О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

История  1 февраля 2008 14:20:20

ТАНКОВА БИТВА НА ВОЛИНІ, АБО ЯК БУЛО ВТРАЧЕНО УКРАЇНУ

Радянським танкістам 1941-го, що рідко переживали один бій присвячується…

 

«Ведь пять механизированных корпусов это же сила!

А бросать их поодиночке это значит

лить воду на мельницу врага …»

Генерал М.А. Пуркаєв;

цит. по І.Х. Баграмян «Как начиналась война»

 

«Якщо взагалі можна говорити про зосередження головних сил

росіян при їхньому теперішньому угрупуванні, то воно

знаходиться в Київському особливому військовому окрузі…»

Генерал фон Зоденштерн, 01.12.1940

цит. по фотоальбому «Київ 1939-1945»

Пролог

Тих, хто замислюється над історичним минулим нашої країни, не можуть не турбувати найтрагічніші його епізоди. Багато з них пов’язано з радянсько-німецькою війною. Чому в червні 1941-го радянські війська не втримали державні кордони? Як могло так статися, що у вересні цього ж року ворог окупував більшу частину України? Куди поділася потужна військова машина побудована народами СРСР для захисту від будь-якого агресора?

Писати та читати про причини поразок Червоної армії в 1941-42 рр. завжди дуже важко. Для українців, білорусів та росіян особливо важкі наслідки мала перша битва радянсько-німецької війни – Прикордонна. В Україні її ареною стала Волинь. В 41-му саме тут, в трикутнику Луцьк – Рівне – Броди, зійшлися в смертельному двобої найпотужніші армії світу. З обох сторін в цю битву було втягнуто близько 3000 танків. Це найбільше танкове побоїще Другої Світової війни, як не сумно і як не боляче це визнавати, закінчилося поразкою Червоної армії та втратою усієї Правобережної України. Маємо подякувати свідкам тих подій, які розпочали свою розповідь про війну не з переможної битви під Москвою та Сталінградом, а з цих найтяжчих тижнів. Наслідуючи їх приклад, спробуємо перенестися в ті дні коли вирішувалося чи буде тривати ця війна так довго та скільки життів вона унесе. Спробуємо зрозуміти, яку відповідальність несе людина, яка взялася розпоряджатися долею інших людей, якою страшною буває розплата за прорахунки в командуванні.

Радянські легкі танки Т-26 ( з циліндричною та конусовидною баштою
Радянські легкі танки Т-26 ( з циліндричною та конусовидною баштою

«22 июня ровно в четыре часа…»

22 червня, Київський особливий військовий округ. У 03.20 німецькі літаки завдають бомбових ударів по радянських аеродромах та найважливіших містах, в 04.14 німці переходять кордон. З самого початку стає зрозумілим, що головний удар наноситься 6-ю армією (командувач фельдмаршал В. фон Рейхенау) та 1-ю танковою групою (командувач генерал Е. Клейст) групи армії «Південь» в напрямку Володимир-Волинський – Луцьк–Рівне. 6-та армія крім того наносить допоміжний удар в напрямку Рава-Руська – Львів. Завдання групи армій – стрімко вийти до Києва, відрізавши шлях до відступу величезному радянському угрупованню на Правобережжі. В перші години війни удар шалено атакуючих гітлерівців приймають на себе прикордонники. Кожна застава перетворилася на маленьку фортецю, більшість цих людей загинули зі зброєю в руках, вірячи в те що затримають просування ворога хоча б на якийсь час, такий потрібний щоб встигнути приготуватися та дати ворогу відсіч. Вічна пам’ять прикордонникам…

Шалений опір на кордоні дійсно дав змогу радянськім військам зайняти прикордонні укріплені райони (УРи): Володимир-Волинський, Струміловський, Перемишльський та Рава-Руський. Німці, сконцентрувавши на 80-ти кілометровому відрізку фронту 11 дивізій, у тому числі 3 танкові, атакують стик 6-ї (командувач генерал-лейтенант І. А. Музиченко) та 5-тої радянських армій (командувач генерал-майор М. І. Потапов) Південно-Західного фронту. Тут наступаючому угрупованню німців протистоять усього дві радянські дивізії. Як результат німецькі танки прорвалися на 20 км. Піхотні ж частини застрягли, долаючи героїчний опір прикордонних УРів.

