Як судили Паульо-Чалого, або Бандитам – волю?

Пригадую, як під час знаменних мукачівських виборів-2004 (з яких, кажуть, також починалась “помаранчева революція”) ми розговорилися з Юрієм Кармазіним. Я тоді працював на одній з виборчих дільниць в якості “екзіт-пулера”, а відомий нардеп “слідкував за порядком”. В Мукачево тоді зігнали щось близько 45 депутатів від “Нашої України” – на перший погляд, досить солідна армія, яка мала запобігти будь-яким фальсифікаціям з боку СДПУ(о), представники якої билися за мукачівську мерію так, ніби це був їхній останній шанс вціліти. В принципі, так воно і було...

Отже, про Кармазіна. Я йому тоді сказав: “А не боїтесь, що після 20.00 на дільниці буде купа бритих хлопців, яким буде на все начхати?”. На що він відповів: “Ми цього не допустимо... Якщо треба, і підмогу викличемо по мобільному!”. Але підмога не допомогла... Ввечері, як я і прогнозував, завітали “хлопці”. Нардепи літали з других поверхів, деяким навіть зламали руки-ноги, а зі студентами з “Пори” взагалі ніхто не рахувався – їх лупцювали, “не отходя от кассы”. Цей день я запам’ятав назавжди. Мабуть, всі тоді були шоковані тим, що подібне відбувається в нашій країні, яку ми так хотіли вважати європейською...

Ще задовго до “помаранчевої революції” у народі говорили про відверту співпрацю закарпатського губернатора Івана Різака з криміналітетом. Найчастіше пошепки. А бандити в законі тим часом насолоджувалися владою. Більшість з них (в основному ватажки) навіть отримали з рук голови ОДА персональний автомобільний номер с літерами РР. В народі їх швидко

Іван Різак та його соратник по партії Іштван Гайдош

охрестили як “Раби Різака”. Коли такі тачки з’їжджалися на “сходняк” у якийсь крутий ресторан, нормальні люди намагалися швидко проскочити це небезпечне місце.

Найкраще зв’язки обласної влади зі злочинним світом показали вибори мукачівського мера. Саме тоді прості мешканці Закарпаття стали напряму ототожнювати обласну виконавчу владу з кримінальними авторитетами. Але найбільші провокації бандити готували на виборах президента України. 15 листопада 2004 року близько 100 бандитів вчинили напад на агітаторів В. Ющенка, які проживали у свалявському готелі “Комфорт”. Номери готелю були

Мукачівські вибори. "Розмова" Чалого з депутатами від "НУ"

розтрощені, а студентів викинули на подвір’я, добряче нам’явши боки. Діями нападників керував депутат Мукачівської районної ради, радник губернатора, член обкому СДПУ(о) Володимир Паульо, відомий у кримінальних кругах як Чалий.

Але основне дійство чекало попереду. Коли вже було зрозуміло, що Ющенко переможе, бандити вирішили взятися за зброю. 26 листопада 2004 року більше 40 осіб з банди Паульо були затримані на стадіоні "Авангард" в Ужгороді працівниками УБОЗу, карного розшуку та підрозділами "Сокіл" і "Беркут". Було вилучено чимало вогнепальної зброї: пістолетів та автоматів, ножів, металевих та дерев’яних біт. Самого Чалого на місці не було, проте з його власного автомобіля вилучено автомат Калашникова і пістолет.

У бандитів було знайдено також списки прізвищ та адреси голів сільських рад та виборчих комісій тих населених пунктів, де виборці підтримали Ющенка, а також списки членів ДВК та ТВК, яким платилися гроші за фальсифікації під час виборів. Серед затриманих було багато молодиків, які неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності за різні злочини. Це ж

Ужгород. Стадіон "Авангард". "Спортсмени".

угруповання 21 листопада 2004 року брало участь у побитті на Закарпатті депутата Оробця.

Сам Іван Різак, незважаючи на те, що в машинах братків було виявлено величезну кількість вогнепальної зброї й список «замовлених» прихильників «Нашої України», дає наказ відпустити злочинців і віддати їм усі 24 автомобіля. Допомагав йому у цьому народний депутат-есдек Іштван Гайдош. А вище керівництво міліції видало наказ про порушення кримінальної справи проти міліціонерів нібито за те, що ті перешкодили спокійному відпочинку громадян на стадіоні...

Бандити. Зброя. Внизу – побитий нардеп Оробець.

Але міліціонери відмовилися виконувати наказ начальства і провели офіцерські збори, на якому виразили недовіру своєму вищому керівництву. Під стінами УМВС відбувся багатотисячний мітинг, і Варцаба змушений був дати “зелене світло” на затримку Паульо. Спецзагін міліції затримав «Чалого» у готелі «Дружба» (біля того самого стадіону “Авангард”), коли той спокійно обідав.

