Київ будується :) Таких зелених парканів у місті можна знайти сотні.

Деякі будинки не добудовані через брак коштів. Деякі зруйнував час, але ще не добили люди. Деякі пережили пожежу й стоять, чекають своєї долі.

Нижче ми викладаємо фоторепортаж про три будинки: один в районі Бесарабки, ще один - не добудований спорткомплекс біля корпусу Інституту міжнародних відносин, і останній - занедбана зона в районі Дорогожичів.

Коли дивишся на ці фото, розумієш, звідки черпали натхнення творці комп’ютерних ігор на зразок С.Т.А.Л.К.Е.Р, Half Life та ін. Покинуті меблі, пусті вікна, бита цегла, шахти ліфтів, розвалені сходи, поламані вимикачі на стінах... Це інший бік Києва, який відрізняється від блискучих будівель та сучасних хмарочосів в центрі.

Не добудована споруда. Поруч ведеться вже будівництво нового будинку.

Скріншот із гри? Ні! Київська реальність.

Стіни занедбаних будинків обплітаються рослинами.

Вікно у світ.

Якщо вийти у ці двері, можна впасти із 4-го поверху.

Так виглядає не добудований спорткомплекс.

Не добудований спортзал. В день тут світло, але у нічний час, думаю, це доволі моторошне місце.

На цьому місці планувався басейн.

У Києві є ще багато таємничих і цікавих споруд. В Інтернеті нам вдалося знайти такі сайти в тему:

http://community.livejournal.com/zabroshennye/

http://industrial.kiev.ua

http://community.livejournal.com/theghostcity/

http://grad.kiev.ua/

http://community.livejournal.com/kiev_objects/

Нижче пропонуємо інтерв’ю з одним із учасників проекту Industrial.kiev.ua на ім’я Solncasvet. Учасники проекту збираються разом й вирушають містом на пошуки промислової естетики.

1. Як виникла ідея проекту Індустріальний Київ? Хто засновники руху? Хто активні учасники

Необхідність у спільноті, яка б об’єднувала промислових фанатів виникла давно. Окремі люди захоплювалися промисловою естетикою досить давно, однак спілкуватися з однодумцями було складно. З такою ж проблемою стикнулися і ми з друзями. Тому вирішили, що найкращим початком пошуку колег по цеху було б створення сайту, який би водночас став інформаційним ресурсом, котрий заповнювала б не пару людей, а ціла група.

Це ідея. Щодо реалізації, то тут було трохи важче. Ми витрачали багато часу, і сайт поступово набирав обрис такого, як на даному єтапі. Зрозуміло, що проект із самого початку є некомерційним, і грунтується на самому лише ентузіазмі.

Таким чином вже десь через півроку ми мали віртуальне місце зустрічі. І що особливо порадувало, виявилось, що тема цікава людям. Сайт потроху заповнювався цікавими матеріалами, а головне - однодумці знайшли одні одного. Раніше важко було знайти когось , щоб просто піти прогулятися заводом. Звичайні люди крутять пальцем біля скроні у відповідь на таку пропозицію, а тут ми почали робити вилазки на 10-20 людей, і це стало нормальним. Крім того, таким натовпом вже не страшно ніяких охоронців - Бобіків не вистачить.

Звичайно, не всі, хто були спочатку в русі (а проектові вже можна сказати рік, якщо рахувати від часу запуску повноцінного сайту), залишилися. Деякі люди приходили, деякі йшли. Але зате залишалися самі тру. Прямо, як у імо...

2. У чому полягають принципи роботи команди? Яка мета проекту?

З самого початку проект організовувався, як відкрита команда однодумців. Тобто ідея була створити не якусь закрито-пароноїдальну команду із семи людей, а саме такий собі аморфний, але стійкий організм. Ну і звичайно, із цього слідує, що наша організація є досить демократичною і вільною. Ядро команди на даний момент складається із 26 чоловік.

Наша мета - об’єднання однодумців та збір інформації, яка стосується індастріалу... Дуже сподіваюсь, і потроху так і виходить, що ми створюємо справжню субкультуру.

3. Чи відомі вам схожі команди в інших містах України та світу? Чи зустрічаєтесь ви час від часу?