Німці долають укріплений район, 1941 р.
Німці долають укріплений район, 1941 р.

Радянському командуванню стає зрозумілим, що необхідно нанести контрудар по флангах німецького угруповання, втім оперативно сконцентрувати для цього танкові сили – механізовані корпуси не вдається. Це були велетенські з’єднання. Так, один 22 мехкорпус мав на озброєнні 712 танків (у всій 1-й танковій групі німців їх було 799). Проте для того щоб використати всю ударну силу механізованих корпусів, треба було їх попередньо зібрати. На це потрібен був час, тож ворожі танки рушили далі.

Значного успіху досягли німецькі частини й на Рава-Руському напрямку. Радянські ж солдати відчайдушно боронилися, сподіваючись на енергійні дії свого керівництва…

Радянські та німецькі танки

Станом на 1941 рік Вермахт мав на озброєнні 3932 (за іншими даними 5694) танки та 266 штурмових гармат (включаючи 354 одиниці бронетехніки Резерву верховного командування, що були відправлені на фронт лише у вересні 1941 року). На момент нападу на СРСР німці мали танки таких типів: Т-І, Т-ІІ, Т-ІІІ, Т-ІV, 35 (t) та 38 (t). Станом на червень 1941-го всі 410 Т-І будучи безнадійно застарілими стали тягарем для частин. Його рівню в радянській армії відповідали плаваючі танки Т-37А, Т-38, та Т-40 проте їх було станом на січень 1941 р. 2225, 1090 та 220 одиниць відповідно. Окрім цього було ще й 3328 танкеток Т-27. Танки Т-ІІ (було 746) були абсолютно безпорадними проти радянських Т-26 та БТ-7 з їх 45мм гарматою (проти 20 мм у Т-ІІ). Тут слід зазначити, що окрім вказаних типів радянських танків 45 мм гарматами озброювалися серійні бронемашини (БА-3, Ба-10, Ба-11, усього 3497 одиниць), що також знаходилися на озброєнні радянських механізованих корпусів.

Радянський броньований автомобіль Ба-11, зразка 1939 р.
Радянський броньований автомобіль Ба-11, зразка 1939 р.

Танки 35 (t) та 38 (t) це трофейні чеські машини, що мали гармату калібром 37 мм, та були ліпшими за Т-ІІ, втім для радянських танкових частин та артилерії 149 одиниць 35 (t) (розгорнуті в єдиному танковому полку групи армій «Північ») та 623 одиниць 38 (t) не були гідними супротивниками та до кінця 1941 року були повністю втрачені. Основною бойовою машиною Вермахту в літній кампанії 1941 року став Т-ІІІ. Цей танк міг на рівних битися з радянськими Т-26 та БТ, однак при зустрічі з Т-34 чи КВ мав шанси лише при сприятливих обставинах. З 965 одиниць, виставлених для війни з СРСР лише невелика частина мала нову гармату 50 мм, решта стару – 37 мм.

Найсильнішим танком Вермахту на той час був Т-IV (для війни з СРСР 439 одиниць). Маючи 75 мм гармату, він використовувався як танк прориву. Тихохідні трофейні англійські та французькі танки німці перероблювали на САУ чи передавали сателітам.

Радянські війська до початку війни мали більше 23000 танків, з яких 9665 танків Т-26. Зі своєю 45мм гарматою вони могли протистояти більшості танків Вермахту, окрім Т-ІІІ та Т-IV.

PZ-IV- T-IV найпотужніший танк Вермахту зразка 1941 р.
PZ-IV- T-IV найпотужніший танк Вермахту зразка 1941 р.

