетворилися на глядачів і водночас головних героїв новин у прямому ефірі.

“Я спостерігав за подіями на екрані і відчував весь сюрреалізм ситуації, забувши, що сам знаходжусь на борту літака, який демонструють по телевізору, – розповідав після успішної посадки Заккарі Мастун в інтерв’ю The Associated Press. – Все довкола несподівано перетворилося на шоу, невід’ємним учасником якого став я сам. Підсвідомо ситуація вже більше не належала виключно мені – телетрансляцію міг спостерігати кожен.”

За збігом обставин два кореспонденти телеканалу NBC також перебували на борту авіалайнера. За допомогою мобільного телефону їм вдалося встановити зв’язок зі штабквартирою NBC і розпочати передачу інформації прямо з літака.

А що якби і решта пасажирів мали б доступ до швидкісного бездротового зв’язку і в ту мить передавали інформацію решті населення планети? Замість того, щоб високо у небі дивитися чужий репортаж про себе, вони могли б самі стати продюсерами новин й вести трансляцію про авіакатастрофу у режимі реального часу для мільйонів глядачів в усьому світі.

ХайВей в Україні – медіа-експеримент ХХІ століття

Вже сьогодні в Інтернет-виданні зареєстровані понад 1700 громадянських журналісти. Причини, з яких вони розпочали свою роботу над ХайВей, – різні. “ХайВей – дуже хороший спосіб спробувати власні сили й отримати оцінки від колег-читачів, нерідко доволі об’єктивні. Що стосується професійних журналістів, часом ми зіштовхуємося з тим, що матеріал не підходить виданню - за змістом, структурою, форматом, статусом коментаторів тощо. А буває пишеш спеціально на ХайВей який-небудь “крик душі”. Для когось ХайВей – це хоббі”, - розмірковує член Союзу журналістів України Юлія Каруніна з м. Донецька. На ХайВей Юлія опублікувала понад 40 статей, 30 з яких потрапляли свого часу на головну сторінку видання.

“Для мене ХайВей – це хоббі. Мені подобається писати статті, я знайомлю людей з існуючими проблемами. Я вважаю цей проект своєрідним плацдармом, способом спробувати себе в журналістиці, що і роблю”, - пише журналіст ХайВей Ярослав Загоруй, студент з м. Києва, автор 43 статей. Ярослав пише про політику й гострі екологічні проблеми.

Громадянська журналістика в громадянському суспільстві

Україна й досі переживає нелегкий період переходу від тоталітарної держави до демократії. У цей час особливо важливим є налагодження зв’язку між владою та громадянським суспільством. Сьогодні пересічним українцям не завжди вдається доносити свій голос до представників влади. Теоретично цим мають займатися професійні журналісти, однак часто вони самі залежать від владних інтересів, або інтересів бізнес-кіл чи медіа-холдингів, які знову ж таки тісно пов’язані з владою.

Інтернет-видання ХайВей й ідея громадянської журналістики пропонують дещо іншу модель. На ХайВей журналістом може бути кожен. Якщо у людини є цікава чи важлива інформація для публікації, то не потрібно шукати видання, яке погодиться надати (чи продати) свої шпальти, та ще перед цим подумає, чи публікувати статтю, чи це раптом може суперечити чиїмось приватним інтересам. На ХайВей громадянські журналісти публікуються вільно, без жодних переговорів з редакцією. Якщо матеріал вартий уваги суспільства, про нього почують. Цінність інформації визначається не брендом видання, а її істинною значущістю.

Рівень освіти, вміння ефективно доносити свої думки і представляти власну точку зору, на думку політологів та футурологів, є невід’ємною частиною демократичної держави та громадянського суспільства майбутнього.

Школа журналістики

Іноді люди мають цікавий матеріал, який хотіли б опублікувати, однак не володіють журналістським талантом красиво викладати думки у письмовій формі. ХайВей пропонує шляхи розв’язання і цієї проблеми. Якщо редакція ХайВей вважає матеріал громадянського журналіста вартим першої сторінки Інтернет-видання, над ним додатково попрацюють професійні редактори. Вони відшліфують стиль автора, виправлять граматичні помилки, структурують матеріал, знайдуть хороше відповідне фото.

Погляньте на світ довкола. Ми постійно користуємось мобільними телефонами. Ноутбук, підключений до Інтернету більше не є дивиною. Кишенькові комп’ютери, цифрові фото- і відеокамери, портативні принтери, бездротові стандарти зв’язку стають невід’ємною частиною життя. Вартість передачі даних падає, швидкість зростає. У майбутньому всі люди отримають можливість передавати будь-які обсяги інформації на будь-яку відстань. Ви стали очевидцем демонстрації? Сталася пожежа? Політик зробив сенсаційну заяву? Кілька простих маніпуляцій з комп’ютером, вмонтованим у телефон, - і ви у прямому ефірі. Ви журналіст майбутнього.