Затриманий, керівник найбільшого бандформування в Закарпатті, зізнався на допиті, що готував в Ужгороді повторення Беслану!

Бандити планували здійснити ряд зухвалих акцій. Зокрема, він розповів, що банда повинна була переодягтися в жовтогарячий одяг і захопити одну з ужгородських шкіл. Бандити повинні були взяти в заручники вчительський і учнівський колективи і висунути основну вимогу – визнання Ющенка президентом. Зверху, цілком можливо, могла поступити команда почати фізичне знищення вчителів і школярів.

Володимир Паульо. Президент ФК "Закарпаття". Фото з сайту команди.

Крім того, планувалися масові погроми магазинів, сільрад, квартири працівників міліції, суду й інших правоохоронних органів. І усюди повинна була «світитися» жовтогаряча символіка. Разом із бандитами постійно була присутня група з відеокамерами. Зняті сюжети про погроми планувалося демонструвати на телеканалах.

Після цих приголомшливих подій навіть обласна організація Партії Регіонів призвала свого патрона Януковича звернутися до Кучми з вимогою невідкладно звільнити з посади Івана Різака та керівництво регіональної міліції за співробітництво з бандитами.

Сам Іван Різак на прес-конференції сказав, що міліціонери захватили не бандитів, а просто відпочиваючих на стадіоні болільників футбольної команди, а їхня зброя – не більше ніж іграшки. «У мого сина таких «автоматів» було 15 штук», – цинічно сказав Різак. І припустив, що президент футбольного клуба Владимир Паульо просто став “жертвою обставин”...

Бандитам – волю?

1 серпня 2005 року Апеляційний суд Закарпатської області розпочав розгляд судової справи проти 37-річного Володимира Паульо. Проти нього висунуто звинувачення за багатьма статтями Кримінального кодексу України, серед них: незаконне зберігання зброї, викрадення людей, погроза вбивством (зокрема працівникам правоохоронних органів), перешкоджання діяльності народних депутатів і їх побиття, захоплення будівлі, розбійний напад, організація масових заворушень, підготовка терористичного акту та інші. Але Паульо звернувся до своїх “колег” із райради й попросив скликати позачергову сесію та не давати дозволу на подальший перебіг розслідування. Депутати дозвіл дали. Партійні соратники також зреклися “Чалого”. Лідер СДПУ(о) Віктор Медведчук заявив, що Паульо ніколи не був членом партії зі символом червоної троянди. Так есдеки вмивали руки і позбавлялися кримінального баласту.

Загалом проти Паульо було порушено 34 кримінальні справи! Втім, розгляд справи свідомо затягували. У листопаді 2005 року прокуратура Закарпатської області взагалі звільнила “Чалого” з-під варти під заставу. Дружина Паульо принесла потрібні гроші – всього 150 тис. гривень. Цікаво, звідки у колишнього президента футбольного клуба «Закарпаття» були такі гроші. Невже за тренування “футболістів” стільки можна заробити?

Але наша гуманна судово-медична експертиза довела, що Паульо страждає хронічними захворюваннями і потребує лікування у стаціонарі. Досі лікується і Різак, а судові засідання постійно переносяться...

А нещодавно нова сенсація! Організатору «ужгородського Беслану» дали три роки... Умовно. У Сваляві відбувся суд, який виніс таке “справедливе” рішення по справі Володимира Паульо, радника екс-голови Закарпатської ОДА Івана Різака, більш відомого як «Чалий».

«Рішення суду у справі Паульо підтвердило сумну і, на жаль, стійку тенденцію – гасло Майдану «Бандитам – тюрми» не імплементовано. Особи, які сприяли фальсифікації виборів, які вели відверту злочинну діяльність проти гідності та свободи волевиявлення громадян, уникнули кари або ж отримали покарання настільки неадекватне, що викликає гірку іронію і зневіру співвітчизників у перемозі демократичних ідеалів Майдану», – говорить член Політради ГП «ПОРА» Євген Золотарьов.

Виконуючий обов’язки міністра внутрішніх справ України Юрій Луценко також вважає занадто м’яким вирок президентові футбольного клубу "Закарпаття" Володимиру Паульо. "(Паульо) умовний строк одержав за свавілля, яке творив під час виборів у Мукачевому, зокрема керував бандою, яка напала вночі на готель, де проживали студенти, які агітували за одного з кандидатів... Уночі їх вивели під стовбурами з автоматичною зброєю, з бітами... Ну, не буду говорити, що відбувалося далі, скажу тільки одне, що за даними медиків 3 дівчини вже не будуть матерями ", – сказав Юрій Луценко.