Танки БТ, мали декілька послідовних модифікацій, останньою з яких став БТ-7М. 2063 одиниці БТ-2 та БТ-5 до червня 1941 року дійсно застаріли та не мали шансів у прямому зіткненні з німецькими Т-ІІІ та Т-IV, втім залишалися грізними для усіх інших машин Вермахту. Проте БТ-7 та БТ-7М (5400 одиниць), маючи високу швидкість та потужну гармату, залишалися серйозною машиною проти цих типів німецьких танків. Що ж до Т-28 то він, маючи гармату 76,2 мм, був сильнішим за будь-який танк Вермахту. Цих машин було 411 (проти 439 Т-IV у німців). Танк Т-35 (61 одиниця) аналогів в німецькій армії не мав. Що вже говорити про найновіші танки Червоної армії: Т-34 та КВ (до червня 1941 р. випущено 1225 та 639 одиниць відповідно)…

Фатальні контрудари

Успіхи гітлерівців вражали. Навіть на напрямку допоміжного удару їм вдалося прорватися на стику Перемишльського та Рава-Руського УРів. Незважаючи на фланговий удар 4-того механізованого корпусу, 27 червня пала Рава-Руська, а 29 без боїв залишено Львів…Але головні події відбувалися північніше. 23 червня німці захопили Володимир-Волинський та розвивали наступ на Луцьк – Рівне. До кінця 24 червня розрив між 6-тою та 5-тою радянськими арміями збільшився до 50 км, а мехкорпуси все ще не були приведені в порядок, через втрату зв’язку певні їх частини навіть «загубилися», а інші маневрували згідно довоєнним директивам, які ніхто не відмінив. В результаті вони втратили моторесурс та пальне, а також частково втягнулися у бої по частинах. На засіданні штабу Південно-Західного фронту постало питання: чи дочекатися збору мехкорпусів, а вже потім завдавати ударів на флангах німецького прориву, чи вводити частини в бій такими які вони є наразі. В умовах категоричних наказів згори «відкинути ворога за державний кордон» до думки начальника штаба Південно-Західного фронту генерала М.А. Пуркаєва ніхто не прислухався. Втім його пропозиція була найліпша: відвести війська та утворити суцільну лінію оборони, привести частини в порядок та згодом контратакувати. Натомість 24 червня було віддано наказ частинам мехкорпусів наступати у фланг німецькому угрупованню на Радехів. З 23 по 29 червня радянські танкові з’єднання, не маючи ефективного прикриття з повітря (авіація фронту в цей час бомбардувала німецьку територію) та надійної взаємодії з сусідами, методично знекровлювалися німецьким угрупованням, що вело розвідку, активно застосовувало авіацію та піхоту для закріплення позицій. Можна сказати, що в цей час гнучко організований німецький клин прориву плавав в величезній масі розпорошених радянських сил. Ні 15-му ні 22-му мехкорпусу досягнути яких-небудь успіхів не вдалося. Тим часом німці вийшли в район Дубно. Вони методично прогризали собі шлях до Києва.

Сутичка доктрин

Маючи досвід польської та європейської військових кампаній, в 1941 році німці головну ставку зробили на оперативну дію невеликих за кількістю техніки механізованих з’єднань з танків, піхоти на машинах, частин розвідки на мотоциклах та легких танках, зведених у танкові групи. Запорукою успішної дії цих підрозділів був постійний радіозв’язок та прикриття авіацією в повітрі. Танкові групи мали пробити лінію оборони супротивника та наступати в глибину, охоплюючи ворожі частини з флангів. Результатом ставало їх оточення, та вихід своїх військ на оперативний простір. В Червоній армії до 1940 р. також існували невеликі гнучкі танкові бригади та мотодивізії, втім їх розформовують та розпочинають створення великих танкових з’єднань – механізованих корпусів, до складу яких мало увійти по 1031 танку. Окрім танкових частин сюди ж мала входити мотопіхота, артилерійські батареї та навіть власна авіація. За умови скоординованої дії усіх частин механізованого корпусу, він був би дуже потужною силою. Але перші дні війни показали, що якраз ця деталь і стала Ахіллесовою п’ятою недеформованих радянських мехкорпусів, що введені в бій по частинам вже не могли протистояти меншим але комплексним з’єднанням німців. Як наслідок вирішальним чинником в танкових боях, що точилися біля кордону в перші тижні війни стали не кількість та якість танків (хоча за цими параметрами Червона армія, як ми переконалися вище переважала Вермахт) а вміння оперативно керувати підрозділами, координувати їх взаємодію з іншими родами військ, підтримання зв’язку та постачання. Саме ці причини звели нанівець переваги радянської техніки та призвели до величезних людських втрат.