За таких умов існує ризик виникнення інформаційного хаосу. Якщо всі стануть журналістами і почнуть постійно створювати і поширювати інформацію, в інформаційних потоках буде важко знайти щось дійсно важливе. Тут на допомогу приходять редактори майбутнього. Вони перетворюються на спеціалістів, які здатні швидко фільтрувати величезні потоки інформації, створені громадянськими журналістами, й розміщувати якісні матеріали у місцях, де їх легше знайти і де їх прочитає більша аудиторія.

Зрозуміло, що красиво писати, фотографувати, знімати, повідомляти і т.д. вміють не всі. Наявність якісної відеокамери у телефоні ще не робить людину оператором. Теоретична можливість за 10 хвилин прямо на місці подій за допомогою ноутбука написати статтю і відправити в редакцію ще не робить кожну людину журналістом. Однак цій майстерності можна вчитися. Кожен наступний матеріал, підготований громадянським журналістом, стає кращим, ніж попередній, завдяки досвіду, творчій свободі, порадам і правкам редакторів.

“Не варто всі матеріали писати за методом перевернутої піраміди. Тобто перший абзац не обов’язково починається з фрази, яка відповідає на питання що, де, коли. А потім подається менш важлива інформація. Це більш характерно для репортажних, а не аналітичних матеріалів. Лід (початок) може бути цитатою, висновком, фразеологізмом, вмілою фразою…” – таку пораду дає в одному з коментарів професійний журналіст, а водночас і журналіст ХайВей Віталій Маргалик, в Інтернет-виданні він опублікував 182 статті, 93 з них на першій сторінці.

У планах ХайВей – створення школи онлайн-журналістики, де професійні журналісти та редактори могли б проводити своєрідні майстер-класи і вчити використанню журналістики, як засобу ефективної комунікації.

Громадянські журналісти, блогери і професіонали

Громадянська журналістика відрізняється від створення блогів чи форумів. У блогах люди спілкуються самі по собі. Ніхто їх не вчить, як писати ефективніше й ефектніше, як доносити свої думки, викликаючи широкий резонанс, як писати з користю для суспільства, з врахуванням професійних правил журналістської етики.

Людство і так активно спілкується в Інтернеті, обмінюється фотографіями і враженнями, пише в чатах, на форумах, в icq і т.д. Однак іноді набагато цікавіше і водночас корисніше брати участь у створенні професійного загальнонаціонального видання, ніж самостійно писати блог для френд-стрічки.

Як це працює?

На ХайВей звичайний громадянський журналіст публікує по кілька статей на тиждень. Одразу після публікації стаття з’являється у Прямому ефірі ХайВей. Тут за нею беруться редактори (редактором може бути кожен) – вони оцінюють матеріал і лишають свої коментарі. Від оцінок редакторів залежить невеликий гонорар автора і самого редактора. Оцінки редакторів допомагають редакції ХайВей зорієнтуватися в інформаційному потоці й обрати кращі матеріали для публікації на першій сторінці. Журналісти ХайВей, чиї статті потрапили на першу сторінку, отримують на свій рахунок, окрім гонорару, визначеного залежно від оцінки редакторів, ще й гонорар від редакції ХайВей.

В особистому Профілі, своєрідній майстерні громадянського журналіста, в режимі реального часу відслідковується кількість опублікованих матеріалів, коментарі читачів, приватні повідомлення, кількість грошей на власному рахунку та інші деталі творчого процесу. У майбутньому ХайВей планує надати можливість кожному бажаючому перераховувати певну суму грошей журналістові, чий матеріал сподобався особливо.

Те, що відбувається на ХайВей, – це безперервне активне спілкування. Громадянські журналісти своєю майстерністю повинні переконати редакторів і редакцію ХайВей у тому, що їх матеріал вартий високої оцінки й місця на першій сторінці Інтернет-видання.

Матеріали, які не потрапили на головну сторінку, зберігаються для доступу читачів в Архіві ХайВей, а також в особистому профілі громадянського журналіста. На оцінку редакторів ХайВей впливають важливість і цікавість теми, стиль автора, доступність викладеного матеріалу, актуальність й унікальність наведених фактів, рівень володіння тематикою. Водночас відсутність одного чи кількох із вищенаведених факторів не обов’язково робить матеріал слабшим – іноді унікальний стиль автора чи цікавість статті можуть компенсувати не особливу її актуальність тощо.

