Туреччина, Німеччина, США. Збанкрутілий український музей в Нью-Йорку.Чи повернеться портрет Мазепи в Україну?

Знову США. Картина. Бурхлива епоха Івана Мазепи. Ідеологічне протистояння Заходу і Росії. Все якось дивно повторюється. Знову європейський вибір України, дискусії, сум’яття в умах, жорстка позиція Москви, підленькі дії 5 колони. І знову Полтавська битва. Підготовка до ювілею, що, судячи з усього, стане чимось більшим, ніж просто заходом…

…О четвертій ранку оптимістично задзвонив телефон. Фанатичний колекціонер української старовини, отаман Американського козацтва Сергій Цапенко не міг стримати емоцій. В якомусь приватному зібранні, серед різноманітного антикварного мотлоху знайшли справжню перлину. Старовинний портрет лицаря, який може бути прижиттєвим зображенням славного козацького Гетьмана Івана Мазепи. Зрозуміло, ще будуть експертизи, дослідження, але, як переконує Сергій Володимирович, є тверда впевненість, що на полотні зображення саме Мазепи.

Отаман висловлює припущення, що портрет було написано ще за життя Гетьмана невідомим художником. Зберігався десь поза межами імперії, після Другої Світової війни опинився в США. Так все і почалося.

До нашого часу дійшло дуже мало зображень Гетьмана. Історики дискутують...

Українські журналісти, яких доля випадково занесла у цю пригоду, вже осягнули гумористично-геополітичну суть справи, розподіл ролей і список акторів. Імена вражають… Театр світового закулісся, який чомусь називається міжнародною політикою.

Справа в тому, що основні геополітичні гравці, на жаль, є затятими колекціонерами. Зброя, картини, скульптури, ікони – основа будь-якої колекції пристойної дачі…

Це давно зрозуміли різнокаліберні спецслужби. Зробили правильні висновки. Нині це розуміють і українські журналісти, які у пошуках душевного спокою, вирішили відпочити від політики, заснувавши музейний журнал. Відпочили… Потрапивши у епіцентр кількох гучних шпигунських міжнародних скандалів… Дуже розслабляє… Починаєш розуміти логіку міжнародних подій зовсім не так, як показують у новинах. Все виникає у потрібний час…

Даємо перші результати нашого розслідування.

…Портрет Мазепи (а це саме він), написано на початку ХУІІІ століття. Автор поки що невідомий. Стиль тодішньої української школи. Масло. Враховуючи статки і славу Мазепи, майстерність виконання полотна, можна припустити, що художник – дуже відомий майстер з Польщі чи Західної Європи. Вже проведено попередній порівняльний аналіз всіх доступних зображень Івана Мазепи, які дійшли до нашого часу. Сумнівів вже нема! Знайшовся портрет Гетьмана!

Десь тут повинен бути підпис автора

Вдалося прослідкувати і шлях картини. Вже відомо, що до Другої Світової війни, вона зберігалася у Туреччині. В 1951 році переправлена до США. Зберігалася в одному з українських музеїв Нью-Йорка. На жаль, той заклад збанкрутів. Експонати були розпродані нещадно. Чимало безцінних старовинних книг просто викинули! Справа в тому, що основа музею складалася з ПРАВОСЛАВНОЇ колекції. А ліквідовували, на жаль, католики… Історія стосунків православних козаків і уніатів відома та печальна… Ворожнеча дійшла до нашого часу, закінчившись непоправними мистецькими втратами. Нині теж, у США і Канаді, деякі діячі не православної віри, намагаються створювати якісь козацькі організації, виступаючи від імені козаків всього світу…

На щастя, був один православний українець козацького роду, що тяжко працював десь у порту, жив у важких умовах, дізнався про знищення колекції, врятувавши чимало раритетів. Ми уточнюємо його прізвище… Саме завдяки йому і ще кільком патріотам, було врятовано кілька експонатів. Вийшли на якусь печатку Івана Мазепи, а головне, портрет жінки з оточення Мазепи, роботи відомого майстра. (Можливо, то зображення Мотрі Кочубей). На жаль, поки що у нас обмаль фактів. Розшуки тривають. Але, навіть ця інформація розпочала певні процеси.

Зворотній бік

До керівництва журналу «Музеї України» зателефонувала відомий мазепознавець, директор Музею гетьманства Галина Ярова, що уважно роздивилася фотографії знайденої картини. За її попередніми висновками, це дійсно портрет Гетьмана! Таке ж припущення обережно висловили інші історики.

У експертів деяких аукціонів, сумніву вже нема ніякого. Портрет вже встигли оцінити у стартовий мільйон доларів… Погано, що епоха Мазепи і Петра І, дуже популярна нині в Росії. Ті хлопці ніколи особливо не торгуються, просто дають дві-три ціни…

Говорити про щось з офіційною українською владою, особливо «потужними професіоналами», які опікуються культурою, марнувати час. А ось з людьми, що досягли великих державотворчих успіхів і нині захоплюються колекціонуванням – варто. Повернемо?

У цій ситуації дуже б знадобилася підтримка фахівців відділу розшуку культурних цінностей, який ми пропонували створити в системі МЗС України. В.Огризко вже має досвід співпраці з українськими журналістами і американськими козаками. Ще раз дякуємо за підтримку під час карколомної історії довкола козацьких регалій, викрадених російською розвідкою з США! Знаємо, що Міністр наклав на наш проект позитивну резолюцію, і нині йдуть узгодження з Комісією з контролю за переміщенням. Чекаємо. Поки що діємо самі…

У нагоді стали б оті кілька десятків документальних портретів Гетьмана Мазепи, які зберігаються в одному спецхрані однієї великої країни. Після Полтавської битви, царські іщейки, вирахували кількох малярів, які бачили Мазепу. Примусили їх створити багато портретів Гетьмана, які роздали офіцерам, з наказом знайти і заарештувати. Потім ці малюнки були повернуті в охранку. Мають гриф «Хранить вечно!». І досі чомусь секретні. Видно, і досі триває розшук…

Описані тут події повністю документальні. Можна сміливо використовувати у статтях, наукових роботах. Будемо раді, аби до всіх цих пригод долучилися патріоти і професіонали. Спонсори… Тільки не діставайте питаннями! Читайте уважно – все зрозумієте. Права на цей матеріал і фото жорстко застережені! Належать автору! При передруці в Інтернеті вимагаємо давати посилання! http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=3074 Фото - http://trigub.do.am/photo/

Весела міжнародна команда козаків і журналістів, отримує від всіх цих подій справжнє задоволення. Працюємо і маємо результат. Нічого не вимагаємо і не чекаємо. На інтриги не звертаємо уваги. Можливо, буде нова книга… Нагороди, як завжди, отримають інші.

Геополітична битва за нашу історію продовжується.

І Україна переможе!

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», Академік Міжнародної академії козацтва