Танкові бої за Дубно

Незважаючи на невдачу в проведених контрударах, керівництво Південно-Західного фронту продовжує контратакувати. 26 червня було вирішено нанести потужні удари з півночі силами 9, 19 та 22 та з півдня 4, 15 та 8 мехкорпусами. Величезна мас танків була кинута для того, щоб остаточно підрізати фланги німецького угруповання та оточити його. Проте в умовах відсутності чіткого зв’язку, розвідки, координації з сусідами, піхотою та авіацією, при постійних змінах наказів, танкова битва в трикутнику Луцьк-Броди–Рівне, стала кладовищем радянських танкових частин. Незважаючи на більш ніж дворазову перевагу чотирьох механізованих корпусів Південно-Західного фронту у танках (2350 проти майже 900), зустрічний бій було програно. Лише дивізії 19-го механізованого корпусу генерал-майора М. В. Фекленко досягнули певного успіху: 43-я танкова, маючи в передових порядках танки Т-34 та КВ за чотири години боїв відкинула добре пошматовану 11-ту танкову дивізію німців на 30 км та вийшла до Дубно, а 40-ва розбила колону ворога у Млинова.

Середній танк Т-34, зразка 1941 року
Середній танк Т-34, зразка 1941 року

Проте, ці успіхи було втрачено. Корпус Фекленко отримав наказ повернутися до Рівного, адже до того часу 22-й мехкорпус було майже повністю розгромлено, а 9-й генерал-майора К.К.Рокоссовського не просунувся вперед ні на крок. На південному флангу німецького клину намагалися наступати дуже знекровлений в боях 15-й мехкорпус генерал-майора І. І. Карпезо та 8-й механізований корпус генерал-лейтенанта Д. І. Рябишева. (70 КВ та 100 Т-34). Останній корпус, внаслідок постійної зміни наказів за 4 дні намотав 500 км. Коли він перейшов у наступ, то мав не більше 50% бойових машин та артилерії. Наступаючи по вкрай несприятливій для дії танків місцевості, танкісти наказ виконали і до кінця дня були в Берестечку. Разом з діями корпусу Карпезо тут вдалося поставити німецький фланг у критичне становище. Втім, танкові частини не супроводжувалися піхотою, внаслідок цього основні комунікації німцям вдалося утримати; шаленими були втрати від авіації ворога. Радянська авіація залишалася бездіяльною. Згодом Кирпонос один за одним віддає два протилежні накази 8-му мехкорпусу, крім того сюди, маючи на готові трибунал та розстрільну команду, приїжджає корпусний комісар Вашугін. В результаті виникає абсолютно безглузда ситуація: частина корпусу очолювана комісаром М.К. Попелем розпочинає наступ на Дубно, частина залишається висунутою в фас німецького угруповання, частина відходить на вихідні позиції. Хоча групі Попеля і вдалося з’єднатися з наступаючим з півночі 19 мехкорпусом, але кільце оточення шляхом створення надійної оборони не замкнули. Наслідок дороблення сил 8-го корпусу був блискавичним. Клейст створює спеціальну групу і, наступаючи південно-західніше Дубно, відрізає групу Попеля від частин 6-ї армії. Спрямувавши значні сили проти решти сил 8-го мехкорпусу, Клейсту вдається оточити і його. 29 червня корпус Рябишева бився в оточенні і не міг з’єднатися з групою Попеля в Дубно. Залишалося тільки одне – проривом повернутися на південь…

Важкий радянський танк Т-35
Важкий радянський танк Т-35

Не треба думати, що командування Південно-Західного фронту не помічало усієї безглуздості таких контрударів «розчепіреними пальцями» Розуміючи, що контрудари не приносять бажаних наслідків, командування вирішує припинити подальші атаки та перейти до оборони, для чого силами 3-х висунутих з тилу стрілецьких дивізій зайняти рубіж суцільної оборони, механізовані корпуси вивести в тил та привести в порядок для подальшого контрудару. Розумне рішення? Втім, телеграма з Москви вимагає «не давати ні дня спокою агресору!». І командування Південно-Західного не дає, розуміючи що після цього ситуація стає вже просто катастрофічною….