Quo vadis, HighWay

Кількість користувачів і популярність мережі Інтернет в Україні ще не настільки велика, щоб говорити про широкий успіх ХайВей, одна ситуація стрімко змінюється. З’являються нові провайдери, падають ціни, підростає покоління, яке змалечку “на ти” з технологіями. Згадаймо історію з Андрієм Ющенком, яка розпочалася зі скандальної публікації Сергія Лещенка в Інтернет-виданні “Українська правда”: вже через лічені дні інформація перемістилася з Інтернету у друковані видання. Громадянська журналістика в Україні й у світі – питання часу.

Матеріали ХайВей передруковують інші видання, а іноді навіть пропонують громадянським журналістам постійну роботу. У перспективі ХайВей планує налагодити співпрацю з кращими українськими виданнями, які могли б купляти матеріали журналістів ХайВей для публікації на своїх шпальтах.

ХайВей – це не лише видання, але й місце зустрічей та спілкування. Неймовірно, але свого часу двоє журналістів ХайВей познайомилися онлайн і почали зустрічатися в реальному житті. “Коли я вперше потрапила на цей сайт, вперше написала свою статтю, вперше оцінила чиєсь творіння, я навіть не могла передбачити, що знайду тут людину, яка зараз дуже багато значить в моєму житті. Він оцінював мої статті, я – його, і так зі дня у день, але в мене навіть на думці не було, що колись він стане для мене не те, що чимось більшим, а найближчою людиною. Ми розуміємо одне одного з півслова, з півпогляду, спілкуємося душа в душу”, - пише журналістка ХайВей Катерина Шевчук, авторка 28 статей і одна із кращих редакторів ХайВей. Історія ХайВей знає випадки, коли про видання складали пісні, чи навіть писали оди. Все це свідчить про тісний емоційний зв’язок і особливий світогляд людей, які разом працюють над створенням ХайВей.

Професіонали й громадянські журналісти - разом

Професійні журналісти й громадянська журналістика крокують поруч. “The New York Times”, “The Financial Times”, “Le Monde”, “Die Welt”, відомі українські видання “Дзеркало тижня”, “Кореспондент”, “Українська правда”, “Газета по-Київськи”, “Україна молода”, “Комсомольська правда”, “День”, “Факти” мають чудові штати професійних журналістів, які ще довго формуватимуть інформаційний простір світу і своїх держав. Громадянська журналістика – це нове явище, яке зароджується завдяки і за підтримки професійних журналістів і на користь всій державі.

Друковані видання іноді розглядають Інтернет лише як один зі способів, за допомогою якого можна продавати власні матеріали. Але для громадянської журналістики Інтернет перетворюється з каналу передачі даних насамперед у місце безперервного спілкування читачів і журналістів, затишний простір для творчості, професійного зростання й обміну інфомацією.

Така філософія відкриває нові горизонти. Читачі, аудиторія новин більше не є пасивними споживачами інформації - вони самі перетворюються на людей, які створюють новини і водночас їх читають. На ХайВей взяти участь у цьому процесі можна в ролі журналіста, який пише статті, або ж в ролі редактора, який їх коментує, оцінює чи зав’язує дискусію. Масштаби обговорення і кількість коментарів до матеріалу відображаються в окремому полі біля кожної статті.

Професійні журналісти, які працюють на постійній основі в інших виданнях, на ХайВей мають можливість спробувати себе у нових амплуа і писати на теми, відмінні від редакційних завдань й в інакшому, аніж редакційний, форматі. На ХайВей професійні журналісти можуть знайти сюжети, запропоновані іншими громадянськими журналістами, й розвинути їх. Окрім всього, професійні журналісти просто спілкуються, діляться своїм досвідом і порадами.

Зрозуміло, не всі статті громадянських журналістів ХайВей потрапляють на головну сторінку Інтернет-видання. Редактори ХайВей читають й оцінюють опубліковані у Прямому ефірі матеріали, потім редакція ХайВей обирає кращі матеріали, перевіряє наведені громадянським журналістом факти, якщо потрібно - виправляє граматичні помилки, шліфує стиль автора для кращого сприйняття читачами, додає фото та вступний текст, і тільки після цього публікує найбільш яскраві статті на головній сторінці.

Додати в обране

Такою постає журналістика майбутнього. У майбутньому журналістом буде кожен. Люди читатимуть новини, вони ж їх і створюватимуть. Професіонали, окрім традиційних завдань, ще й постійно працюватимуть над фільтрацією інформаційного потоку, добором і редагуванням найбільш важливих та цікавих матеріалів, створених громадянськими журналістами.

Сергій Даниленко

02-18-2006

© 2006 ХайВей