Так. Тема урбан-експлорейшн досить поширена у світі. Причому на заході досить розвинута - у них є навіть свої журнали. Можливо, не всі так поведені на індастріалі, як ми, але є щось схоже. Намагаємося підтримувати контакти з іншими подібними організаціями. Крім того, є руффери та діггери, з якими наші інтереси перетинаються. Нещодавно приїжджав коллега з Білорусії. Поводили його по місцевим пром-видовищам.

4. Як правильно називати людей, яким подобається індастріал жанр? Які особливості цього жанру? Люди просто люблять лазити по промислових зонах? Чи робити фотографії?

В англомовних країнах таких людей називають ріветхедами, щось подібне у нас - сталкерами. Але нам подобається називати себе індустріальщиками. Це звучить досить широко і водночас зрозуміло. Причому це може означати захоплення музикою індастріал, лазіння, сталкерство або щось подібне. А взагалі, не хочу займатися типологією. В решті-решт, це хліб психіатрів, от нехай вони нас і типують.

5. Чи є у вас певна символіка? Традиції? Свій сленг? Яку ви слухаєте музику? Який зазвичай носите одяг?

Хоча ми і молода спільнота, але потроху обростаємо історіями, новими словами, та і деякими звичаями. Традиції? Ну, напевно, тільки утилітарні, типу хто запропонував лізти кудись, той і має слідкувати за безпекою і вести. Ну і не знаю, чи це традиція, але якщо ми попалися до охоронців, ніхто не має стогнати, адже всі добровільно йдуть.

І сленг в нас є. Збоку, напевно, важко зрозуміти інколи. Прямо конспірація. От, наприклад, "ідти на КПП" означає "ідти спати", а "піти у ввідділ забезпечення" означає домовлятися офіційно про відвідання об’єкту.

Музику слухаємо різну-різну. Звичайно, більшість із нас знайомі з індастріалом і біляіндастріальною електронікою, але не обов’язково слухають. А одяг... Та все одно, от лише міні-спідниці та шпильки не котуються: важко паркани перелізати

6. У чому особливість Києва, як промислового міста? Які ваші улюблені місця в місті?

Мені подобаються Видубичі. Хоч і невелика, але дуже різноманітна промка. Тут тобі і бетонні заводи, і закинуті цеха. І ТЕЦ, яку охороняє ВОХР, і яка так давно манить до себе. На неї можна глянути звисока. І канал, який взимку буває настільки теплий, що можна купатися. Тобто це промтраса і для новачка, і для профі. Хоча без досвідченних індустріальщиків там можно блукати досить довго, не помічаючі цікавостей.

Ми дякуємо Solncasvet за інтерв’ю і бажаємо успіхів команді проекту http://www.industrial.kiev.ua!

Більше фотографій з виходу Партизанських 5-ок можна знайти тут http://danylenko.hiblogger.net/22125.html

Фото належать мені, а також Максиму Я. Матьєву. Їх можна вільно передруковувати з посиланням на "ХайВей".

Наступний вихід Партизанських 5-ок - 1 березня 2008 р. В СУБОТУ! :) Ми перенесли Партизанські 5-ки на вихідний день, щоб більше людей змогли прийти.

Цього разу ми подамося до стін Київської фортеці. Після публікації матеріалу про написи на стінах міста, представники Київської фортеці звернулись до нас з проханням допомогти їм в інвентаризації написів 19 століття на стінах фортеці.

Написи стираються дощами, а там є унікальні речі, залишені солдатами та охоронцями фортеці.

Отже зустрічаємось 1 березня в суботу об 11:00 там, де завжди, на Майдані біля головпоштамту. І вирушимо всі разом до Київської фортеції. З собою мати фотоапарат або мобільний телефон з камерою і хороший настрій :)

Фотографії потім разом опублікуємо на ХайВей, а також подаруємо копії працівникам Київської фортеці для вивчення.

Наші попередні виходи:

1. Луценко vs Черновецький http://h.ua/story/80083/.

2. Ощадбанк повертає вклади http://h.ua/story/81006/.

3. Київ таємничий: написи на стінах міста http://h.ua/story/82154/.

До зустрічі :)!

Так виглядає перша сторінка сайту проекту "Індустріальний Київ".