Поховані ілюзії

Безглузді контрудари буквально поїдали танкові сили Червоної армії. Чого наприклад досягнув 8-й корпус Рябишева, що з боями прорвався через болотисту місцевість до Берестечка, нікого там не знайшов і вимушений був через розпорошення сил втратити групу Попеля в оточенні біля Дубно, сам потрапити в оточення, а потім з боєм прориватися на вихідні позиції? Зрозуміло, що являв собою цей корпус в результаті таких боїв. Але найсумнішим є те, що в ході контрударів більшість танків було втрачено не в бою. Сотні танків було підірвано при відступі. Адже шалено атакуючи, командири не потурбувалися про своєчасний підвіз пального, хоча в умовах хаотичної конфігурації наступаючих частин та великого різноманіття машин, що входили до їх складу це було майже неможливо. Тільки 22-й мехкорпус за п’ять днів боїв з 26 червня втратив 119 танків (58 з них підірвано).

Кинутий радянський важкий танк Т-35
Кинутий радянський важкий танк Т-35

Зрештою, Попель, що відчайдушно бився під Дубно, змушений був кинути свої танки (60 штук), що залишилися без пального, і в піших порядках виходити з оточення. Через три тижні він вивів з оточення в районі Білокоровичів 1778 людей – все що залишилося від шести полків.

На лінії старого кордону

Лише 30 червня Москва переконалася в безперспективності подальших контрударів та наказала військам Південно-Західного фронту до 9 липня відійти на лінію старих Укріплених районів. Втім час вже було втрачено, адже Клейст, відшукавши дірки у радянських бойових порядках, прорвався до Острога, а згодом і до Рівного. Нехтуючи порадами Пуркаєва, Кіропонос не наказав військам фронту вчасно відійти на лінію старих УРів.

Командувач Південно-Західним фронтом генерал-полковник М. П. Кирпонос
Командувач Південно-Західним фронтом генерал-полковник М. П. Кирпонос

От, що пише І. Х. Баграмян: «Только присущая М. П. Кирпоносу исполнительность, какая то особая убежденность в неоспоримости приказов не позволяли ему самому просить Москву о разрешении на этот отход». Разюче, що до самого моменту відходу ніхто не турбувався приведенням у бойову готовність укріплених районів на старому кордоні. Тільки Коростенський, Новоград-Волинський та Летичівський УРи були зайняті гарнізонами. В той же час на напрямку головного удару німців Шепетівський УР військами зайнятий не був! Результат не забарився: 11-та танкова дивізія з ходу пройшла незайнятий військами рубіж укріплених районів на східному березі р. Случ та 8-го липня увійшла до Бердичева. 13-та танкова дивізія до кінця 9 липня подолала північний фас Новогорад-Волинського УРа та увірвалася до Житомира. Лінію УРів на старому кордоні не вдалося втримати і військам Південного фронту. Відійти в Коростенський УР вдалося тільки 5-й армії Потапова, 6-та армія в дуже важкому стані відкатувалась на південь. А танки Клейста вже 11 липня були на околицях Києва….

Епілог

Бездумна розтрата значних сил у необґрунтованих контрударах, призвела не тільки до провалу плану відсічі гітлерівцям біля кордону та програшу приграничної битви. Вона стала основною причиною поразки військ Південно-Західного, а як наслідок, і Південного фронтів на Правобережжі загалом. Результати були шокуючими: неперервний фронт вдалося побудувати лишень по Дніпру. Оборону Києва та Дніпра зайняли або вкрай знекровлені частини, що остаточно втратили танкову техніку під час затяжних оборонних боїв та відступів, або частини другого ешелону, що поступалися боєготовністю та оснащеністю кадровим частинам Червоної армії. Тільки через катастрофічну поразку кадрової армії в Прикордонній битві за зброю прийшлося взятися мільйонам цивільних людей, а колись квітучі міста, такі як Київ чи Москва, перетворилися на фортеці. Війна стала Вітчизняною…

 

Література:

1.     Баграмян. И.Х. Так начиналась война. – К.: Политиздат Украины, 1984. – 492с.

2.     Бешанов В.В. Танковый погром 1941 года (Куда исчезли 28 тысяч советских танков?). – Мн.: Харвест, 2004. – 528 с.