“Ганьба такому суду! Хіба за це дають умовний термін? За такий злочин він повинен був би отримати як мiнiмум кiлька рокiв в буцегарні суворого режиму!” – пише якийсь вболівальник на неофіційному сайті ФК “Закарпаття.

Отже, деякі головні діючі персони фальсифікацій та відвертого бандитизму досі на волі. І навіть готуються стати депутатами. Аби отримати нарешті недоторканість і показати “кузькину матір” усім, хто проти них свідчив. Цілком можливо, почнуть із журналістів?

Слід згадати ще один випадок. Коли Володимира Паульо (“Чалого”) затримала міліція і публічно назвала його кримінальним авторитетом і організатором злочинного угруповання, він подавав до суду... на журналістів. За те, що вони цитували... заяви правоохоронців.

У грудні 2004 року Мукачівський міськрайонний суд почав розгляд справи проти газети «Старий Замок Паланок» та її журналістів (у тому числі проти мене). У своїй позовній заяві Паульо просив суд і прокуратуру порушити проти журналістів кримінальну справу і водночас заперечував свою приналежність до кримінального світу.

Так, у минулому він був засуджений за зґвалтування, грабіж і розбій. Але тепер він чистий перед законом. Можливо, і ці старі судимості незабаром скасують... Адже це ми вже проходили в українській політичній історії... Слава Богу тільки, що повторення Беслану тоді в нас таки не сталося. Але чи застраховані ми від нього у майбутньому за такої “миролюбивої” влади?

Одним з перших засобів інформації, який повідомив про вирок суду над Чалим, був есдеківський сайт Вісник.інфо. Цитуємо: «Аби не відправляти за ґрати "героїчних ментів", судді "Чалому" ледь-ледь "натягнули"… ТРИ РОКИ УМОВНО. І це за "підготовку терористичного акту"? За "ужгородський Беслан"? За "бандитизм" і "розбій" в складі "озброєної банди"? Вибачте, смішно! Просто сталося те, що і мало статися рано чи пізно. Суд просто довів, що жодної "банди Чалого" ніколи не було, як не було і тих "страхітливих злочинів", що їх цій "банді" вигадали політики у погонах та без».

Журналіст “ДТ” Володимир Мартин вважає, що і раніше було очевидно – прокуратура пішла на домовленість із злочинцем. Але ця гра для тих, хто затримував Чалого і простих закарпатців, є абсолютно незрозумілою.

Чалий обвинувачувався у занадто серйозних злочинах, таких, як бандитизм, терористичний акт, розбій, за які йому «світило» від 10 років до пожиттєвого ув’язнення. Закарпатські адвокати відмовилися від захисту арештованого, а кримінальну справу заради об’єктивності передали до Львівської прокуратури. Паульо надіявся, що колись могутні покровителі зможуть витягнути його з в’язниці. Але не дочекався. Коли справу передали до суду, Чалий почав свідчити і заявив, що діяв за прямими вказівками губернатора І.Різака.

А Свалявський суд мав винести свій вердикт тільки по одному епізоду зі справи В.Паульо – напад на готель «Комфорт». Разом з Паульо на лаві підсудних опинились всього троє із сотні співучасників злочину. Іншим бандитам вдалося взагалі уникнути будь-якого покарання, навіть такого символічного. Як і очікувалося, підсудні “повністю визнали свою вину і щиро розкаялися у скоєному”. А Чалий підтвердив сказав, що керував нападом на готель за наказом Івана Різака. Суддя не побачила ніяких обтяжуючих злочин обставин і дійшла до висновку, що у відношенні підсудних варто обрати покарання, не пов’язане з обмеженням волі.

Щодо інших обвинувачень буде проведено додаткове розслідування, й рішення будуть приймати інші суди. Але, скоріш за все, будуть розглядати тільки епізод по ужгородському стадіону «Авангард». Адже близько 30 інших обвинувачень, в тому числі погроми на мукачівських виборах, самі по собі дивним чином «відсіялися» під час досудового та судового слідства, зазначає журналіст.

Отже, про що могла домовитися прокуратура з В.Паульо? Тільки про те, що він “здасть” свого колишнього “шефа” Івана Різака, пообіцявши за це тільки символічне покарання? А той в свою чергу виведе на Медведчука? Дуже сумнівно. Іван Різак зараз має цілком реальні шанси потрапити у парламент, адже входить до першої десятки блоку “Не Так!” Після цього йому вже нічого загрожувати не буде – отримає депутатську недоторканість.

Закарпатський журналіст вважає, що з відомого «нашеукраїнського» ролику «Не зрадь Майдан!» потрібно вирізати кадри з “братками” Чалого, які вчиняли погроми на мукачівських виборах. Аби не викликали вони у рядових виборців незручних запитань...