3.     Исаев А.В. От Дубно до Ростова. – М.: АСТ: Транзит книга, 2005. – 710 с.

4.     Фотографії танків взяті з броньосайта ім. Чобітка та сайту «Лінія Сталіна».

 

Пояснення

Укріплений район (УР) – система довгочасних вогневих точок (ДОТ) розташованих відповідно до місцевості, для організації довгочасної оборони військ;

САУ – самохідна артилерійська установка.

Дів. також Найбільша танкова битва під Дубно на початку війни 1941 року стала найбільшою поразкою СРСР через відсутність палива і радіозв'язку.

Найбільша танкова битва другої світової війни

 

Науковий співробітник історико-архітектурного пам'ятника-музею «Київська фортеця»

Парнікоза І. Ю.

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 61594
Отредактировано: 08-07-2015 [11:48]
delete
Іван Парнікоза
Іван Парнікоза, Киев, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +2
Всего комментариев: 6, Всего рецензий: 8
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

15:25 01/02/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Гарна стаття, Іване,
хоча тема і не нова, однак аналіз проведено
досить докладний та й написано доступно.
успіхів:-)
15:37 01/02/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Обычно, если на бомбосклад врывается человек с автоматом - то бомбы становятся просто бесполезным оружием в руках обороняющися... Но если эту бомбу кинуть на дом того, кото собирается напасть на бомбосклад - то вся проблема будет решена... Слава великому Жукову, слава великому Сталину - отобравшему оружие у военных в 1940 году и поместившего на склады НЗ то, чем можно было урыть всю Европу и Азию за компанию...
не ясно, чому ж загальне враження таке фігове.
якесь воно у вас не загальне вийшло
13:24 04/02/08
15:59 01/02/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
книгу б вже готували, Іване!
16:12 01/02/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Чудово написано. Рекомендую
18:27 01/02/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
20:48 01/02/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Люблю рассказы и повести про вторую мировую... Но отчего то сложилось впечатление, что написано скучновато, без изюминки...
22:42 01/02/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Всё отлично!
15:07 03/02/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Мальва Киев

Комментарии

Извините, но факты общеизвестные, по сему столь низкие оценки...
15:37 01/02/08
Рекомендує цей матеріал
Чому? дуже змістовно
16:00 01/02/08
Рекомендує цей матеріал
16:12 01/02/08
Гiсть
что вспомнил хорошо, но еще важно как ... ‘tired‘
09:41 04/02/08
Гость
дибіли fuuu
17:41 19/12/08
добродій Галушка
‘fuuu‘ ‘fuuu‘ ‘fuuu‘ Журналіст не науковець: не потрібно вигадувати чогось нового, для того, щоб написати цікаву статтю.

Вам, Олександр велике "Фе" ‘sick‘
16:10 01/02/08

Live

1 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал ЛИСТИК

2 час. назад

Ишак Мельник комментирует материал Садюга

2 час. назад

Ишак Мельник комментирует материал Садюга

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Садюга

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Град Поля не Екатерины весь

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Перундень

2 час. назад

Ишак Мельник комментирует материал Страх перед місяцем... - там були подарунки від богів

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Страх перед місяцем... - там були подарунки від богів

2 час. назад

Ишак Мельник комментирует материал Первый снег рукой скупой нам брошен

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Первый снег рукой скупой нам брошен

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Две вершины

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Она была весны красивей

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Ах, сколько дураков на свете этом

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Правильність висновків...

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Англійська народна пісенька про Павучка Ітсі-Бітсі. ПЕРЕКЛАД З ВАРІАЦІЯМИ НА ТЕМУ

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал ЛИСТИК

4 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал ЛИСТИК

11 час. назад

Вікторія Івченко публикует статью Англійська народна пісенька про Павучка Ітсі-Бітсі. ПЕРЕКЛАД З ВАРІАЦІЯМИ НА ТЕМУ

12 час. назад

Евгений Вермут комментирует материал ЛИСТИК

12 час. назад

Белка Белкина комментирует материал ЛИСТИК

12 час. назад

Евгений Вермут комментирует материал ЛИСТИК

12 час. назад

Евгений Вермут комментирует материал ЛИСТИК